Хто старе пом’яне, той майбутнє матиме: Польща відзначає 75-ту річницю Варшавського повстання

02.08.2019

Сьогодні, 2 серпня, у Польщі проходять головні урочистості з вшанування 75-ї річниці Варшавського повстання, однієї з найгероїчніших сторінок в історії польського народу.
 
1 серпня, у переддень річниці, президент Польщі взяв участь в урочистостях перед монументом учасникам Варшавського повстання.
 
«Це завдяки першому поколінню, яке тоді на вулицях Варшави проливало кров, боролося зі зброєю в руках за вільну Польщу, це завдяки його мужності, героїзму, рішучості Польща є», — заявив у середу президент Польщі Анджей Дуда перед пам’ятником учасникам Варшавського повстання.
 
Анджей Дуда додав, що хоча повстання захлинулося, воно, можливо, відвернуло Сталіна від ідеї включення Польщі безпосередньо до складу СРСР.
 
«Така ситуація дуже перешкоджала Сталіну з реалізацією його політичного плану. Сталін побачив, що поляки незламні, підкорити їх легко не вдасться, вони не дозволять безкарно розтоптати себе», — звернувся президент до присутніх.
 
На відзначення річниці постання до Польщі з дводенним візитом прибув міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас. Під час вчорашнього виступу перед учасниками урочистостей Маас сказав, що йому соромно за те, що в роки Другої світової війни німці зробили полякам.
 
Це була публічна заява, але, ймовірно, від Мааса у Варшаві чекали й інших, непублічних заяв. Нагадаємо, що парламентська група у Польщі закінчує роботу над звітом на тему репарацій за воєнні втрати, яких польська сторона має намір вимагати від Німеччини.
 
Та поки що колега Мааса, міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович повідомив, що питання репарацій не є темою обговорення на урядовому рівні між Варшавою і Берліном. Усе ж варто зачекати на завершення роботи польської парламентської групи, яка готує відповідні пропозиції та документи. 
 
У Берліні ж вважають, що у справі репарацій давно вже поставлено крапку. «У нашому правовому підході ніщо не зазнало змін», — заявила речниця німецького уряду Ульріке Деммер. 
 
Це стосовно вимог Польщі. Але у квітні цього року парламент Греції також зобов’язав уряд розпочати дипломатичні та правові дії з метою отримати від ФРН репарації за збитки та воєнні злочини періоду Другої світової війни.
 
Грецька комісія експертів підрахувала, що сума таких репарацій має становити щонайменше 290 млрд. євро. І шанси у греків значно більші, ніж у поляків, бо частина депутатів Бундестагу пішла проти позиції Ангели Меркель, яка вважає це питання закритим, і вважають, що грецькі вимоги мають підстави.