Битва престолів у Молдові: чому у країні встановилося двовладдя і чому варто занепокоїтись Україні

Серйозна політична криза охопила Молдову. У країні говорять про держаний переворот, при цьому два табори супротивників звинувачують у ньому один одного.

 

 

Що ж відбулося у цій невеликій країні з населенням усього 3,5 млн осіб? Спробуємо розібратися. 

 

 

Спіймали Конституцію на слові...

 

У лютому цього року в країні відбулися парламентські вибори. За їхніми результатами, до законодавчого органу Молдови пройшли три головні політичні гравці: проросійська Партія соціалістів (ПСРМ), проєвропейський правий блок ACUM («Зараз») та Демократична партія Молдови (ДМП), очільником якої є олігарх і «ляльковод» країни Влад Плахотнюк. Щоб сформувати парламентську більшість, будь-яким двом партіям треба було об’єднатися.

 

В суботу, 8 червня, за день до того, як мав спливти відведений на формування коаліції та нового уряду час, таке об’єднання несподівано сталося: практично партії-антагоністи — соціалісти та ACUM — оголосили про створення коаліції.

 

Було обрано спікера, лідерку соціалістів Зінаїду Гречаній, створено уряд, який очолила Мая Санду, очільниця ACUM. Президент Молдови Ігор Додон, колишній голова Соціалістичної партії, створення нового уряду підтримав. Але, попри дотриману букву закону, взяти владу в свої руки виявилося непросто. 

 

Конституційний суд (який, подейкують, перебуває під впливом Влада Плахотнюка, що несподівано залишився поза політичною грою) визнав дії парламентаріїв незаконними. 9 червня КС тимчасово відсторонив Ігоря Додона від обов’язків президента країни та призначив тимчасовим виконувачем обов’язків глави держави колишнього прем’єр-міністра Павла Філіпа, який є соратником Влада Плахотнюка по ДМП.

 

Уже як виконувач обов’язків президента країни Філіп розпустив парламент та призначив позачергові вибори на 6 вересня. В країні, по суті, встановилося двовладдя. І кожна зі сторін вважає себе законною та легітимною, звинувачуючи суперників у перевороті. 

 

Як пояснює цей юридичний казус «Європейська правда», «вимоги Конституційного суду справді є гранично абсурдними». Бо Конституція Молдови каже, дослівно, що «президент отримує право розпустити парламент» у разі неможливості формування уряду «протягом трьох місяців».

 

Відлік часу почався 9 березня, коли ЦВК оголосила кінцеві результати парламентських виборів, а отже, останньою датою формування уряду мало бути 9 червня, і це ніхто не ставив під сумнів. Та в суботу вранці, щойно соцпартія та ACUM домовилися про коаліцію, суд заявив, що досі всі рахували неправильно. На думку КС, слово «три місяці» у Конституції вжито фігурально, а насправді треба рахувати 90 днів — і це означає, що в п’ятницю термін сплив. А чітку фразу про те, що президент «має право» розпустити парламент, суд оголосив такою, що насправді означає «зобов’язаний» його розпустити.

 

Парламент у відповідь ухвалив декларацію «Про захоплену державу». В ній ідеться про анулювання змішаної ви­борчої системи та висловлення вотуму недовіри Конституційному суду. Водночас лідер Демократичної партії Молдови Володимир Плахотнюк заявив, що соціалісти й блок ACUM намагаються узурпувати владу в країні. У ніч проти 9 червня у Кишиневі протестувальники заблокували будівлі уряду, міністерства внутрішніх справ, Генпрокуратури та інші урядових  органів, щоб не пустити туди нових призначенців, зазначає УНІАН.

 

Світ «готовий співпрацювати»

 

У Європейському Союзі заявили, що готові працювати з новим урядом Молдови, який очолила Мая Санду, йдеться в заяві єврокомісара Йоганнеса Гана та верховної представниці ЄС із питань зовнішньої безпеки Федеріки Моґеріні.

 

«Європейський Союз позитивно сприймає рішення, ухвалені в суботу парламентом Республіки Молдова, зокрема про формування коаліційного уряду. Європейський Союз готовий працювати з демократично легітимним урядом на основі взаємної прихильності реформам і основним принципам, закріпленим у нашій Угоді про асоціацію», — наголошують у заяві.

 

НАТО ж висловив стурбованість політичною кризою в Молдові та закликає політичні сторони до стриманості й врегулювання ситуації шляхом діалогу.

 

«Демократично обрані лідери Республіки Молдова повинні працювати разом, щоб подолати цю кризу. Ми підтвер­джуємо постійну підтримку НАТО Республіці Молдова в реформуванні її інститутів оборони та безпеки. НАТО і Республіка Молдова є тісними партнерами понад 25 років. Ми, як і раніше, прихильні до незалежності, суверенітету і територіальної цілісності Республіки Молдова», — йдеться в заяві офіційного представника альянсу Оани Лунгеску.

 

Водночас оцінку рішенням Конституційного суду Молдови має дати Венеційська комісія Ради Європи. Про це заявив Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд.

 

«Останні рішення Конституційного суду є важко зрозумілими та видаються довільними відносно тексту Конституції та міжнародних стандартів верховенства права. У демократичній державі всі повинні дотримуватися Конституції у випадку невизначеності та необхідності об’єктивних рекомендацій. Тому я як Генеральний секретар вирішив запитати на термінову думку Венеційської комісії щодо останніх рішень, включаючи умови розпуску молдовського парламенту», — заявив Ягланд.

 

У Росії ж вважають, що Молдові потрібне «радикальне оздоровлення політичної ситуації». Про це сказав агенції «Рамблер» спецпредставник з розвитку економічних відносин iз Молдовою, віцепрем’єр РФ Дмитро Козак. За його словами, раніше у владі в цій країні перебували сили, які не цуралися «відверто кримінальних дій» (на Плахотнюка в Росії порушено кримінальну справу за фактом незаконного виведення із РФ 37 млрд руб).

 

Російський політолог, глава Фонду прогресивної політики Олег Бондаренко в коментарі «Газеті.Ru» додає: «Склалась унікальна ситуація, це той випадок, коли зійшлися інтереси і проєвропейських лібералів, і проросійських соціалістів, і вони об’єдналися з метою повалення Плахотнюка». Експерт додає, що головний завданням для нової влади буде прибрати людей олігарха з органів влади, зокрема й Конституційного суду. 

 

Водночас Євген Магда з Інституту світової політики в огляді для «Укрінформу» наголошує: «Україні варто уважно спостерігати за ситуацією у Молдові, оскільки Кремль має звичку обкатувати там сценарії, які потім намагається використовувати в Україні».

 

Відомо, що у зв’язку з ситуацією в Молдові Рада національної безпеки і оборони України зібрала термінове засідання. Як повідомив секретар РНБО Олександр Данилюк, «проаналізували можливі загрози безпековій ситуації в регіоні, визначили завдання з відслідковування ситуації та можливі заходи реагування у випадку її загострення». Інші подробиці наради не повідомляються.