Японія вперше за 33 роки відновила полювання на китів з комерційною метою. У понеділок, 1 липня, п’ять японських китобійних суден вийшли в море з порту міста Кусіро (острів Хоккайдо), попри заклики міжнародного товариства й екологічних організацій відмовитися від відновлення китобійного промислу, повідомляє Бі-Бі-Сі.
І того ж дня японські промисловики загарпунили двох гігантських ссавців. Країна Східного Сонця відмовилася від формального дотримання міжнародної заборони на вилов китоподібних, що була чинною майже 31 рік.
Раніше Токіо стверджував, буцімто веде промисел лише з науковою метою.
Полювання здійснюватиметься в територіальних водах Японії, а не у водах Антарктики. Влада Японії встановила квоту на вилов 227 китів трьох видів до кінця цього року. Китобоям iз комерційною метою в японській економічній зоні дозволено виловити 52 малих смугачів, 150 смугачів Брайда і 25 смугачів сейвалів.
Відновлення китобійного промислу стало можливим після виходу Японії з Міжнародної комісії з промислу китів, до якої вона входила з 1951 року. У 1982 році члени Комісії домовилися запровадити мораторій на комерційний вилов китів, починаючи з 1985-1986 років. Токіо погодився із цим. Востаннє Японія полювала на китів iз комерційною метою в 1986 році.
Проте всі ці роки Японія продовжувала виловлювати китів «для науки» — спочатку, як заявляла влада, в рамках дослідницької антарктичної програми JARPA. Екологи неодноразово звинувачували Токіо в тому, що під виглядом полювання на китів iз дослідницькою метою насправді вівся комерційний промисел.
При цьому вони зазначали, що м’ясо китів з’являлося в японських ресторанах і магазинах. Навіть під час дії мораторію Японія щорічно вбивала від 200 до 1 тис. 200 китів — як стверджувалося, «для вивчення».
У 2014 році Міжнародний суд ООН заборонив Японії вести полювання на китів в антарктичних водах: владі Австралії вдалося юридично довести, що програма JARPA не відповідає своєму науковому статусу. Екологи намагалися також перешкоджати роботі китобійних суден Японії.
У листопаді 2016 року японський уряд оголосив про нову дослідницьку програму під назвою NEWREP-NP, в рамках якої країна мала намір вести полювання на китів у північній частині Тихого океану. Екологи нову програму розкритикували.
У грудні 2018 року Японія оголосила про намір вийти з Міжнародної комісії з промислу китів у 2019 році, щоб з липня відновити китобійний промисел. Після виходу, між іншим, Японія продовжить брати участь у її роботі в статусі спостерігача. Токіо вказує, що полювання на китів — традиційне заняття жителів низки регіонів країни.
Історія китобійного промислу в Японії нараховує кілька століть, проте його масштаби значно зросли тільки після Другої світової війни, коли в країні не вистачало продовольства. У 60-ті роки минулого століття японці щороку з’їдали до 200 тисяч тонн китового м’яса. Останніми роками його споживання знизилося до 5 тисяч тонн.
Влада Японії каже, що, відповідно до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, багато видів китоподібних — наприклад, таких, як малий смугач і кит Брайда — більше не перебувають під загрозою, їх чисельність повною мірою відновилася. Смугач сейвал, як вважається, все ще відноситься до таких, що зникають, проте останніми роками вдалося добитися стабільного зростання чисельності представників цього виду.
Екологи з «Грінпіс» і Товариства охорони морської фауни засудили рішення Японії відновити китобійний промисел iз комерційною метою, однак поки у них немає плану дій щодо Токіо. Кити опинилися на межі вимирання наприкінці ХІХ — на початку ХХ століть через поширення китобійного промислу. Лідерами світового полювання на морських велетнів тоді були Норвегія, Велика Британія, США, Росія (потім СРСР) і Японія. Основним регіоном полювання на китів на початку ХХ століття стала Антарктика.
У 1946 році задля збереження популяції китів і впорядкування розвитку китобійного промислу було підписано Міжнародну конвенцію про регулювання китобійного промислу. Тоді ж, відповідно до угоди, заснували Міжнародну комісію з промислу китів. США, Велика Британія і СРСР стали членами комісії в 1948 році, Японія — в 1951 році.
За даними зоозахисної організації «Збереження китів і дельфінів», китобійний промисел досі існує в деяких країнах. На китів заради м’яса досі полюють у Норвегії та Ісландії. Норвегія відмовилася підтримати мораторій на вилов, а Ісландія частково погодилася з ним.
Після запровадження мораторію на комерційний промисел китів полювання на них ведеться і країнами-членами комісії, але тільки з науковою метою (в рамках встановлених квот). Усього у світі з моменту запровадження мораторію з науковою метою виловили 17 тис. 839 китів, з них 310 фінвалів, 56 кашалотів, 1 тис. 563 сейвалів, 734 смугачі Брайда і 15 тис. 176 малих смугачів.
Також дозволено так званий «місцевий промисел китів» — для корінного населення деяких територій, де м’ясо китів — один з основних харчових продуктів. Зараз він діє для корінного населення Чукотки (Росія), Гренландії (Данія), Аляски (США), Сент-Вінсента і Гренадін. Спільні квоти для Росії й США на 2013—2018 роки склали 744 сірі і 336 гренландських китів. Квота на 2019—2025 роки встановлена в розмірі 392 гренландських і 980 сірих китів.
