Уже трохи більше ніж через місяць в Україні має запрацювати новий ринок електроенергії.
Втім, готовність нашої держави до нових правил гри залишається, м’яко кажучи, невисокою.
А тому існує ймовірність, що перехід на новий ринок відтермінують. Очевидно, що до жовтня. Або й пізніше.
Втім, до закінчення нинішнього року перехід має відбутися, — це наше зобов’язання перед ЄС.
Давайте не поспішайте!
Позавчора з’явилася заява представництва Європейського Союзу з рекомендацією відтермінувати впровадження нового ринку електричної енергії в Україні. Цікаво, що кількома днями раніше заступник Директора Європейської бізнес-асоціації Світлана Михайловська назвала необхідним введення нової моделі оптового ринку електроенергії саме в запланований термін: з 1 липня. Проте зараз точка зору Європи змінилася.
«На обмежений період часу через те, що важливі регуляторні норми та IT системи ще не готові», — заявили у представництві. І наголосили, що запуск нового ринку з 1 липня може призвести до його неправильного функціонування, а отже, бути контрпродуктивним щодо інтересів українських споживачів та учасників ринку.
Як м’яко натякнули європейські дипломати, чи не головною перешкодою для змін в енергетиці на даний момент є політична турбулентність у державі.
«У поточному політичному контексті буде важче забезпечити управління цією реформою або ж втрутитися з метою усунення недоліків у випадку такої необхідності», — сказали вони, нагадавши, що в 2017 році вітали ухвалення Закону України «Про ринок електричної енергії», спрямованого на виконання зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та Договору про заснування Енергетичного співтовариства.
«Ми переконані, що реформа, передбачена даним законом, принесе вигоду українським споживачам завдяки запровадженню прозорості, покращенню ефективності функціонування ринку та залученню інвестицій. Ми продовжуємо підтримувати зусилля влади та учасників ринку у впровадженні цієї важливої реформи», — написали представники ЄС у своїй заяві.
Напередодні європейського застереження кілька народних депутатів України зареєстрували законопроект про перенесення дати запуску ринку на три місяці: до першого жовтня 2019 року. Однак експерти впевнені: якщо парламент ухвалить таке рішення, це буде не остання відстрочка.
Питання без відповіді називаються ризиками
Впровадити конкурентний ринок електроенергії України ми мусимо до кінця цього року. Адже йдеться про зобов’язання держави перед Європейським Союзом. Відстрочка може загрожувати співпраці України з Всесвітнім банком і МВФ.
Реформовані державні підприємства «Укренерго» і «Енергоринок», від яких буде залежати функціонування нового ринку, вже тестують спеціальні програми. Проте проблема не тільки у цьому.
Влада намагається або ж робить вигляд, що намагається форсувати запровадження ринку.
«Темп підготовки не можна послаблювати ні за яких обставин. Уряд зараз робить усе можливе для того, щоб виконати всі зобов’язання», — зазначила заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань європейської інтеграції Наталія Бойко.
Пересічного споживача насамперед турбує зовсім тривіальне питання: чи спричинить реформування подорожчення світла? На нього звучать зовсім різні відповіді. Ринкова ціна на електроенергію вже зараз є вищою, ніж та, яку платить населення. Різницю покриває вищий тариф для промисловості. Однак від 1 липня, згідно з законом, усі — і населення, і підприємства — платитимуть за ринковою ціною.
На думку експертів, можливо, утримувати тариф для населення на нинішньому рівні будуть генеруючі підприємства: «Укргідроенерго» та «Енергоатом». Уряд пропонує покласти на них спеціальні обов’язки: продавати електроенергію для побутових споживачів за старою ціною.
Деякі політики хочуть, щоб спеціальні обов’язки лягли на приватні компанії. На думку енергетичних експертів, таке рішення — поза законом. Також до моменту запровадження ринку в країні повинен з’явитися механізм погашення вже наявних боргів за електроенергію.
Існують, утім, й інші питання, на які наразі немає відповідей. «Чи готові учасники ринку працювати в ринкових умовах? Де сховані пастки для кожного учасника ринку електроенергії?» — перелічує їх народний депутат України Вікторія Войціцька, наголошуючи, що під час підготовки закону попередня владна команда заклала кілька мін уповільненої дії для народу України.
«І головна з них — відкладені на найближчі місяці зростання цін на газ і можлива дестабілізація ситуації на ринку електричної енергії. І якщо до зростання вартості газу населення хоча б психологічно готували попередніми рішеннями уряду, то ситуація на ринку електроенергії може стати сюрпризом. Сюрпризом неприємним і небезпечним», — зазначає нардеп.
Капкани на ринковому полі
«Підводні камені» під реформу енергоринку, за її словами, почали закладати ще в 2017 році, коли було ухвалено доволі суперечливий Закон «Про ринок електричної енергії», що передбачав фактичний відхід від державного регулювання цін для непобутових споживачів і певну лібералізацію ринку для побутових споживачів.
«Нам говорили, що вільний вибір постачальників, вільне ціноутворення стимулюватимуть конкуренцію. А конкуренція з боку постачальників за споживача буде сприяти зниженню цін і підвищенню якості як електроенергії, так і послуг з її постачання, — констатує Войціцька. — Ось тільки ніхто не говорив, що протягом наступних років ринок виробництва і поставок електроенергії буде монополізований за активної участі компанії «ДТЕК» Ріната Ахметова. А держава в особі призначених фактично Петром Порошенком АМКУ і НКРЕКУ максимально сприятиме посиленню «ринкової» влади однієї приватної компанії».
Найбільший перекос у так званому вільному ринку електричної енергії полягав у певній диспропорції: загальна частка у виробництві електроенергії двох структур, найбільших виробників електричної енергії — ахметівського «ДТЕК» і державного підприємства «НАЕК» Енергоатом» — коливається між 75 і 90%.
«При цьому теплова генерація України, яка відіграє головну роль у визначальних сегментах майбутнього ринку: ринку «на добу вперед» і добового ринку, контролюється Рінатом Леонідовичем приблизно на 80%. Хто буде конкурувати з «ДТЕК» у таких умовах?», — риторично запитує Войціцька.
Конкуренція, на її думку, можлива за умови наявності імпортованої електроенергії. Але її обсяг на ринку має становити щонайменше 20%, щоб імпорт став вагомим важелем конкуренції. Суто теоретичні 10% імпорту, про які говорить глава «ДТЕК» Максим Тимченко, на ситуацію майже не вплинуть. За розрахунками ж оператора енергосистеми НЕК «Укренерго», тільки наявність відкритого доступу, зокрема для імпортної електроенергії, яка часто є дешевшою за вироблену генеруючими компаніями України, є запорукою появи реальної конкуренції на внутрішньому ринку електроенергетики.
Чотири ринки всередині нового ринку…
Для того, аби новий ринок електричної енергії запрацював, необхідно вирішити одразу кілька проблем. Перша з них, — це ринок двосторонніх угод.
«На цьому ринку продаватиметься найдешевша електроенергія за довгостроковими контрактами. Тут основним гравцем буде «Енергоатом», потужності якого не можуть гнучко реагувати на зміни обсягу споживання», — пояснює Войціцька.
Другий ринок — «на добу вперед». Передбачається, що ціни на ньому будуть дещо вищими, приблизно на 10-20%, ніж на ринку двосторонніх договорів. «Постачальники і споживачі, які не мають бажання або можливості заздалегідь спланувати обсяги свого споживання, будуть змушені купувати електроенергію дорожче. На цьому сегменті ринку з’являються генерації, здатні гнучко реагувати на зміну попиту. Основним гравцем тут буде, очевидно, теплова генерація. Але залишиться ніша і для гідрогенерації», — каже нардеп.
Третій ринок — внутрішньодобовий. «Це ринок для тих, хто не зміг точно спланувати своє споживання навіть на добу вперед. Зрозуміло, що ця електроенергія буде ще дорожчою. Відсотків приблизно на 5-10. Тут також очікується значна роль ТЕС, ТЕЦ, а також гідроенергетики, яка повинна була б стати найпотужнішим суб’єктом, який балансуватиме ринок», — продовжує нардеп.
Четвертий ринок — це так званий штрафний, балансуючий. «На цьому ринку закривається розбаланс, неврегульований в рамках інших сегментів. Зрозуміло, що ця електроенергія буде найдорожчою», — резюмує Войціцька.
Тернистий шлях до інвестицій
У цьому ми бачимо найбільше гальмо для реформування галузі, — найдорожчі сегменти ринку перебуватимуть фактично під монопольним впливом «ДТЕК». Саме ці ризики, ймовірно, мали на увазі європейські експерти, рекомендуючи Україні наразі відтермінувати входження до нового ринку електроенергії.
«Адже мало у кого викликає сумнів, що внаслідок впровадження подібного «ринку» електроенергії в умовах монополізації галузі та відсутності дійсно незалежних антимонопольних інституцій означатиме стрімке зростання цін на електроенергію упродовж перших місяців після лібералізації. Доводилося чути прогнози про усереднений стрибку цін для споживачів на 30%, а то і на всі 50%. Хоча об’єктивних розрахунків ніхто з моменту прийняття закону не робив», — каже Вікторія Войціцька.
Тим часом, проводити реформи в енергетичній сфері необхідно, адже вони не тільки мають розв’язати невирішені проблеми, а й залучити інвестиції у галузь. За словами експерта програми «Енергетика» Українського інституту майбутнього Андріана Прокопіва, після проведення реформ з 2019 по 2030 рік інвестиції в енергетичний сектор нашої держави можуть сягнути 29,8 млрд. доларів. Це в 11,5 раза більше, ніж без реформ.
Щоправда, для того, аби реформа виявилася дієвою і звільнила вітчизняний енергетичний ринок від корупційних нашарувань, треба зробити ще доволі багато. А не лише назвати протекціонізм словом «ринок».
А ТИМ ЧАСОМ...
Струм на експорт
Україна за 4 місяці 2019 року знизила експорт електроенергії на 2,7%, на 59,3 млн. кВт-год, у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року — до 2 млрд. 129,5 млн. кВт-год. При цьому поставки електроенергії з «енергоострова Бурштинської ТЕС» у напрямку Угорщини, Словаччини та Румунії зросли на 0,01%, на 0,1 млн. кВт-год, — до 1 млрд. 420,8 млн. кВт-год. Поставки ж електроенергії до Польщі знизилися на 18,6%, на 100,8 млн. кВт-год, — до 440,3 млн. кВт-год.
Із плюсів — поставки електроенергії в Молдову становлять 268,4 млн. кВт-год, що на 18,2%, на 41,4 млн. кВт-год, більше, ніж у січні-квітні-2018. У Білорусь та Росію за цей період українську електроенергію не експортували.
При цьому Україна за чотири місяці нинішнього року імпортувала з РФ і Білорусі 8,7 млн. кВт-год електроенергії проти 11,4 млн. кВт-год у січні-квітні-2018. Імпорт врахований за контрактами ДП «Енергоринок» як технологічне переміщення, «перетоки».
Отже, Україна в січні-квітні 2019 року збільшила виручку від експорту електроенергії на 21,6%, на 23,639 млн. доларів, у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року: до 132,97 млн. доларів. В Угорщині ми заробили 78,408 млн. доларів, у Польщі — 31,193 млн. доларів, у Молдові — 18,054 млн. доларів. Інші країни принесли вітчизняним енергетикам ще 5,315 млн. доларів.
