Незалежна творча платформа Open Opera Ukraine започатковує масштабний цикл «Musica sacra Ukraina: партесний вимір». Його метою є привернення уваги широкого загалу до одного з малознаних скарбів української професійної музики ХVII cтоліття — партесного співу. Цикл тематичних концертів та освітньо-просвітницьких програм здійснюватиметься у співпраці з науковцями-музикознавцями, музикантами, музичними журналістами, іншими представниками гуманітарної сфери, діяльність яких зможе на сучасному рівні висвітлити феномен українського партесного співу у широкому соціально-політичному та культурному контекстах.
Відкриється цикл 2 червня у Національному заповіднику «Софія Київська» проектом, присвяченим творчості найвідомішого українського композитора і музичного теоретика XVII століття Миколи Дилецького.
Уродженець Києва, Дилецький навчався у єзуїтській академії у Вільно (Вільнюсі), згодом працював у Москві та Смоленську. Йому приписують авторство близько 100 творів. Він став автором першого написаного церковнослов’янською мовою підручника з теорії музики, в якому також був описаний новий стиль церковної музики — багатоголосний партесний спів. Постать Миколи Дилецького сьогодні є невід’ємною презентативною часткою музичної історії не лише України, а й Литви, Польщі, Росії, Білорусі. Але, за словами його колеги-сучасника, Дилецький був передусім «жителем града Києва». Вперше в Україні прозвучать нещодавно знайдені в архівах партесні композиції Дилецького для чотири- та восьмиголосого вокального ансамблю a cappella.
Музику Дилецького виконуватиме ансамбль співаків, відібраних кандидатом мистецтвознавства, артистичною директоркою Open Opera Ukraine Наталією Хмілевською — хормейстером, досвідченою фахівчинею з ренесансового та барокового стилів. Знаковим є й акустичний простір — Софія Київська, адже, найімовірніше, саме тут (а також у Києво-Печерській лаврі) партеси звучали за життя Миколи Дилецького. Одне із завдань у реалізації проекту — запис та підготовка диску, що дозволить суттєво популяризувати цю частину української музичної спадщини в Україні та за кордоном.
Український партесний спів — творіння найвищої мистецької проби від професіоналів найвищого ґатунку, музика, у якій найактуальніші для доби бароко західноєвропейські тенденції забарвилися неповторним питомо українським ментальним та музичним колоритом. Після століть забуття партеси почали відкривати у ХІХ столітті.
Справжнім проривом у їх дослідженні у ХХ столітті стали роботи української музикознавиці, академіка Ніни Олександрівни Герасимової-Персидської. Однак вони й дотепер лишаються відомими лише невеликому колу фахівців, не отримавши широкого суспільного розголосу нарівні з українським живописним, архітектурним, літературним та філософським бароковим спадком. Відрефлексувати причини цього, відкрити наявні наукові розвідки та інспірувати нові дослідження партесних творів (за даними фахівців, на сьогодні розшифровано лише приблизно 10-ту частку всього масиву партесних композицій, що зберігаються в архівах), нарешті виконати цей репертуар максимально наближено до стилістики й практики українського церковного співу барокової доби — довгострокова мета проекту, започаткованого Open Opera Ukraine.
Партесні твори організатори проекту розглядають і як презентативний продукт культурної дипломатії. «Україна у свідомості переважної більшості сучасних європейців (при тому, що з 1991 року ми існуємо як самостійна держава) є країною новоутвореною, — коментує генеральна продюсерка Open Opera Ukraine Галина Григоренко. — Відповідно, так само сприймається іззовні і наша культурна складова. Тому надзвичайно важливо формувати у європейського й світового загалу імідж України як країни з багатовіковою культурною історією. Доводити, що традиції музичного професіоналізму на наших теренах є глибинними, давніми та своєрідними, що тяглість цієї традиції у всіх історичних ланках, її зв’язок із сьогоденням насправді існує».
Партнери проекту — Національний заповідник «Софія Київська», кафедра старовинної музики Національної музичної академії України імені Петра Чайковського, факультет мистецтв Національного педагогічного унsверситета імені Михайла Драгоманова.
