Гранти на переробку: 20 підприємств отримають до 85 млн грн на розвиток виробництва
Гранти на розвиток переробної галузі виграли ще 20 українських підприємств – вони отримають загалом 84,9 млн. >>
Піке нацвалюти: чому після обранням Зеленського президентом України обвалилась гривня і чого чекати далі
04.06.2019
Судячи із логіки дій новообраного президента, його реакцією на падіння курсу гривні мало би стати нове відеозвернення і кілька гострих жартів. (Фото з сайта newsone.ua.)
В Україні упродовж одного тижня стрімко здешевшала гривня щодо американського долара — обсяги падіння становили понад 70 копійок за бакс.
З понеділка темпи падіння трохи призупинилися, але експерти вважають, що наша національна валюта і надалі дешевшатиме щодо основних світових валют.
Серед низки об’єктивних причин, які пояснюють неприємну для українців тенденцію, — не тільки суто економічні, а й політичні.
Період умовного безвладдя у державі, який обтяжується невизначеністю економічного курсу, що його має намір запровадити новообраний президент Володимир Зеленський.
Не додають оптимізму фінансовому ринку також і доволі провокаційні заяви Ігоря Коломойського, як вважають, головного бенефіціара Зе щодо ймовірного дефолту України.
Інвестори вже зайняли позицію очікування, а настрої на ринках стали доволі песимістичними. І все це у своїй сукупності не може не відображатися на попиті на іноземну валюту, який, у свою чергу, й формує курс...
Пасивність НБУ і активність преси...
Лише за минулий тиждень гривня, яка до цього успішно і переконливо укріплювалась, ураз втратила 70 копійок своєї вартості. Падіння, втім, не є обвальним, а здешевлення національних грошей відбувається стрибкоподібно й різновекторно. Так станом на вчорашній день Національний банк зміцнив офіційний курс гривні до долара на 2 копійки і встановив його на 3 червня на рівні 26,85 гривні. Хоча ще 22 травня один «зелений» можна було придбати за 26,15.
Аналітики пояснюють ситуацію насамперед низкою об’єктивних причин. Причина номер один, на їхню думку, — це повернення ПДВ бізнесу. Проблема вітчизняного фінансового ринку вже тривалий час полягає в його нестабільності, а тому навіть незначні рухи на цьому ринку викликають надмірну реакцію у його гравців. Як приклад можна нагадати весняні події, коли вихід на міжбанківський ринок компанії «Укрзалізниця», що купувала валюту для оплати своїх боргових зобов’язань, спричинив нетривале, але різке падіння курсу гривні...
Цього ж разу українські підприємці отримали наприкінці травня мільярди гривень ПДВ. І якщо раніше вони, заробляючи на експорті в доларах, були змушені приходити на валютний ринок і купувати гривню, поповнюючи пропозицію валюти, зараз в цьому потреби немає. Крім того, частина компаній наприкінці місяця купує валюту для того, щоб розрахуватися зі своїми контрагентами, перевести дивіденди тощо. А тому традиційно наприкінці кожного місяця курс долара зростає.
Проти курсу гривні тут зіграв і Національний банк, який тривалий час не виходив на валютний ринок і не продавав долар. Рятуючи цим самим курс нацвалюти. Головна причина таких дій НБУ, на думку експертів, полягає у тому, що Національний банк намагається заощадити золотовалютні резерви у зв’язку з прийдешніми виплатами за зовнішніми боргами. А тому регулятор втручається у ситуації тільки для того, щоб уникнути різких стрибків. Хоча девальвація на 70 копійок за тиждень цілком може вважатися різким подорожчанням.
Наступна причина — ситуація з місією Міжнародного валютного фонду. Так, 22 травня в українських ЗМІ розійшлася новина, що місія повертається до Вашингтона і відмовляється від перегляду програми через дочасні парламентські вибори. Експерти зазначають, що така подача була не зовсім коректною і насправді візитери МВФ і не повинні були переглядати програму, це була лише оціночна місія. І пропрацювала вона в Україні не до 22-23 травня, як стверджувалося у новині, а впродовж усього відведеного часу. Тобто, до 30 травня. Утім свою психологічну роль ця інформація мала: вже наступного дня зріс курс долара і подешевшали українські облігації.
Найближчим часом — до 27,3?..
Найближчим часом, як вважають аналітики, курс нашої національної валюти цілком може пробити психологічну відмітку у 27 гривень за долар. Так вважає, зокрема, фінансовий аналітик Володимир Мазуренко. «Ми розуміємо, що зараз на ринку є як об’єктивні, так і суб’єктивні чинники. По-перше, ситуація з місією МВФ. По-друге, новини про дефолт. По-третє, відставка прем’єр-міністра, яка зірвалася. Звичайно, для будь-якого інвестора все це маячки, які не можуть не насторожувати», — сказав він.
«Долар уже повернувся до рівнів другої половини квітня, але наразі це виглядає як висхідна корекція до низхідної тенденції для курсу долара», — стверджує старший аналітик компанії «Альпарі» Вадим Іосуб. На його думку, говорити про те, що спадний тренд зломлений і почалося стійке зростання долара, можна буде від курсу 27,3 гривні за долар. Такої позначки «бакс» може сягнути, на його думку, вже у перший тиждень літа. Назагал же, на думку експерта, шанс у гривні є, але ситуація може працювати проти неї.
«Усе буде зруйновано вже наступного дня!»
Ситуація ж, якщо не брати до уваги фактор кінця місяця, містить насамперед політичні ризики для курсу національної валюти. Так президент Володимир Зеленський досі не зумів переконати фінансистів — в Україні й за нашими кордонами, — що влада держави не має наміру дослухатися до ідей Ігоря Коломойського щодо оголошення дефолту. Проте такий крок може мати надзвичайно згубні наслідки для нашої держави. І на Заході нам це намагаються пояснити.
У Європі, тепер уже в Єврокомісії, наголосили: ідея оголошення Україною дефолту за зовнішніми зобов’язаннями є небезпечною, адже ситуація в країні зараз не вимагає такого кроку. Директор iз питань міжнародних економічних відносин і глобального управління Генерального директорату Єврокомісії з економічних та фінансових справ Єлена Флорес заявила: дефолт міг би бути оголошений за політичними мотивами, і це — найгірший сценарій.
«Якщо в поточних умовах якимось чином буде допущений дефолт — все, що було досягнуто у минулі роки, буде зруйновано вже наступного дня. Якщо говорити простою мовою, ціна буде дуже високою. Прискорене та штучне зниження вартості активів, падіння рівня життя, висока інфляція і відсутність доступу до зовнішніх кредитних грошей. І, зрозуміло, жодних інвестицій, в умовах непевності, нестачі довіри та ненадійності», — сказала Флорес, наголосивши, що ситуація штучного дефолту виглядатиме навіть гірше, ніж була б за умови вимушеного припинення обслуговування боргових зобов’язань, спричиненого економічними негараздами.
«Зараз країна не потребує суттєвого коригування макроекономічного курсу, тож у такому випадку йтиметься про певний політичний вибір. Це буде сприйматися навіть гірше», — зауважила вона, додавши, що навіть необхідність сплачувати зобов’язання за боргами цьогоріч не ставить Україну в критичну ситуацію, яка могла би спричинити дефолт.
Транші МВФ ми відтермінували
Не зовсім зрозуміло виглядає і ставлення команди Володимира Зеленського, а також, звісно, самого гаранта, до продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом. Мається на увазі — виконання його вимог. Тих самих, які вже розкритикував не тільки Ігор Коломойський, а й деякі члени команди Зе.
Минулого тижня Зеленський зустрівся з представниками МВФ, але за результатами розмови не зробив публічно жодної важливої заяви, — продовжуючи користуватися тактикою, яка принесла його успіх на президентських виборах. Тобто, мовчати щодо конкретних кроків і говорити загальні речі...
Так, про деталі спілкування Зеленського з представниками Фонду пресі розказував «багатоверстатник» Олександр Данилюк, який є водночас представником Зеленського на переговорах з МВФ і виконує обов’язки секретаря РНБО. За його словами, на півторагодинній зустрічі обговорювалися реформи в Україні, зокрема антикорупційна. Зеленський представив свій порядок денний розвитку економіки і подальшої співпраці з фондом.
Що ж стосується конкретики, то її традиційно не було. «Перші кроки — це рішення з боротьби з корупцією, перезапуск судової реформи, правоохоронних органів. Це все те, що раніше МВФ майже що нав’язував Україні, але не було бажання робити. Зараз відчувається, що нова влада реально готова реалізовувати ці зміни», — розповів про свої суб’єктивні відчуття Олександр Данилюк.
Відтак доля двох траншів МВФ: 1,3 млрд. і 1,2 млрд. доларів висить у стані цілковитої невизначеності. Вже цілком очевидно, що травневий транш ми не отримаємо. Під питанням — листопадовий. На думку голови ради НБУ Богдана Данилишина, це було б цілком реально, якби наша країна виконувала умови Меморандуму про співпрацю з фондом. Утім для отримання першого з двох було виконано лише одну умову з чотирьох. Ідеться про монетизацію субсидій.
«Додамо до цього 0,5 млрд. євро макрофінансової допомоги від ЄС і 1 млрд. дол. кредитів Світового банку у вигляді двох траншів по 0,5 млрд. дол., які Україна отримала б після надання відповідних траншів кредиту МВФ. Сумарно — 4,1 млрд. доларів. У варіанті з новою програмою терміни отримання кредитів передбачити складно. Робота над новою програмою може зайняти у кращому випадку кілька місяців. Врахуємо й те, що представники Фонду для її обговорення приїдуть не раніше формування нового уряду за підсумками парламентських виборів. Виходить, раніше вересня представників МВФ чекати не доведеться, тому підписання документів варто очікувати не раніше кінця вересня — початку жовтня. Та й виділення кредитів відбувається аж ніяк не відразу після підписання програми», — заявляє Богдан Данилишин.
2019-й — рік економічної кризи?
Разом із траншами МВФ ми відправили у глибоку шухляду і сигнал для інвесторів, що в Україні все добре і з нами можна працювати. Відтак наша держава залишається один на один із загрозами та викликами. «За три літніх місяці Україні потрібно буде випалити зовнішніх боргів на суму 1,8 млрд. доларів, у вересні — 1,7 млрд. доларів. Плюс до цього — очікуваний у липні-серпні вихід нерезидентів із гривневих ОВДП, які вони купували в січні-квітні, приблизно на еквівалент 1 млрд. доларів, iз подальшою конвертацією отриманих грошей у валюту», — перелічує ці виклики Богдан Данилишин.
Аби впоратися, урядові доведеться використати такі механізми, як запозичення та міжнародні резерви НБУ, які вже за підсумками травня знизяться через виплати за держборгом 1,7 млрд. доларів.
Проблему ускладнить падіння цін на сировину на світових ринках. Через які можуть суттєво зменшитися надходження від українського експорту. Нардеп і вітчизняний мільйонер Костянтин Жеваго вже зробив доволі песимістичний прогноз на 2019 рік: в Україні поглиблюватиметься негативне сальдо зовнішньої торгівлі; далі впаде курс гривні; через падіння цін на сировину до нас надходитиме менше іноземної валюти; паралельно з девальвацією гривні наростатиме інфляція; з ростом інфляції різко падатиме купівельна спроможність населення.
Описане — готовий сценарій економічної кризи. І курс валюти, якщо цей прогноз таки справдиться, став лише першою ластівкою наступної динаміки. Адже, на думку експертів, уже наприкінці місяця гривня може відновити свої позиції, навіть до 26,5 грн. за долар. А от робити подальші прогнози вже доволі важко.
І насамперед тому, що країна вже котрий тиждень застигла у прострації.
Гра в мовчанку, яка може приносити електоральні успіхи, не діє в економічній площині. Від Володимира Зеленського інвестори, фінансовий ринок, міжнародні партнери вимагають не каламбурів від авторів гумористичного цеху, які все одно важко перекласти на англійську, і навіть не гарних фотографій у спортзалі, а наявності стратегії розвитку.
І чим скоріше вона з’явиться, тим буде краще для держави. Реакцію на дотепи і жарти замість дій ми вже побачили. І, ймовірно, побачимо значно більше.
