Як стверджують соціологи, найбільше, чого прагнуть українці від новообраної влади, — щоби та дозволила їм суттєво заощадити на комунальних послугах.
Наразі ж логічних кроків команди президента Зеленського у цьому напрямку не видно.
Понад це, більшість експертів зазначає: тарифи і не будуть знижуватися. Навіть навпаки — зростатимуть.
А якщо і справді так трапиться, тоді падатиме рейтинг самого Зе. Аби не допустити електорального колапсу, група людей, яких у ЗМІ іменують терміном «у Зеленського», намагається вибудовувати певну послідовність своїх дій. Щоправда, де закінчуються реформи і де починаються маніпуляції, з’ясувати не так просто.
Мрії і маніпуляції
«З приходом на посаду президента України Володимира Зеленського люди сподіваються, що соціальна політика в державі зміниться в кращий бік. Дійсно, зі зміною влади є великі соціальні очікування в суспільстві. Опитування показують, що люди перше, що очікують від нового президента за його 100 днів роботи, — це істотне зниження комунальних тарифів. Далі йде боротьба з корупцією і вирішення проблем війни і миру», — сказав соціолог Андрій Павловський. І наголосив: наразі ми не бачимо якоїсь визначеної позиції з боку самого пана Зеленського і з боку його команди.
«Що стосується пана Зеленського, це зрозуміло, оскільки він не є професійним економістом, він ніколи не займався соціальними проблемами, але в його команді є люди, які є професіоналами в цій галузі», — додав він, звернувши увагу, що деякі публічні заяви офіційного представника президента в Кабінеті Міністрів Андрія Геруса породжують невизначеність у питанні з тарифами. «Пан Герус дозволив собі незрозумілі висловлювання на одному з телеканалів про те, що це насправді «95-й квартал» сміявся над тарифами, а не Зеленський обіцяв їх знизити, — сказав Павловський. — Мабуть, якщо і будуть знижувати тарифи на газ, то тільки для промислових споживачів, а що стосується населення в цілому, то поки немає інформації, хоча люди цього чекають».
Натомість експерти вже встигли звинуватити Андрія Геруса в масштабних маніпуляціях. Так, президент Асоціації енергетики України Олександр Трохимець на своїй сторінці у «Фейсбуці» заявив, що Герус маніпулює питанням тарифів на електроенергію, намагаючись відстрочити запровадження ринку. «Герус повідомив, що також законопроект передбачає відстрочку введення ринку електроенергії на один рік. Мовляв, хочете дешеву електроенергію — дайте нам можливість у ручному режимі далі встановлювати тарифи. Тому що дешева електроенергія потрібна не тільки населенню, а й заводам Ігоря Коломойського», — стверджує експерт, уточнивши, що законопроект президента не узгоджувався ні з профільним міністерством, ні з Кабміном. «Правильно! Навіщо з кимось узгоджувати? Тільки Герус має право вирішувати, що правильно на енергетичних ринках, а що ні», — емоційно констатував Трохимець.
Журналісти одразу ж згадали слова Андрія Геруса до президентських виборів, коли тодішній член «ЗЕкоманди» обіцяв: ціну на газ для населення можна знизити на 11% вже з 1 травня. «Я рекомендую, щоби була ініціатива від Зеленського навіть поки не пройшов процес інавгурації, щоби він закликав це зробити. Тому що там є певні технічні труднощі, певні дискусії між «Нафтогазом» і Кабміном, якась не така постанова, не так виписано, не можуть реалізувати... Тобто це не питання по суті, а питання по формі. Це можна вже зробити з 1 травня, — обіцяв тоді радник Володимира Зеленського.
Плюс на мінус буде?...
Втім доля таки вирішила усміхнутися «ЗЕкоманді», — і Конституційний Суд зробив сильний хід на користь нового президента: визнав неконституційним створення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг. Подання, як відомо, надійшло від 46 народних депутатів, а суд вирішив, що Нацкомісія була створена у неконституційний спосіб, її статус і спосіб формування не відповідають Конституції.
Відтак Володимир Зеленський, як пояснила його команда, має намір внести до парламенту законопроект, яким планується запровадити нову формулу ціноутворення на електроенергію, що виробляється теплоелектростанціями, і який скасує формулу «Роттердам+». Нова формула матиме назву «Роттердам». За цією формулою й розраховуватиметься вартість вугілля, яке використовують теплоелектростанції для виробництва електроенергії.
І саме за цією формулою, пообіцяв Андрій Герус, планується прибрати вартість доставки вугілля з порту Роттердама до України, яка була передбачена у формулі «Роттердам+» і яка, за розрахунками представника президента в уряді, призводила до збільшення вартості електроенергії та приносила енергогенеруючим компаніям 12 мільярдів гривень щороку.
У законопроекті президента буде передбачено відтермінування запровадження ринку електроенергії на рік — до 1 липня 2020 року. Саме до того часу діятиме формула «Роттердам-мінус», яка, за словами Андрія Геруса, передбачить імовірність зниження вартості вугілля, яке постачається на українські ТЕС, залежно від його якості: загалом до 10%.
Злополучна «Роттердам+», яку постійно критикували експерти, була затверджена НКРЕКП. Така методика розрахунку, на їхню думку, мала усунути ручне регулювання цін, забезпечити незалежність від постачань із зони бойових дій та дозволить Україні накопичувати достатньо вугілля до зими. Відповідно до методики, вартість палива визначалася за формулою «ціна вугілля у портах Амстердам — Роттердам — Антверпен + вартість його доставки в Україну». Відтак із січня по листопад 2016 року ціна теплової електроенергії зросла удвічі.
Боротися з «Роттердамом», принаймні на словах, почали ще за президентства Петра Порошенка: у липні 2016 року прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що вважає неприйнятною схему «Роттердам+», а у 2017-му генпрокурор Юрій Луценко сказав, що формула становить корупційну загрозу для держави. Представник «ЗЕкоманди» Герус при цьому не втримався від легкого випаду в бік подоланого ними суперника і заявив: екс-президент Порошенко стверджував, що «Роттердам+» був умовою співпраці з МВФ, але насправді такої умови не було.
Життя без НКРЕКП
Правовий вакуум, який виник навколо комісії, що затверджувала правила гри у паливному секторі України, робить ситуацію з імовірними зловживаннями у цій сфері ще заплутанішою. «Рішення Конституційного Суду не впливає ані на правовий статус поточного складу НКРЕКП, ані на рішення НКРЕКП, що були ухвалені до 13 червня 2019 року та будуть ухвалені до 31 грудня 2019 року», — заявив юрист юридичної фірми ILF Іван Бондарчук, пояснивши, що навіть із 1 січня 2020 року НКРЕКП не буде позбавлена можливості виконувати свої повноваження. «Адже положення закону, що визначають повноваження, правовий статус членів та порядок організації роботи регулятора, не втрачають своєї чинності», — додав він, заявивши, що правова невизначеність статусу НКРЕКП та відсутність чітких правил її взаємодії з органами виконавчої влади може дестабілізувати впровадження нового ринку електроенергії.
«Особливе занепокоєння викликає той факт, що Конституційний Суд фактично визнав, що, згідно з чинною редакцією Конституції України, НКРЕКП не може бути повністю самостійним та незалежним органом, а повинен належати до системи органів виконавчої влади та підпорядковуватися Кабінету Міністрів. Окрім того, рішення суду унеможливлює конкурсний відбір та призначення нових членів НКРЕКП після 1 січня 2020 року», — резюмував юрист.
Новий регулятор: ручний і ласкавий до Коломойського
«ЗЕкоманда» планує вирішувати проблему ухваленням нового закону про НКРЕКП, де буде передбачено інші процедури призначення, а також внесенням зміни до Конституції, щоб у ній було передбачено наявність різних регуляторів, не тільки енергетичних.
«Андрію Михайловичу, навпаки! Спочатку — зміни до Конституції України, а вже потім новий закон про НКРЕКП. Але я б спочатку радив уважно прочитати сьогоднішнє рішення КС України. Бо правовим наслідком може бути те, що НКРЕКП може бути віднесено до виконавчої гілки влади. І тоді для «незалежності» регулятора потрібно буде не зміни до Конституції внести, а взагалі її переписати з точки зору перерозподілу повноважень між гілками влади. Що, на мою думку, нереально. В іншому випадку будь-який новий закон про НКРЕКП буде визнано неконституційним», — розкритикував потуги команди Володимира Зеленського експерт Олександр Трохимець.
Але найбільше аналітика галузі обурила ідея Андрія Геруса, щоби після переформатування НКРЕКП у ній могли залишитися працювати деякі діючі члени, поряд із новими.
«Оце і є дійсна мета Коломойського, чиї інтереси насправді представляє Герус: отримати ручного регулятора, — сказав Трохимець. — Команда президента Зеленського в особі його представника Андрія Геруса продовжує проявляти правовий нігілізм, намагаючись узурпувати владу в країні. Що, на мою думку, є небезпечним для фундаментальних основ функціонування України як незалежної суверенної держави. Я зі свого боку як правник буду робити все, щоб цьому запобігти!».
Втім, як зазначив експерт, малоймовірно, що Конституційний Суд дозволить здійснити таку махінацію. Але, на жаль для більшості українських виборців, боротьба за зниження комунальних тарифів переходить у повільну стадію, а на перший план виходять підкилимні пристрасті за грошові потоки. Які під прапором боротьби за народне щастя спробують перерозподілити у «правильні» кишені.
А ТИМ ЧАСОМ...
Грошей не буде
Світові фінансові кола суттєво зменшили вкладення коштів в інші економіки, доволі суттєво скоротивши власні інвестиційні програми. Так, за даними західних експертів, прямі іноземні інвестиції у світі знижуються вже три роки поспіль: торік вони скоротилися на 13% — до 1,3 трлн доларів. Це мінімальний рівень з часів фінансової кризи. На думку авторів тематичної доповіді Конференції ООН з торгівлі і розвитку, це насамперед пов’язано з геополітичними та торговельними ризиками, які, можливо, продовжать негативно позначатися на інвестиціях у найближчі роки.
Глобальний клімат для міжнародної торгівлі та інвестицій, на їхню думку, вже не є таким сприятливим, як раніше, коли світова економіка росла завдяки експорту. США і Німеччина стали обережніше ставитися до зарубіжних, особливо китайських, інвестицій, побоюючись, що іноземці отримають важливі технології та активи. Підозріло до інвесторів з-за кордону ставляться й інші країни ЄС. Навесні Єврокомісія прийняла регламент для перевірки будь-яких іноземних інвестицій у країни блоку.
У свою чергу, Китай намагається обмежити відтік капіталу за кордон, через що його прямі інвестиції за кордон знизилися другий рік поспіль: цього разу на 18%, до 30 млрд доларів. Глобальний потік прямих іноземних інвестицій в СНД і Грузію скоротився в 2018 році на 36%, до 27 млрд доларів.
Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну — на порівняно скромні 9%, що у сумі становило 2,4 млрд доларів. Експерти вважають, що причиною є політична невизначеність в країні. На таку ж позначку упали вкладення в активи в США, щоправда, загальна сума у цій країні становить 252 млрд доларів. Обсяги прямих інвестицій у Росію за рік знизилися вдвічі, впавши до позначки в 13 млрд доларів. Інвестиції в Німеччину скоротилися на 30%, до 26 млрд доларів.
