Збав, Боже, вiд такого сусiда

12.06.2019
Шановний Михайле Івановичу! Передплачую Вашу газету впродовж багатьох років. Вам і очолюваному Вами колективу газети в патріотичності не відмовиш, а це в наш час — чи не найголовніше. Дякую Вам за таку титанічну роботу.
 
З огляду на обставини, що склалися в державі, коли ймовірність переростання гібридної війни у повномасштабну весь час зростає, обрання президента є доленосним: бути чи не бути Україні. 
 
Незалежності України вже 28-й рік. Є привід розглянути здобутки і втрати у розвитку держави. Історія свідчить, що за такий період країни досягали досить високого рівня у розвитку власної економіки. Для прикладу візьмемо Китайську Народну Республіку.
 
За час від хунвейбінських непорозумінь до 2000 року КНР досягла значних зрушень від відсталої країни до когорти передових в економічному відношенні. Зараз це держава з міцною фінансовою системою, держава високих досягнень, що йде по шляху новітніх технологій, досягнень у вдосконаленні транспортних засобів, зміцненні обороноздатності, освоєнні космосу. Пекінські олімпійські ігри своєю масштабністю, оригінальністю вразили увесь світ.
 
Інший приклад: темпи економічного розвитку Німеччини вражають. Пригадуються руїни на місці колишніх велетенських промислових об’єктів унаслідок «площинних» бомбардувань авіацією наших союзників у Другій світовій війні. До двох тисяч літаків — літаючих фортець (так називали американські чотиримоторні бомбардувальники), кожна з яких несла до 2 тонн бомбового вантажу, — здійснювали щоночі рейди над Німеччиною впродовж кількох років.
 
А після капітуляції в 1945 р. із Німеччини вивозили все, що залишилося, на територію Радянського Союзу в рахунок репарацій. В окремих випадках вивозили навіть технічний персонал для налаго­дження виробництва на місцях. Та вже в 1950 році економічні експерти заговорили про економічне диво ФРН, а сьогодні Німеччина, як відомо, — економічний гігант Європи.
 
Зовсім по-іншому, в протилежному напрямку, розвивалися події в Україні після 1991 року (зі здобуттям незалежності): через чверть століття Україна опинилася серед держав, що розвиваються.
 
За ці роки було знищено торговий та риболовецький флоти (продали на брухт); роздержавлено державну та громадську власність (ваучерна приватизація); продано китайцям на 90% готовий авіаносець «Варяг»; знищено дороговартісну зброю (у тому числі й стратегічні ракети) в обмін на Будапештський меморандум (наслідки чого маємо сьогодні на сході країни); та ще багато чого.
 
Деякі політичні сили, що рвуться до влади, досі користуються ідеями, які почерпнули з тез ЦК КПРС до 300-річчя Переяславської ради, а там міфів і вигадок — аж зашкалює! Дозволю собі нагадати деякі з них.
 
Терміни «Росія» і «російський народ» з’явилися на початку ХVІІІ століття. До того часу це була Московія та московити, що сформувалися на базі фінно-татарському народу.
 
Термін «братність» спростовується як спустошенням Києва ордами Юрія Долгорукого (1155 р.), а опісля — його сином Андрієм Боголюбським (1169 р.) — тотальним пограбуванням. Уже пізніше володарі Москви Іван ІІІ та його внук Іван Грозний здійснили нечувані за жорстокістю знищення Новгородщини. Тоді, в 1570 р., від рук московитів загинула шістсот­річна культура слов’янського племені кривичів, та й самі представники цього племені частково були винищені, частково загнані в рабство в московські володіння, де й розчинилися серед фінно-татарського етносу.
 
Та й сама Москва була заснована ординським ханом Менглі-Тимуром, який вручив ярлик на керування улусом сину Олександра Невського Данилу. А заселення багатими родинами ординців, які згодом прийняли християнство, привело до створення цілих районів, назви яких, притаманні цьому етносу, ревно оберігають донині: Таганка, Велика та Мала Ординки, Басманка, Арбат.
 
Із розпадом орди (початок XVI століття), історики свій улус назвали Московською державою, і ця назва існувала до початку XVIII століття із подання вірного слуги Петра І богослова з Києво-Могилянської академії Феофана Прокоповича назвали Росією.
 
Після розпаду орди Росія, будучи «продуктом» тієї ж таки орди, як висловлювався російський історик Карамзін, автор «Истории Государства Российского» (сам за походженням ординець — Кара Мурза), нова держава одержала у спадок політику ханських завойовників під назвою «Собирание земель руських», а тепер і повернення втрачених земель залишається у планах зовнішньої політики еліти РФ.
 
Підтвердженням цьому можуть слугувати деякі цифри «Істории Военного искусства» (т. 4, М. 1953, ст. 1923-1991): у XVI ст. Московія воювала 43 роки; у XVII ст. — 48 років; у XVIII ст. — 50 років. Тому анексія Криму та події на сході України свідчать про загострення експансивної політики РФ, а як факт на підтвердження цього є вихід РФ із Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності. Імовірність наступу російських військ на Київ не відкидає і Міністерство оборони України. Тож нинішньому керівництву держави та очільникам відповідних відомств треба бути пильними перед лицем підступного сусіда, який лише чекає, коли Україна ослабне від внутрішніх конфліктів. 
Олександр ХОМЕНКО, 
учасник бойових дій Другої світової війни, інвалід І групи
с. Крюківщина, Святошинський район, 
Київська область
  • За отруєнням Віктора Ющенка ймовірно стоїть росія - розвідка США

    Цей страшний злочин підірвав здоровʼя Ющенка, перший рік його президентства був пеклом, з постійними лікарнями і десятками операцій. Але він вистояв, зробив все, для усвідомлення суспільством трагедії Голодомору, відстоював проєвропейський вектор розвитку країни >>

  • Українська дилема Трампа

    Суперечлива і драматична інтрига виборів у США завершилася обранням президентом Дональда Трампа . Кампанія ще тривало буде аналізуватися у пошуках відповідей на причини поразки К. Харріс і перемоги Д. Трампа. >>

  • Війна росії з Україною почалася 107 років тому

    Перші кроки як агресор більшовицька Росія зробила не 7-го, а 11 листопада 1917 року. Через три дні після проголошення в Києві незалежної Української Народної Республіки, що сталося 8 листопада. >>

  • Хейтером може стати кожен: не реагуйте і не вступайте в пусті суперечки

    Якщо хтось думає, що хейт – це джерело сили та енергії, то помиляється. Це болото, трясовина, в якій чим більше «дій» – тим більше людина загрузає і тоне, не може дихати, почувається брудною і паралізованою. >>

  • Трамп тріумфує. Історичний камбек

    Раніше переобратися після паузи в один термін вдавалося лише одному президенту США — це був Гровер Клівленд (президент у 1885−1889 та 1893 -1897 роках). >>