Крапля, що рятує життя: 14 червня людство відзначає Всесвітній день донора крові

12.06.2019

Людмила Лаврущенко поділилася своєю кров’ю з десятками людей.

Щорічно 14 червня людство відзначає Всесвітній день донора крові.

Дата була обрана тому, що якраз 14 червня далекого 1868 року народився Карл Ландштейнер — австрійський лікар, імунолог, інфекціоніст, який відкрив групи крові, за що в 1930 році отримав Нобелівську премію.

Як свідчить статистика, кожен третій житель Землі бодай раз у житті стикався з потребою донорської крові.

Донор — від латинського donare — дарувати. Отож донор може подарувати комусь ще один день народження, ще одну ніч під зорями, ще одне побачення, ще один шанс...

«Моя перша позитивна годилась на всі випадки»

Про гостру потребу донорської крові більшість людей дізнаються лише тоді, коли їхня близька людина потрапляє в біду і терміново потребує переливання компонентів крові. Забезпечити своєчасне постачання безпечної крові до пацієнта можливо лише за умови, що кожен із нас буде готовий не лише стати добровільним донором і безоплатно здати свою кров, а й робити це регулярно (жінки — не більше 4, а чоловіки — 5 разів на рік, за умови, що ми здорові люди віком від 18 до 60 років, маємо вагу не менше 60 кг, можемо стати донорами і здати свою кров (а це означає — подарувати життя трьом людям).

У Сарнах, що на Рівненщині, діє відділення переливання крові та її компонентів. Сарненське ВПКК було створене в 1970 році. Професійно і злагоджено працює колектив, який керує завідуючий ВПКК Богдан Дойчук. У районі нараховується 30 осіб, що мають звання почесного донора України.

Це донори, які здали кров більше 40 разів. З одним із них мені вдалося поспілкуватись — це Людмила Лаврущенко. В 1991 році вона отримала звання почесного донора і посвідчення за номером 695.

— Після закінчення Рокитнівського медучилища я прийшла працювати в терапевтичному відділенні нашої лікарні. Знаєте — це не була моя мрія — стати медпрацівником, якось само-собою вийшло, що я після закінчення школи №4 вступила до медичного. Але я дуже полюбила свою професію, в мене все так легко виходило. Тричі навіть отримувала перемогу в конкурсах на кращу медсестру. Я майже увесь час пропрацювала маніпуляційною медсестрою. Наше відділення (я вже тоді працювала в онкології) було поряд з гінекологічним, а там дуже часто виникала потреба в донорській крові. А в мене — перша позитивна — годилась на всі випадки, — згадує свій шлях у донори пані Людмила.

—А як часто доводилось здавати кров?

— Ой — дуже часто — і на роботу прибігали, і після роботи додому, і вночі часто забирали просто з ліжка — різні ж випадки бувають — ніколи не відмовляла.

—А чи були випадки адресного забору крові, тобто чи знаєте людей, для яких ви здавали кров, і чи знають вони вас?

— Так, декількох знаю.. А то ще й зараз іноді бачу чоловіка, який працював водієм в автопарку, в нього було ножове поранення серця, нічого — вижив — моя кров допомогла.

—Людмило Василівно, а яке це відчуття — зустріти людину, в якій тече ваша кров?

— Мені радісно, тепло так на душі, я навіть пишаюсь собою, що допомогла цій людині вижити — та, власне, я ж цим займалася щодня, це ж моя професія і покликання.

Донорство потрібне людям і... тобі

—Свій перший донорський день пам’ятаєте — в якому році це було?

— У 1973-му. А останній раз довелося здати, коли мені було вже 63 роки. Та я й не одна така була. Мій чоловік теж був донором — у нього рідкісна група крові — перша негативна, чимало новонароджених залишились живими завдяки саме його крові. А взагалі нас, колишніх, уже мало лишилося в живих...

—Пані Людмило, я знаю, що донорство крові — це альтруїзм, але ж держава це якось винагороджує і заохочує?

— Донор кожного разу отримує два вільні від роботи дні зі збереженням заробітної плати, їх можна долучати до відпустки. Спочатку платили ще 12 крб, потім — 24 грн. До пенсії додавали 3 грн 20 коп., потім — 130 грн, ми, почесні донори, маємо право на безплатне протезування зубів та 50-відсоткову знижку на медикаменти, але я не користуюся.

—А на ваше здоров’я донорство якось вплинуло? Ви радите молодим людям ставати донорами?

— Ну, ви ж самі бачите — здорова, дужа, до цих пір активна. Щоб ви знали — донори живуть на 5 років довше. Відбувається кровотворення, що сприяє оновленню організму. Кожному, кому дозволяє здоров’я, скажу — стань донором — це потрібно людям і добре для тебе.

Майже 40 відер крові здав найвідоміший донор України

В Україні найвищою відзнакою донора є звання заслужений донор України. Його удостоєний Володимир Костянтинович Ніколаєв (1945 року народження), донор, який здав 389 літрів крові та в 2006 році був удостоєний звання Героя України.

А донор з Австралії Джеймс Гаррісон, ім’я якого занесено до Книги рекордів Гіннесса, здавав кров 1173 рази, чим, за оцінками фахівців, урятував життя 2,4 млн новонароджених, здаючи кров та її компоненти 63 роки.

Ще юним, у 14 років, Джеймс переніс надзвичайно складну операцію — йому видалили легеню і зробили переливання крові. Під час цього було витрачено 13 літрів донорської крові, три місяці хлопець перебував у лікарні. Отоді він поклявся, що коли одужає, сам стане донором і слова дотримав.

11 травня 2018 року Гаррісон здав кров востаннє. Зараз йому 82 роки. Його ще називають Людина із золотою рукою, а його життя застраховане на мільйон доларів.

Донорство не лише корисне, а й модне. Докладають зусиль до популяризації донорства й відомі люди. Серед знаменитостей, які поділились своєю кров’ю, щоб урятувати життя інших, Елвіс Преслі, Джекі Чан, з-поміж українських зірок — плавець Денис Силантьєв, боксер Олександр Усик, лідер гурту «Друга ріка» Валерій Харчишин.

Бути донором — корисно і почесно — пам’ятаймо про це.

ДО РЕЧІ

З нагоди Всесвітнього дня донора в Україні розпочався тиждень благодійної здачі крові, повідомляє сайт МОЗ. «Гасло цього року» «Безпечна кров для всіх!» У цей день світ дякує усім донорам, хто безкоштовно ділиться своєю кров’ю для збереження життя тих, хто її потребує, наголошується в повідомленні. Міністерство охорони здоров’я, Центр громадського здоров’я та ДонорUA закликали ставати донорами та запропонували упродовж тижня публікувати в соцмережах свої фотографії із хештегом #яДонор. «В Україні кількість донацій крові майже втричі менша, аніж це рекомендовано Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Але кожна здача крові допомагає врятувати три людських життя», — зазначили у МОЗ.

МАЙТЕ НА УВАЗІ

Донором може бути будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає протипоказань, визначених Міністерством охорони здоров’я України.

У день здачі крові чи її компонентів донори звільняються від роботи на підприємстві чи в організації незалежно від форми власності із збереженням за ним середнього заробітку (студенти — від занять). У день забору крові донора забезпечують безкоштовним сніданком та обідом або ж йому відшкодовують готівкову вартість відповідних наборів харчування (у столиці це 73 грн).

Перед здачею крові або її компонентів донор повинен дотримуватися певних правил:

— добре відпочити, виспатись;

— напередодні потрібно виключити з раціону жирну їжу (масло, сало, жирні м’ясо та рибу, молоко, сметану, яйця, морозиво);

— в день здачі необхідно з’їсти легкий сніданок: чай або сік, печиво, білий хліб.

— за 48 годин відмовитись від алкогольних напоїв;

— 72 години не вживати медикаментозних препаратів.

Тамара СТАНКОВА,

член Національної спілки журналістів України

Друкована версія