Уже два тижні наша держава живе у режимі вільного ринку електроенергії. Нововведення, попри скепсис деяких експертів і заклики відтермінувати нововведення ще хоча би трохи, стартували рівно 1 липня.
Пройшовши етап певного хаосу, ринок стабілізувався, втім ціни для промислових споживачів різко зросли. Це може бути результатом лобіювання владою інтересів компанії ДТЕК. Наразі сценаріїв розвитку подій може бути кілька.
Старт за сценарієм Голлівуду
«Хроніки першого липня» нагадують сценарій хороших голлівудських трилерів. Що й не дивно, адже ще перед запуском нововведення у країні активно поширювалися апокаліптичні сценарії можливого розвитку подій. Прогнозували різке зростання тарифів, масові блекаути, від яких мали постраждати цілі райони міст, промислові підприємства і навіть окремі регіони.
Перед початком офіційного старту, тобто 30 червня, як тільки відкрили торги «на добу вперед», «лягла» електронна платформа XMtrade/PXS. Саме через неї, як відомо, і мали проходити продажі електроенергії. Наступного дня, вже в день початку роботи нового ринку, збій повторився.
«Внутрішньодобовий ринок так і не запустився, хоча повинен був стартувати 30 червня о 15.00. Програмне забезпечення «лягло» і не піднялося. Якщо впродовж години цей ринок не запуститься, то ціни на першу годину роботи нового ринку не буде», — оперативно прокоментував ситуацію представник президента в Кабміні і його персональний радник з енергетики Андрій Герус, додавши, що це могло призвести до дефіциту електроенергії в системі, зупинки підприємств або ж несанкціонованого відбору споживачами електроенергії, що пізніше буде тарифіковано як «небаланс».
Тобто набагато дорожче, ніж «звичайна» електроенергія.
Держпідприємство «Оператор ринку» вирішувало проблему як могло. Поломку електронної системи пояснили збоєм через «некоректні заявки деяких учасників ринку»: продавці, мовляв, вводили зависокі ціни, тобто ті, які перевищували максимальні, а модуль перевірки цін платформи XMtrade/PXS не спрацював. Тож оперативно ухвалили рішення призупинити торги.
1 липня система знову виявилася недоступною: через «необхідність оновлення програмного комплексу». «Програмне забезпечення — складне, а користувачів багато. Там передбачена система моментальних розрахунків — тобто оператори повинні вводити потрібні значення за ціною, але потрібен надійний захист від помилок, інакше не відомо, до чого можна доторгуватись. Але система не пройшла належного тестування. Замість передбачених 6 місяців її тестам — трохи більше місяця. Тому, швидше за все, такі збої будуть і далі», — цитують ЗМІ керівника спеціальних проектів НТЦ «Психея» Геннадія Рябцева.
Ціни рвонули догори
Почали стрибати ціни. Так на аукціонах за двосторонніми контрактами вугільні електростанції підвищили свою ціну на електроенергію майже на 50%. Якщо, наприклад, у червні їх тариф становив 1,44 гривні, то в перші дні липня піднявся одразу до майже 2,3 гривні. «Коли світові ціни на газ і вугілля падають, вугільна електроенергія злетіла в ціні на 50%. Якщо зростуть тарифи для вашого, сусіднього молокозаводу, кафе і перукарні, як думаєте, це зачепить вас? Чи будете вірити, що на населення ніяк не вплине», — написав Андрій Герус.
Такої ж думки і глава НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук. За його підрахунками, середньозважена ціна електричної енергії для промислових споживачів в умовах нового оптового ринку за підсумками перших десяти днів роботи нової моделі зросла на 30% у порівнянні з ціною в червні.
«Якщо ми подивимося на реальні цифри першої декади, то зростання ціни для промислових споживачів стало набагато вищим від раніше озвучених прогнозів уряду, які сподівалися на 6-8%. Ми і регулятор прогнозували на рівні 40% і 42%. Фактичне зростання ціни для промспоживачів, приєднаних до мережі «Укренерго», або приєднаних за першим класом напруги до ОСР, в першій декаді липня становить 30 відсотків, — сказав він на прес-конференції, додавши: «І тенденція поки що полягає в тому, що ця різниця продовжуватиме рости, якщо не внести зміни».
За даними «Укренерго», середньозважена ціна без урахування тарифу оператора системи розподілу, а також без урахування маржі постачальника електроенергії становила близько 2,08 тис. грн за МВт-год (без ПДВ), що на 30% більше червневої ОРЦ на рівні 1,62 тис. грн за МВт-год.
Як припускає Ковальчук, основною причиною значного зростання є неправильна модель покладання публічних спеціальних зобов’язань на НАЕК «Енергоатом» і ПрАТ «Укргідроенерго» з постачання електроенергії населенню, також і на «Укренерго» щодо компенсації вартості «зеленої» енергії. НАЕК «Енергоатом», за його словами, який у попередні періоди виробляв найдешевшу енергію, був повністю виключений з ринку двосторонніх договорів для промислових споживачів...
«Якби «Енергоатом» був у ринку, а на «Укренерго» не були покладені зобов’язання компенсувати «зеленим», зростання було б набагато меншим. Можна було б говорити про зміну ціни на кілька відсотків», — сказав Ковальчук.
Заява керівника «Укренерго» — і це найцікавіше — з’явилася через кілька днів після переможних реляцій очільника українського уряду Володимира Гройсмана, який сьогодні балотується у новий парламент. «Я підтверджую і наголошую на тому, що не може бути жодного зростання цін для комерційних споживачів, крім того, яке ухвалює НКРЕКУ. І ми всі рішення уряду з цього приводу ухвалили, і став функціонувати ринок. І ціна не піднялася. А я знаю від багатьох комерційних споживачів, що ціна за багатьма позиціями навіть упала», — заявив Гройсман.
Населення заплатить 3 грн за кіловат?!
Наразі перспективи для споживачів виглядають невтішними: ринок, як стверджує частина експертів, сируватий. При цьому відтермінувати його не вдалося, а отже, прогнозувати розвиток подій надалі доволі важко. Чимало продавців виставляють зовсім неадекватні ціни — чи то свідомо виходячи за межі ринкової ситуації, чи то справді вважаючи, що ціни можуть бути такими.
Учасники ринку до подорожчання, втім, готувалися заздалегідь. За словами голови Спілки захисту підприємництва Сергія Доротича, столичним підприємствам на липень виставили цінник близько 3 гривень за кіловат, що були на третину вищими від діючих. Ідеологія ринку електроенергії передбачала, що остаточні тарифи має відкоригувати ринок, а процес відбуватиметься за традиційною схемою: зростатиме кількість продавців, посилюватиметься конкуренція, а отже, падатимуть ціни.
Але, як вважають аналітики ринку, у наших умовах розраховувати на сприятливий вплив конкуренції поки не варто: гравців на ринку насправді небагато, особливо тих, хто може працювати у години пікового навантаження. Ринок монополізований, насамперед компанією ДТЕК Ріната Ахметова, а отже, монополісти зможуть виставляти буквально будь-які ціни. Ринок електроенергії, і про це вже багато говорилося, буквально виписаний під структури Ахметова, при цьому Кабмін активно сприяв цьому процесові, запалюючи зелене світло перед ДТЕК і не допускаючи до ринку державні компанії «Енергоатом» і «Укргідроенерго». Яким не те що не дали заробити, а й змусили продавати струм для населення за фіксованими цінами, тобто за колишніми тарифами.
Така ситуація може призвести до того, що струм для пересічних українців подорожчає удвічі, до 3 грн за кіловат. За такими цінами ризикують платити не тільки підприємства, а й, наприклад, жителі дачних кооперативів і окремих містечок, які отримують електроенергію за промисловим тарифом. Експерти не виключають також масових відключень боржників, у тому числі комунальних підприємств. Особливо тих, у кого і так накопичилися великі борги за електроенергію, а нові тарифи можуть і зовсім виявитися непідйомними.
Утім, як буде розвиватися ситуація, сьогодні передбачити неможливо. З одного боку, маємо інтереси ДТЕК, який намагається продавати струм якнайдорожче, отримуючи підвищені прибутки. З іншого — структури Ігоря Коломойського, який має певний вплив на новообраного президента Володимира Зеленського і якому, навпаки, потрібна дешева електроенергія. Адже Коломойський, як відомо, має у своїй власності два феросплавні заводи, яким украй потрібна дешева електроенергія, адже саме від неї залежить собівартість готової продукції.
ДТЕК, держава, споживач
Сам ДТЕК із аргументами про монополію категорично не погоджується.
«На платформі РСВ було продано 150,9 млн кВт-год за середньою ціною 1,594 грн за кВт-год. Ціна на електроенергію ТЕС ДТЕК на РСВ склала 1,569 грн. за кВт-год. Тарифи для населення з введенням нового ринку не змінилися і залишаються найнижчими в Європі», — прокоментували події перших днів липня у компанії, додавши, що інформація про продаж електроенергії ТЕС компанії за ціною, вищою цінових обмежень, встановлених НКРЕКУ на ринку на добу вперед, а також твердження про зростання тарифу для теплової генерації на 50% і вище, не відповідають дійсності й спрямовані на маніпуляцію громадською думкою.
«Подібні заяви робляться бажаючими зберегти непрозорі й неконкурентні правила встановлення тарифів на електроенергію і продовжити практику «ручного» управління енергетикою України», — додали у ДТЕК.
...Міжнародні ж експерти до українського ринку електроенергії ставляться, навпаки, доволі оптимістично. «Запуск із 1 липня в Україні оптового ринку електроенергії пройшов успішно, без будь-яких відключень електроенергії, — сказав старший радник з питань енергетики USAID Шукру Богута. — Було дуже цікаво спостерігати за тим, як відкривався ринок. Не у всіх країнах цей процес проходив гладко, однак в Україні запуск був успішним. Нам потрібно розглядати два аспекти: технічний і фінансовий. З технічної точки зору — все відмінно, у нас, як і раніше, є електрика, немає відключень електроенергії і проблем з її поставками. Що стосується фінансового аспекту, то зараз ми стежимо за тим, як працюють спеціальні зобов’язання з обслуговування населення».
Краще пізно, ніж ніколи
Шукру Богута зазначив, що Закон «Про ринок електричної енергії», ухвалений у 2017 році, повністю відповідає європейським нормам та правилам, а також Третьому енергетичному пакету ЄС. Проте, за його словами, відкриття ринку — це все ще перехідний етап для завершення реформи. «Тут усе добре: електроенергія виробляється, передається і розподіляється. Попит споживачів задовольняється суб’єктами генерації, передачі, розподілу та енергопостачання. Що ж стосується фінансових моментів, то тут потрібно ще провести додаткову роботу щодо розрахунків і клірингу фінансових операцій. Це стосується всіх ринкових сегментів: ринку двосторонніх договорів і спотового ринку, або ринку на добу вперед, і внутрішньодобового ринку, і балансуючого ринку», — зазначив він.
На думку польського консультанта з питань функціонування енергоринку України Кшиштофа Рогульського, запуск ринку електроенергії в Україні відбувся успішно. «Все пройшло більш-менш нормально — всі, хто хотів, зробили необхідні закупівлі. Важливо, щоб працював форвардний ринок, адже тільки він дає гарантію ціни на поставку електроенергії в рік, а також ринок на добу вперед», — зазначив Рогульський, розповівши, що він уже шостий раз бере участь в реформуванні енергоринку: до цього були ринки Польщі, Казахстану, Угорщини, Чехії, Словаччини.
«Реформування енергоринків усіх цих країн передбачало перехід від попередньої моделі англійського пулу до ринку прямих контрактів: попередня модель не сприяла конкуренції між суб’єктами ринку. До 1 липня Україна залишалася передостанньою країною Європи, енергоринок якої все ще працював за попередньою моделлю», — зазначив експерт, маючи на увазі, що нереформованою залишилася тільки Білорусь.
