Найглибше в Україні озеро Світязь катастрофічно обміліло: вода відійшла від берега на десятки метрів.
В останні декілька тижнів перлина Волині зменшується просто на очах. Екологи пов’язують це з відсутністю опадів.
За словами фахівців, ситуація на озері Світязь складна, але не катастрофічна.
Набагато гірше буде, якщо озеро замерзне при низькому рівні води. Це призведе до загибелі великої частини рослин і тварин.
Зараз необхідно провести ретельні дослідження та підготуватися утримувати воду під час осінніх дощів.
Цього року в озері дійсно спостерігається дуже низький рівень води. Він є аномальним для цього озера і взагалі для групи Шацьких озер. Але в цій проблемі треба відділити факти від, як то кажуть, «хайпу». Це падіння рівня води не є таким катастрофічним, як його малюють. Це спричинить проблеми для екосистеми, але таке вже траплялося — принаймні п’ять разів за останні 20 років спостережень. Хоча такого значного — рівень води впав на кілька метрів — ще не було.
Світязь насамперед живиться з поверхневих джерел — атмосферних опадів, по-друге — з підземних джерел. Проблема падіння рівня води, на мою думку, пов’язана з двома чинниками. Перший — це кліматичні особливості: 2019 року на цій території через локальні зміни клімату ми маємо дуже низький рівень опадів навесні та влітку. Люди не вірять у зміни клімату — ось, спостерігайте тепер, робіть далі, як ви робите, щоб узагалі води не стало.
А другий чинник — інтенсифікація використання підземних вод на цій території. Люди у сільській місцевості та містечках останні 20 років користувалися «верховодкою» — колодязями. А зараз пробурити свердловину стало не так дорого, і люди їх собі облаштували. Якби вони бурили до артезіанських вод — на 300 м — наслідки були б менш помітними. Але вони роблять собі свердловини на 30-50 м — у водоносні горизонти, які активно живлять водойми.
Відбувається інтенсивна меліорація — використання водних поверхневих джерел для зрошування сільськогосподарських угідь. І, відповідно, на всій цій території змінився гідрологічний режим.
Усі карти гідрологічного режиму, за якими екологи зараз аналізують дані, були складені, у кращому разі, в 1990-ті роки, і зараз не є актуальними. Ніхто не може сказати, що відбувається з підземними водами на цій території.
Для більшості Шацьких озер підземні води є основним джерелом живлення.
Більш страшною ситуація стане, якщо озеро замерзне на цьому рівні. Це уб’є дуже великі масиви біоти, бентосу, підземних організмів. І почнуться серйозні зміни в екосистемі.
Озеро буде швидкими темпами йти до загибелі — живої маси не вистачить, аби живі організми витримали. У Світязя великий «запас міцності», як кажуть будівельники. Ще кілька місяців живі організми озера справлятимуться.
На озері Світязь розташовано шлюз — бетонний елемент у мікродамбі, через який проходить вода. Така водойма називається «зарегульованою». Шлюз потрібен, щоб контролювати, скільки води за одиницю часу витікає. Він зараз у сумному стані.
У нас із водно-технічними спорудами взагалі відбувається казна-що, і це наслідки тої незбалансованої екологічної політики, яка існувала останні 30 років.
Хтось із гідротехнологів сказав, що треба було закрити цей шлюз навесні. Але це не врятувало б ситуацію, а спричинило б екологічну катастрофу на озерах нижче за каскадом, що живляться водою зі Світязя.
Слід зазначити, що кожен шлюз розрахований на нижній незайманий рівень води — це межа, за якою воду в озері чіпати не можна, і шлюз не працює — вода через нього не тече. Зараз рівень води у Світязі настільки впав, що ми майже наблизилися до нижнього незайманого рівня.
Шлюз треба відремонтувати. Кліматологи вважають, що загальний обсяг опадів за рік має бути більш-менш однаковим. Якщо ми маємо більше чотирьох місяців посухи, а два місяці взагалі не було дощів, то восени може бути дуже велика кількість опадів.
І якщо не буде шлюзу, вся вода, яка надійде з водозбору довкола озера, миттєво стікатиме вниз по каскаду. У такому разі воду треба затримати.
Якщо вже зовсім не буде коштів, можна закрити шлюз мішками з піском. Так, це дуже погано, бо їх може розмити, але як один із запобіжних заходів можна використати. Але в жодному разі не можна перекривати повністю воду, бо це озеро живить ще три — нижче за каскадом.
Чому люди звертають увагу лише на ті природні об’єкти, які вони використовують для задоволення своїх потреб? Ніхто не зробив репортаж про страшну екологічну ситуацію на озерах нижче за каскадом. Якщо вона збережеться і надалі, то зменшиться популяція жаб, водних живих організмів, якими харчуються птахи. Не буде кормової бази — птахи або полетять, або загинуть. Не буде птахів — там на наступний рік буде стільки комарів, що вже нікому не захочеться відпочивати.
В екології є таке поняття, як синергетичний ефект — коли одна дія сама по собі не є катастрофічною. Але одна дія, плюс одна дія, плюс ще одна — і маємо катастрофічний ефект. Це як у грі «Дженга»: із дерев’яних брусочків складають башточку, а потім потихеньку виймають їх по одному. Оце і є екосистема — вона збудована з величезної кількості елементів. Ми один елемент вийняли — вона витримала, потім ще один і ще один. Зрештою настає такий момент, коли все розвалилося.
На Західній Україні є дуже багато класних фахівців-науковців. Я б на місці місцевої влади й обласної адміністрації зібрав би всіх, щоб вони обміркували, яке рішення прийняти. Бо зараз на всіх цих емоціях, візуальних ефектах і враженнях будуть виділяти кошти, і незрозуміло, на що їх витрачати. Я б порадив не пороти гарячку.
Максим СОРОКА,
експерт з управління природоохоронною діяльністю, спеціально для «Апострофа»
