За даними оприлюдненого 3 червня звіту ООН, у всіх великих містах Західних Балкан забруднення повітря є настільки катастрофічним, що скорочує середню тривалість життя мешканців регіону більш як на один рік.
Головна причина в тому, що весь цей регіон для вироблення електричної енергії використовує переважно вугілля.
Звіт був підготовлений Програмою довкілля Організації Об’єднаних Націй у співпраці з Всесвітньою організацією охорони здоров’я та інституціями, які займаються проблемами якості повітря в Албанії, Боснії і Герцеговині, Косові, Чорногорії, Північній Македонії та Сербії. Експерти проаналізували дані, які збирали щонайменше 274 дні на рік.
Мешканці Західних Балкан, як наголошується у звіті, «наражаються на концентрації забруднення повітря, які є найвищими в Європі і які в п’ять разів перевищують національні та євросоюзні норми».
Головна причина аж такого високого рівня забруднення повітря, на думку авторів звіту, є брак доступу до енергії з відновлюваних джерел.
У країнах Західних Балкан діють 15 вугільних електростанцій, частина з яких має застаріле обладнання, і в п’яти країнах ці електростанції викидають у повітря двоокис сірки, окис азоту та різноманітний пил.
Окрім того, аж 88% iз 7,3 млн. будинків також використовують власні системи опалення, які є неефективними та паливоємними, і також працюють переважно на вугіллі.
«У 18 містах регіону, які були охоплені дослідженням, забруднення повітря є причиною значної кількості передчасних смертей», — стверджує звіт.
За методикою підрахунків, яка була застосована у звіті, впродовж десятирічного обрахункового періоду мешканці регіону втратили сумарно 130 тис. років життя з причин забруднення повітря. 20% цих втрат припадало на людей молодше 65 років.
Забруднення повітря в містах Західних Балкан є причиною 15-18% смертей і скорочує очікувану тривалість життя на 1,1-1,3 року, наголошується у звіті.
У досліджуваних містах денно допустимі норми зараження на PM10, тобто суміш сажі та інших субстанцій, перевищувались від 120 до 180 днів упродовж року. А допустима кількість таких днів упродовж року, за національними нормами та нормами ЄС, не повинна перевищувати 35 на рік.
