27-річний художник-амбідекстр із райцентру Диканька, що на Полтавщині, Валерій Гришанін «засвітився» в шоу телеканалу «Україна» «Дивовижні люди».
Як відомо, амбідекстрія проявляється в тому, що людина однаковою мірою володіє обома руками, і вказує на унікальні здібності мозку, підтверджуючи приховану людську геніальність.
На телешоу Валерій мав намалювати одночасно двома руками в різних кольорах портрети зіркових експертів проекту — Олексія Суханова й Маші Єфросиніної — і блискуче впорався із цим завданням.
За результатами голосування експертів, котрі були просто вражені, та глядачів у залі він набрав найбільше балів і таким чином вийшов до фіналу.
«Можливо, так ніколи й не довідався б про свої художні здібності, якби не хвороба»
Валерій Гришанін народився в Полтаві. «Ми мешкали у квартирі на п’ятому поверсі, проте батьки весь час мріяли про власний будинок і врешті-решт втілили цю мрію в життя — так ми переїхали до Диканьки, — розповідає художник. — Малювати почав десь після 20 років. Загалом, можливо, так ніколи й не довідався б про наявність у себе художніх здібностей, якби не хвороба».
Згідно із завданням, на телешоу «Дивовижні люди» Валерій намалював
два портрети зіркових експертів проекту, задіявши обидві руки.
Річ у тiм, що свого часу Валерій активно займався спортом і в майбутньому бачив себе баскетболістом, проте життя внесло свої корективи. У якийсь момент юнак зрозумів, що не може бігати, згодом стало важко навіть ходити — він ледве пересував ноги. Довелося звернутися до лікарів, і ті винесли вердикт, що хлопець більше не зможе грати в баскетбол. Це стало для нього дуже сильним потрясінням.
— Лікарі поставили дуже довгий діагноз, вони вважають, що мої проблеми пов’язані з патологією центральної нервової системи, що моє захворювання спадкове, хоч у нашому роду з подібним ніхто не стикався. Цю хворобу успішно лікують за кордоном — у країнах, де медицина прогресивніша за нашу, але для цього, зрозуміло, потрібні великі кошти, — продовжує свою розповідь Валерій. — Проте недаремно кажуть: якщо Бог зачиняє двері, то навзамін відчиняє вікно. Відкриття, що вмію малювати, прийшло якось неждано-негадано. Коли почалися проблеми зі здоров’ям, я шукав, чим би міг зайнятися, і щось підштовхнуло мене взятися за олівець. Таким чином, спочатку малював простим олівцем у звичайних зошитах — із часом у мене виходило все краще і краще. Усе це не просто мене захопило, а стало справжнім порятунком. До цього я перебував у депресії, а коли почав малювати, поступово вийшов із цього стану. Повернулася цікавість до життя.
Самоук малював і олівцем, і фарбами, пробував себе в різних техніках, стилях. Зазначає: йому подобається експериментувати. Найбільше молодий чоловік любить зображувати людей, їхні емоції й почуття. Його концепція — у поєднанні реалізму й поп-арту, різнокольорового фону з основним чорним кольором. Художник дуже скрупульозно підходить до вибору палітри кольорів, використовує спеціальний спосіб нанесення фарби на полотно, що робить його унікальним.
Валерій малює і фарбами, і простим олівцем.
— Мої картини продавалися на аукціонах у США, Ізраїлі, Росії, їх придбали в Іспанії, Ірландії. У зарубіжних країнах мої роботи із задоволенням беруть на виставки, просять, аби я їх відправив, тобто там усе якось набагато легше. Щодо України, то тут сучасне мистецтво, на жаль, не надто цінується, — робить висновок Валерій. — Хоч я все ж примудрився продати кілька своїх полотен у Київ та інші міста. Їхня середня ціна — 3—5 тисяч гривень. А от щодо того, як почав малювати двома руками одночасно, то з цим пов’язана така історія. Якось зовсім випадково мене запросили взяти участь у телешоу «Україна має талант». Я хотів показати з телеекрана щось унікальне, те, чого ще ніхто не робив. Ось так мені й спало на думку малювати, одночасно задіявши обидві руки, два різних портрети. Щось подібне я бачив в iнтернеті, але не з телеекрана. Таким чином, я вирішив спробувати, і в мене це вийшло з першого разу. А далі вже тільки відточував уміння».
Який портрет, який пейзаж
Валерій Гришанін зізнається, що до першого виступу на сцені в телешоу «Дивовижні люди» готувався: гадаючи, що малюватиме експертів Олексія Суханова й Олю Полякову, на маленьких аркушах робив начерки, аби краще запам’ятати пропорції їхніх облич. Хоч загалом це важко назвати підготовкою. Та й урешті-решт йому довелося малювати портрети Олексія Суханова й Маші Єфросиніної.
— А як ви охоплюєте зором одночасно обидві роботи? — цікавлюся.
— Коли, згідно з завданням, мав зобразити згаданих зіркових експертів, мені дали два великих полотна. У зв’язку з цим мав певні труднощі: у процесі малювання мені доводилося відхилятися, відступати вбік або швидко переводити погляд. Тобто якби полотна були менших розмірів, усе було б значно легше. Як малюю одночасно обома руками? — перепитує художник-амбідекстр. — Усе відбувається якось само собою. Ліва рука в мене, я б сказав, більш неконтрольована, вона ніби сама малює, а правою — керую. У фінальному виступі на телешоу «Дивовижні люди» в мене було завдання написати портрет Олі Полякової обома руками за п’ять хвилин. Так от, правою рукою я писав зліва направо, а лівою — навпаки. Мені так чомусь легше. Можу двома руками одночасно малювати як одну роботу, так і дві. Пробував однією рукою малювати портрет, а другою — пейзаж або однією рукою — різнокольорову роботу, а другою — чорно-білу. Теж виходить. Тобто тут можуть бути різноманітні варіанти. Звісно, малювати вдома, де допомагають навіть стіни, набагато легше, ніж на шоу, бо хвилювання, як відомо, — ворог успіху. Особливо нелегко, коли маєш обмеження в часі. До того ж, за тиждень до зйомок шоу-програми помер мій батько, який довго хворів, тому мені було дуже тяжко. Татко так і не дізнався, що я дійшов до фіналу. Він завжди в мене вірив, переконував, що я багато чого можу добитися у житті.
Валерій Гришанін «Осінній настрій».
Валерій вважає, що участь у шоу «Дивовижні люди» — це невеликий крок, що наближає його до своєї мрії. Завдяки йому молодий чоловік познайомився з багатьма людьми, небайдужими до образотворчого мистецтва, — це великий позитив. До того ж цікаво, зауважує, коли тебе ставлять у певні рамки — це свого роду перевірка на міцність. За словами художника, його вже запрошували взяти участь й у подібних телешоу в Чехії, Ірландії, проте, на жаль, не оплачували дороги й перебування в країні, тому він не поїхав. Звісно, шкода, адже це, можливо, відкрило б якісь нові горизонти.
Удома у Валерія є невелика за розмірами майстерня, розташована в літній кухні. Щоправда, поки що там немає опалення, тож наразі він планує цим зайнятися, аби мати власний творчий простір цілорічно. А от його робіт вдома небагато. Валерій пояснює, що вони зараз — на різних виставках, задіяні в різноманітних проектах, картини не повинні лежати й припадати пилом.
Нині багато хто стверджує, що у Валерія Гришаніна талант від Бога. Він має за плечима вже не одну персональну виставку як графічних, так і акварельних робіт. Справжній експериментатор нині збирається освоїти олійний живопис, а ще створює серію художніх інсталяцій зі скотчу (вони будуть у рамках із підсвіченням) і також хоче показати їх людям — вважає: багатьох вони неодмінно здивують.
— Я тепер у Диканьці, можна сказати, знаменитість, — посміхається художник-самоук. — Усі при зустрічі вітають. Хотів би подякувати землякам за те, що під час телешоу активно підтримували мене голосуванням. Мені розповідали, що в центральній школі, де я навчався, навіть вивісили плакати із закликом відправляти SMS-ки на мою підтримку. Мене це дуже розчулює й надихає на досягнення нових висот.
