Президентські вибори в Казахстані в неділю, 9 червня, не містили жодної інтриги і не викликали більших емоцій, навіть у самому Казахстані. Все було визначено заздалегідь.
«Вічний президент» Нусурлтан Назарбаєв залишив свій пост і вказав наступника. І він мав бути обраний беззаперечно.
Виборча кампанія майже не велася, плакатів iз кандидатами було замало; щоб не затьмарити «народне свято», яким оголошувались усі попередні вибори самого Назарбаєва. Касим-Жомарт Токаєв, якого Назарбаєв обрав наступником, ще до виборів виступав уже як продовжувач «нурсултанату» та незаперечний переможець виборів.
У його виборчій програмі не було гостро поставлених питань. Він виступав за все хороше. У нього наразі немає власного обличчя, але воно може з’явитись уже після виборів. І в цьому полягала головна «інтрига» цих виборів.
Бо навіть кількість відсотків голосів, набраних на виборах Токаєвим, називали заздалегідь — від 70 до 80. Бо менше 70% — це вже ганьба для обраної наступником людини, а більше 80% — це вже посягання на «виборчу велич» самого Нурсултана Назарбаєва, який набирав на виборах і 95%, і 97 % голосів. Власне, як і передбачалося, за даними екзит-полів, Касим-Жомарт Токаєв здобув близько 70 відсотків симпатій виборців. За даними ЦВК, явка на виборах склала 77,4 відсотка від загальної кількості виборців.
Кандидатів у президенти було семеро, але вони не становили чудову змагальну сімку. ЦВК Казахстану навіть підвела риску під цим «списком семи» на кілька днів раніше до закінчення визначеного терміну висування кандидатів 11 травня. Навіщо витрачати зусилля і час, коли і так відомо, що є фаворит і шестеро статистів.
Казахська опозиція слабка, її лави добре проріджені спецслужбами Назарбаєва за 30 років його правління. Але спроба «огризнутися» таки була. 1 червня кілька сотень опозиційних активістів з усієї країни зібралися в столиці, тепер уже Нур-Султані, на свій з’їзд — «Народні збори» («Халик Курилтаї»).
Вони прибули iз закликами оголосити бойкот виборам (без вибору), заснувати народну демократичну партію, перейти до парламентської системи управління та звільнити політичних в’язнів, провести інші політичні, економічні та соціальні реформи.
Але сотні учасників зібрання, яке мало розпочатися об 11-й годині в заздалегідь орендованому та оплаченому приміщенні столичного готелю, зустріли підсилені загони поліції. Делегати все ж прорвалися в готель та розпочали «курултай».
Деякі навіть устигли виголосити промови. Але представники адміністрації готелю неодноразово заходили до зали і вимагали залишити приміщення. Учасники залишались на своїх місцях.
Тоді до обіду в залі вимкнули електрику та мобільний зв’язок. Заключну резолюцію прийняли вже на вулиці, де чекали автобуси поліції. Але відбулося без арештів i «посадок» у них.
Проте в день виборів ситуація сягнула точки кипіння. Сотні протестувальників вийшли на головну площу Нур-Султана з закликом бойкотувати вибори без вибору. Понад 500 осіб були затримані.
Судячи з кадрів та відео з місць подій, правоохоронці особливо не церемонилися — в автозаки людей і тягли, і несли за руки-ноги. Дісталося й журналістам — близько двадцяти працівників ЗМІ були затримані. Серед них — і репортери казахської служби «Радіо «Свобода» Петро Троценко та Санія Тойкен.
Новообраний президент Токаєв назвав затриманих «провокаторами», а їхню акцію протесту спробою «дестабілізувати суспільну обстановку з боку радикально налаштованих елементів».