У 2020 році українські коледжі та технікуми почнуть надавати фахову передвищу освіту. Відповідні норми містить Закон «Про фахову передвищу освіту», ухвалений парламентом 6 червня.
Після набуття ним чинності коледжі та технікуми здійснюватимуть підготовку фахових молодших бакалаврів і більше не набиратимуть вступників за рівнем «молодшого спеціаліста».
За словами заступника міністра освіти Юрія Рашкевича, з 2014 року, коли було прийнято Закон «Про вищу освіту», коледжі та технікуми опинились у невизначеному стані.
З одного боку, дозвіл тимчасово працювати в системі вищої освіти вони отримали, але на практиці не мали жодної нормативної бази.
«Зараз парламент прийняв проект закону, який закладає основу для розвитку фахової передвищої освіти, і дуже важливо, щоб уже найближчим часом він набув чинності. Адже цей документ стосується інтересів мільйонів українців — близько 400 тисяч студентів, які навчаються у коледжах, їхніх батьків, понад 40 тисяч педагогів та сотень тисяч роботодавців. Тож сподіваємося, що найближчим часом закон буде підписаний президентом та почне діяти», — зазначив Рашкевич.
Над проектом закону працювала широка робоча група, в яку ввійшли представники всіх зацікавлених сторін за активної участі народних депутатів та фахівців міністерства. Документ є досить консолідованим та враховує інтереси студентів, освітян, роботодавців, місцевих громад, запевняють у Міносвіти.
Приміром, врахувавши зауваження закладів освіти, в законі застережена їх можливість самостійно визначати форми освітнього процесу, право на збереження або передачу майнових комплексів у разі виходу зі складу вишів, можливість додаткового фінансування на підвищення кваліфікації.
Суттєвих змін чимало. Зокрема, запроваджуються елементи корпоративного управління закладами, що сприятиме врегулюванню конфлікту інтересів.
При закладі діятиме Наглядова рада, яка працюватиме над його стратегічним розвитком, шукатиме додаткові джерела фінансування, зможе впливати на керівництво в разі суттєвих проблем у діяльності; обрання керівника передбачатиме рейтингове голосування колективу.
Крім того, строк перебування на посаді буде обмеженим; заклади готуватимуть фахових молодших бакалаврів, а за наявності ліцензії здійснюватимуть підготовку за коротким циклом вищої освіти або першим (бакалаврським) рівнем.
Встановлено також нову систему державного фінансування: субвенція з держбюджету покриватиме здобуття повної загальної середньої освіти, а також підготовку за спеціальностями, яким надається особлива підтримка; не встановлюються обмеження щодо віку студентів, кількості попередньо здобутих дипломів за бюджетний кошт. З’явилася можливість формувати індивідуальні освітні траєкторії та надавати вибір форми освіти (мережева, дуальна, навчання на виробництві тощо).
Генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН Олег Шаров зазначає, що в законі передбачено низку механізмів, спрямованих на розвиток освіти дорослих: «Ми заклали можливість для вступу не тільки за результатами ЗНО, а й на базі випробувань у закладі. У такий спосіб українці, які давно закінчили школу і зараз хочуть змінити фах, зможуть безперешкодно вступити до закладу, і навіть більше — отримати кілька фахових освіт за бюджетні кошти. У проекті також є різні форми для отримання фахової передвищої освіти, зокрема ми розвинули розуміння дуальної освіти. Усе це має стати запорукою як професійного розвитку молодих фахівців, так і трампліном для успіху тих, хто прийшов для здобуття нової професії».
