Державний академічний естрадно-симфонічний оркестр України — який цьогоріч відзначає 40-ліття існування і взяв сценічне ім’я для проектів у сфері класичної музики Kyiv State Symphony Orchestra — завершує сезон 19 липня у столичному Будинку звукозапису Українського радіо незвичайним концертом «Казки» (Fairy Tales). Філософських музичних притч для дорослих у концерті чотири. Дві — натхненні українською землею.
Найперше, це містична музика Карпат Мирослава Скорика до легендарного фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Точніше — абсолютно нове, але правильне і благословенне композитором виконання «Гуцульського триптиху».
«Центральний твір концерту — легендарний «Гуцульський триптих» Мирослава Скорика, який зліплений з саундтреку до «Тіней забутих предків». Грали його всі можливі українські оркестри десятки разів, — розповідає Любов Морозова, художня керівниця Державного академічного естрадно-симфонічного оркестру України — Так от, наш диригент, проштудіювавши партитуру, вирішив-таки повністю змінити метричну сітку у першій частині.
Для тих, хто розуміє: мелодія там іде на сім, а записана на два. При такому записі примхлива гуцульська ритміка перетворюється на марш. Словом, Луїджі переправив-таки партитуру, це викликало безліч суперечок в нашому колективі (ну, ви ж розумієте — це наша, українська класика, невже італієць знає краще за нас, як її грати?!) Врешті-решт, Луїджі написав Мирославу Михайловичу лист, у якому поставив низку питань з інтерпретації та запросив його на репетиції. Після того, як Маестро Ґаджеро дириґував повністю перекроєну першу частину, Маестро Скорик сказав: «Взагалі-то він [себто Луїджі] правий. Я так записав для лінивого оркестру і лінивого дириґента, щоб не морочити голову зі змінами метра. Але дійсно мелодія тече так, як він дириґує».
У концерті також прозвучить концертна сюїта у другій редакції (оркестровка 1919-го) «Жар-птиці» Ігоря Стравинського. Балет про чарівного птаха, який є одночасно благословенням і прокляттям для людини, що заволоділа ним, композитор із козацького роду написав 1910 року на Волині.
Саме прем’єрна постановка «Жар-птиці» у Парижі принесла Ігорю Стравинському всесвітню славу.
У другій частині концерту — румунські мелодії з Трансильванії, які угорський композитор Бела Барток особисто записав у селах Бихора, Торонтала, Марош-Торда. А ще концертна версія його балету «Чудесний мандарин» (1918/1924) — про фатальну пристрасть китайського чиновника, якого неможливо було вбити, доки він не поцілує дівчину, що запалила його пристрасть.
Після театральної прем’єри цієї пантоміми у Кельні в 1926-му розгорівся неабиякий скандал, і балет заборонили за «відтворення небезпечної аморальності». За життя композитора його ставили ще лише раз — у фашистській Італії часів Дуче (Мілан, 1942), а до прем’єри в Будапешті у 1945-му Барток зовсім трохи не дожив, розповідає музикознавець Євген Громов.
Диригуватиме головний дириґент Kyiv State Symphony Orchestra Луїджі Ґаджеро — професор, музичний директор Ансамблю сучасної музики студентів Музичної академії, викладач перкусійної камерної музики у Консерваторії Страсбурга і в Страсбурзькій академії музики (Франція), артистичний та музичний директор Ухо-ансамблю (Київ) та музичний директор ансамблю La Dolce Maniera (Страсбург). Співпрацював із такими митцями, як Клаудіо Аббадо, Даніель Баренбойм, П’єр Булез, Міхаіл Юровскій, Ріккардо Муті, сер Саймон Реттл тощо.
Як соліст виступає, зокрема, з Берлінським філармонічним оркестром NDR у Гамбурзі, Оркестром комічної опери у Берліні, Радіооркестром Хілверсум.
Музичне дійство «Казки» (Fairy Tales), яке чарує слух, транслюватимуть у прямому ефірі телеканала UA:Культура.
