Уже п’ять днів, як Україна не може експортувати в Російській Федерації нафту, нафтопродукти і вугілля. Відповідне рішення Москви, як відомо, вступило в силу з 1 червня 2019 року.
Вітчизняні трейдери про проблему знали і мали, як вважають експерти, достатньо багато часу, аби належним чином до неї підготуватися.
Як вони виконали своє домашнє завдання, ми довідаємося вже найближчими днями, — більшість експертів, утім, налаштована песимістично і переконана, що уникнути підвищення цін не вдасться.
Інша частина аналітиків при цьому зауважує: російські обмеження відкривають нові можливості для вітчизняного ринку.
Бітум, дозволи, шантаж...
Відповідно до рішення уряду РФ від 18 квітня нинішнього року, вивезення нафтопродуктів із території Росії в українському напрямку здійснюється лише на підставі дозволів, які видає тамтешнє міністерство економічного розвитку.
Причому свої дозволи в російському уряді переглядатимуть щомісяця. До переліку продуктів, заборонених до ввезення на територію України, відтепер входять нафта або сирі нафтопродукти, отримані з бітумінозних порід, етилен, пропілен, бутилен і бутадієн, вазелін нафтовий; парафін, віск нафтовий мікрокристалічний, м’який віск тощо.
Також під заборону на ввезення потрапили кокс нафтовий, бітум нафтовий та інші залишки від переробки нафти або нафтопродуктів, отриманих із бітумінозних порід, а також суміші бітумні на основі природного асфальту або природного бітуму, нафтового бітуму, мінеральних смол або пеку мінеральних смол (наприклад, бітумні мастики, асфальтові суміші для дорожнього покриття). Перелік обмежень продовжено кам’яним вугіллям, брикетами, окатишами, бурим вугіллям, коксом і ще цілою низкою видів палива.
Одіозний член Ради Федерації Росії Олексій Пушков у своєму «Твіттері» нагадав Києву про початок чергового витка обмежень у двосторонній торгівлі і зробив пропозицію, «від якої не можна відмовитися», новому очільнику нашої держави Володимиру Зеленському. «Поки Зеленський закликає США і ЄС зберегти санкції проти Росії, в силу вступили наші санкції: Україна залишається без російських нафтопродуктів. Якщо Зеленський вміє рахувати, то легко підрахує збитки, яких Україна могла б уникнути», — написав Пушков.
Натяк від представника російської влади прозвучав цілком очевидно: якщо Зеленський «по-іншому не вміє, як тільки вправлятися у лояльності перед зарубіжними кураторами України, то продовжить лінію Порошенка». Стилістика цього повідомлення не залишає місця для різночитання московського месиджу: екс-президента України Петра Порошенка Кремль продовжує вважати своїм особистим ворогом, а наших європейських партнерів — шкідливими «кураторами». Висновок звідси цілком логічний: або «дружба з Росією», до якої Володимир Зеленський нібито був схильний у своїх передвиборчих заявах, або ж подальший прес торговельних обмежень.
Іншими словами, Москва діє традиційним чином і намагається взяти Зеленського «на слабо»: таким саме чином вона діяла щодо Ющенка, оголошуючи згубну для галузі і національного експорту «сирну війну», так само, але вже значно успішніше, працювала з Віктором Януковичем, вимагаючи поступок у газовій сфері. Таким же був і шантаж Петра Порошенка, на щастя, не зовсім вдалий для Росії.
Чи виявиться Володимир Зеленський «слабкою ланкою» у ланцюжку — питання, яке хвилює не лише росіян.
Надприбутки і політичний тиск Віктора Медведчука
Ринок тим часом уже морально готується до підвищення роздрібних цін на нафтопродукти. Яке може статися одразу після того, як трейдери вичерпають попередні запаси. Або, враховуючи українські реалії, навіть скоріше.
Антимонопольний комітет України, який, відповідно до своїх функціональних обов’язків, має таким процесам протистояти, вже заявив, що подібний сценарій цілком реальний. І закликав до диверсифікації джерел надходження. «Оскільки близько 80% нафтопродуктів від загального обсягу імпорту ввозиться на територію України з Республіки Білорусь та Російської Федерації, ресурсне наповнення ринку і цінова ситуація на ньому безпосередньо залежать від стабільності поставок пального із зазначених країн», — ще раз нагадали про проблему в Антимонопольному комітеті, зазначивши, що із запровадженими обмеженнями на поставки в Україну бензину, дизельного палива і скрапленого газу виникають ризики порушення конкуренції на ринку оптової торгівлі нафтопродуктами України. Що може викликати зростання цін на паливо в роздрібній мережі, в тому числі у зв’язку з необхідністю диверсифікації джерел поставок.
«Про існуючі загрози щодо ресурсного наповнення ринку Комітет повідомив адміністрацію президента України, Раду національної безпеки і оборони та Кабінет Міністрів України», — повідомили в АМКУ. Експерти також допускають, що Росія використовує заборону на поставку нафти і нафтопродуктів в Україну для просування дружніх бізнес-груп на паливному ринку шляхом надання їм окремих дозволів на ввезення палива в нашу країну.
Під підозрою опиняються насамперед компанії Віктора Медведчука, яким російська держава, очолювана кумом і близьким другом Володимиром Путіним, може регулярно підписувати ці самі щомісячні норми експорту. І афільовані до Медведчука структури таким чином можуть отримати надприбутки, диктуючи умови для інших учасників ринку. Така ситуація може також започаткувати переділ вже існуючого ринку, знищивши на ньому і без того кволі паростки конкуренції.
Такий величезний бонус для проросійського бізнесмена може мати не лише бізнесову складову, а й політичну: прикриваючись необхідністю збільшувати квоти, аби наситити дефіцитний ринок, той може чинити тиск на органи чинної влади. Із різних, зовсім не паливних питань.
Чи матиме Зе-команда політичну волю, аби протистояти цьому виклику, — питання не менш цікаве, ніж перше.
«Проблема є, і ми її бачимо...»
Команда новообраного президента наразі демонструє занепокоєння доволі загальними фразами, але без особливої конкретики. Ситуацію наразі прокоментував тільки фінансово–безпековий помічник Володимира Зеленського, секретар РНБО Олександр Данилюк. На його думку, запроваджені Росією обмеження можуть стати серйозним викликом для нашої країни.
«Ситуація, можливо, створить серйозні виклики для країни, й ми повинні бути до цього готові. Можливо, будуть обмеження в поставках дизеля, мастил і нафти. Все це виклики, на які слід шукати відповідь», — сказав він, додавши, що з Росії надходить близько 40% дизеля, тобто суттєва частка пального загалом. В очікуванні цих обмежувальних заходів сам бізнес повинен думати, як диверсифікувати поставки.
«Усе-таки можливі варіанти, що буде просто заміна постачальника й не буде реального обмеження країни, але ми повинні бути готові до цього, — ще раз наголосив Данилюк. — Обсяги пального високі, варіанти диверсифікації існують. Деякі можуть потребувати часу, деякі просто призводять до зростання вартості продукту, приміром бензину».
Криза дарує шанс
Тим часом рішення російської влади від 18 квітня про обмеження для України в часовому і проблемному контексті накладається на квітневу ж кризу, пов’язану з поставками «брудної» російської нафти. І, на думку деяких експертів, дарує Україні шанс.
«Брудна» російська нафта та європейські директиви додають привабливості поставкам нафти за маршрутом Одеса—Броди і далі по нафтопроводу «Дружба» до Європи», — стверджує Сергій Куюн, директор ТОВ «Консалтингова група «А-95». Експерт наголошує: по-перше, європейські одержувачі російської нафти спокійно проходять цю кризу, відкривши свої нафтові резерви. По-друге, білоруси знову задумалися про необхідність альтернативних поставок нафти. По-третє, маршрутом Одеса—Броди і далі по «Дружбі» до Європи може рухатися не лише російська, а й азербайджанська, іранська і казахстанська сировина, яка сьогодні «піднімається» до Центральної Європи з узбережжя Адріатичного і Середземного морів.
«У 2024 р. російську нафту для них поставлятимуть на ринкових умовах, і в альтернативи з’являється шанс. Український маршрут із підйомом нафти в Південному/Одесі до Бродів і далі в Мозир готовий до роботи в будь-який момент. Усі пропозиції «Укртранснафти» у білорусів є», — акцентує керівник «А–95», наголошуючи, що ці перспективи вимагають упевненості в українському маршруті, який за останні 15 років такої репутації не створив. Квітнева криза, на його думку, стане хорошим тестом на гнучкість і професіоналізм.
А ТИМ ЧАСОМ...
І полякам треба буде заплатити...
Вслід за Україною, яка вимагає компенсації за «брудну» нафту в нафтогоні «Дружба», аналогічну позицію зайняла і сусідня Польща. Тамтешня влада, як стало відомо днями, відмовляється починати очищення своєї гілки нафтопроводу «Дружба» від забруднень до виплати компенсацій. Російська Федерація на це поки не погоджується. Через блокування польської ділянки російська нафта не надходить і в Німеччину. Експерти вважають, що аварія на «Дружбі» підкинула давньому противнику будівництва «Північного потоку-2» вагомий козир на переговорах.
ДО РЕЧІ
Фактор «газу свободи»
Наприкінці минулого тижня на європейських ринках спостерігався обвал цін природного газу: котирування вкотре били рекорди зі зменшення цін. Наприклад, на голландському TTF ціни встановилися на рівні 10 євро за мегават, що є найнижчим значенням із 2016 року. Загальне зниження спотових цін на цій біржі лише за кілька днів становило близько 20%. Тенденцію підхопили всі головні європейські хаби, як на спотовому, та і на ф’ючерсному ринку.
У Західній Європі ціни знизилися через зростання середньодобових температур і високої потужності вітру, в результаті чого збільшення потужності вітроенергетики зменшило попит на газ для газових електростанцій. Усе це відбувається на тлі заповнених сховищ і стабільного надходження американського скрапленого газу. Минулої середи американський скраплений газ (який, відповідно до заяви міністерства енергетики США, був перейменований на «газ свободи») набув неформального статусу «доступного джерела енергії». Експерти заявляють: навіть на тлі зниження ціни істотного скорочення поставок американського газу до Європи найближчим часом не передбачається.
«У 2019-му ми спостерігаємо аномальне зниження ціни газу. Наприклад, у жовтні минулого року котирування європейських хабів досягали 30 євро за мегават, зараз — утричі менше. Європа — це класичний приклад висококонкурентного ринку, де ціна швидко реагує на будь-які зміни попиту або пропозиції. На Українській енергетичній біржі за аналогічний період ціна була знижена вдвічі — від 12400 до 6700 грн. за тис. куб. м. І хоча ліквідність українського ринку значно менша за ліквідність на європейських хабах, взаємозв’язок у динаміці зміни цін чітко простежується, в основному, із забезпечення вільного оптового ринку газу за рахунок імпортної сировини», — коментує цінову ситуацію член Біржового комітету Інна Щербина.
У Національному банку вважають: світові ціни на нафту у травні демонстрували підвищену волатильність, пов’язану з високою геополітичною напруженістю і обмеженою пропозицією на ринку. На думку аналітиків НБУ, за підсумками місяця ціни на нафту знизилися внаслідок загострення торгового протистояння між США і Китаєм, що підсилило побоювання щодо перспектив зростання світової економіки. Також ціни на природний газ на європейському ринку знизилися до мінімального рівня з 2006 року через високі запаси завдяки теплій зимі і збільшенню пропозиції зі США та з території Росії.
