З другої половини травня в різних регіонах країни знову, як і торік, масово гинуть бджоли.
Пасічники стверджують, що цьогоріч падіж цінних медоносів перевершив найгірші очікування.
Бджолярі з різних куточків України записують відео, щоб зафіксувати масову загибель комах.
Почали бити на сполох пасічники на Прикарпатті — там у першій половині травня загинуло 200 родин бджіл, про що раніше писала «УМ».
Незважаючи на гіркий досвід і спроби достукатися до відповідальних інстанцій, з цією проблемою невдовзі зіткнулися й пасічники Волині, Запоріжжя, Дніпропетровської, Кіровоградської та Харківської областей. Бджолярі на Хмельниччині, Полтавщині, Сумщині, Херсонщині, Миколаївщині і Рівненщині також продовжують фіксувати загибель комах.
«Випадки загибелі бджіл фіксували й раніше, але цього року пасічники зазнали в десятки разів більшої шкоди», — повідомила еколог Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Алла Войціховська.
Хто винен?
У масовій загибелі комах пасічники звинувачують місцевих фермерів. Зазвичай мешканці територій iз бджоломором стверджують, що падіж бджіл розпочинається за добу-дві після того, як аграрне підприємство неподалік розпилює на полях отрутохімікати. Експерти BRDO однією з головних причин ситуації називають відсутність комунікації між пасічниками та агровиробниками.
Згідно з «Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл», аграрії напередодні хімобробки медоносних рослин зобов’язані за три доби до цього через ЗМІ попередити всіх пасічників у межах десяти кілометрів від оброблюваних площ. Повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і термін дії його токсичності. Однак ця норма зазвичай не виконується.
Для вирішення цієї проблеми, хоча б частково, у березні цього року представили спеціалізовану мапу, де бджолярі позначають власні пасіки й мають можливість отримувати SMS, якщо фермери поблизу розпилюють хімікати. «Люди втрачають свій бізнес, хобі, надії через невігласів, які плювали на цивілізовані правила гри», — скаржиться очільниця Всеукраїнського братства бджолярів України Тетяна Васильківська.
Довести провину аграріїв не завжди можливо. Для того, щоб зробити це, пасічники повинні замовити лабораторне дослідження трупів бджіл на предмет зараження їх хімією, а це коштує чимало. Ще й замовити таке дослідження можна лише в двох лабораторіях на цілу країну — у Києві та Львові. А через їх завантаженість, швидше за все, доведеться чекати стільки часу, що слідів отрути в комасі можуть вже й не виявити...
Пиляємо гілку, на якій сидимо?
Незважаючи на адаптаційний період «вписування» в міжнародні стандарти, Україна останніми роками займала лідерські позиції серед країн-експортерів меду. За беззмінним лідером у експорті меду — Китаєм (19% у питомій частці експорту), згідно зі статистикою Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН, iдуть Аргентина та Україна — по 10%. Бджолярством у нашій країні займається близько 400 тис. людей.
Тобто фактично кожен сотий українець. Україна виробляє близько 70 тис. тонн меду на рік, що є найвищим показником у Європі, повідомив недавно заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк.
Майже 57 тис. тонн, або 80% усього українського меду експортується переважно в Європейський Союз. Але потенціал виробництва, вважає Мартинюк, виходячи з посівів медоутворюючих рослин, — до 140 тисяч тонн меду на рік, що вдвічі більше від поточних обсягів.
Тому масове отруєння бджіл не лише б’є по окремих господарствах, а й тягне за собою втрати вже й для національної економіки.
Власне, проблема загибелі бджіл несе значно більше загроз, аніж подорожчання меду. Перелітаючи з однієї квітки на іншу, комахи забезпечують перехресне запилення, необхідне для розмноження більшості квіткових рослин. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), бджоли запилюють понад 75% продовольчих культур. Тож скорочення колоній комах ставить під загрозу всю продовольчу ситуацію у світі, вважають в ООН.
Україна — стічна канава?..
У ООН закликають відмовитися від найбільш агресивних отрутохімікатів. Країни ЄС зробили рішучий крок у цьому напрямi, проголосувавши у квітні за заборону пестицидів, які вбивають бджіл. Під заборону потрапили інсектициди неонікотиноїдової групи. «В Україні фермерам пора прокинутися — заробляючи гроші сьогодні, ви себе не вбережете від майбутнього!» — закликає у поширеному в «Ютубі» відео один iз постраждалих пасічників.
«Зараз у переліку дозволених до використання пестицидів в Україні налічується понад тисяча їх видів. Але їх використання не контролюється жодним органом в Україні, — пояснює очільниця Всеукраїнського братства бджолярів України Тетяна Васильківська. — Такі пестициди, як ацетохлор, атразин, імідаклоприд, визнані токсичними й заборонені в країнах Європи, проте вони дозволені до використання в Україні. Як наслідок — масово гинуть бджоли, отруюються люди».
Більше того: після заборони в ЄС особливо небезпечні хімікати тоннами потрапляють в Україну, й практично ніхто цього не контролює.
«Ці пестициди можуть бути протермінованими або забороненими, чи контрабандою, яка виготовлена у підвалі і нелегально ввезена, ніхто про це не знає. Це зброя масового знищення. Усі говорять про ворога на сході України, який убиває наших хлопців, але про те, що в тилу, діти, які випасають худобу на пасовищі поблизу оброблених пестицидами полів, отруюються невідомими хімічними речовинами, чиновники замовчують?» — обурюється еколог Алла Войціховська.
До сьогодні не затверджено регламенти зберігання, транспортування та застосування засобів захисту рослин, що не дозволяє належним чином контролювати їх використання.
Що робити?
У Братстві бджолярів пропонують Мінагрополітики створити державний реєстр обробки пестицидами сільськогосподарських угідь, до якого повинні мати доступ бджолярі. Аграрії ж мають додавати в реєстр плани та терміни обробки конкретних угідь, а також вказувати назви отрутохімікатів. Втім поки що адекватної реакції міністерства немає. У Братстві погрожують скаржитися до Ради Європи, адже це унеможливлює виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у сфері СФЗ.
Тим часом має певний ефект й індивідуальна боротьба за виживання бджіл. У березні цього року в реєстрі судових рішень було оприлюднене цікаве рішення Роменського міськрайонного суду Сумщини. Йдеться про результати розгляду справи стосовно відшкодування збитків, завданих через обробку полів інсектицидом, внаслідок чого загинули бджоли. З відповідним позовом звернувся пасічник Олександр Стетюха, зареєстрований як оператор ринку з виробництва харчових продуктів.
Він утримує стаціонарну пасіку в селі Ярмолинці Роменського району Сумської області, яка станом на червень минулого року налічувала 100 бджолосімей. У період iз 17 по 20 червня 2018 року ТОВ «Урожайна країна» без попередження через ЗМІ здійснювало обробку посівів гороху інсектицидом «Престо» на відстані 1,5 км від стаціонарної пасіки, внаслідок чого відбувся масовий падіж бджіл — 70-80 відсотків від загальної кількості.
Через це пасічник, за його твердженнями, зазнав збитків, які складаються з: 175 тис. грн. — від загибелі бджіл (2,5 тис. грн. (вартість однієї бджолосімї) х 70 % х 100) та 158 тисяч 200 грн. — за неотриманий мед. Збитки щодо неотриманого прибутку від продажу меду він розраховував, виходячи з середньої оптової закупівельної ціни липового та соняшникового меду в серпні 2018 року, яка становила 58 грн./кг i 27 грн./кг, відповідно.
Пасічник спочатку звернувся з відповідною заявою в Держспоживслужбу. Створили комісію, яка відібрала зразки загиблих бджіл та меду, а також зеленої маси гороху на обробленому полі. За результатами дослідження, у трупах комах i горосі було встановлено наявність лямбдацегалотрину, що є складовою препарату «Престо». Після отримання результатів дослідження направив лист ТОВ «Урожайна країна» з пропозицією відшкодувати збитки, але відповіді не отримав, тому звернувся до суду з позовом.
ТОВ «Урожайна країна» виступила проти задоволення позову. Воно підтвердило, що обробляло горох препаратом «Престо», але з дотриманням вимог його використання.
А не повідомляли про це через ЗМІ, оскільки горох — не медоносна культура, тому вони не зобов’язані були цього робити. При цьому по периметру поля були розташовані таблички з попередженням, що проводиться обробка гороху пестицидами, отже пасічник повинен був їх бачити і вживати заходів щодо збереження пасіки.
Суд вирішив, що той факт, що горох — не медонос, не спростовує можливості отруєння бджіл внаслідок обробки гороху, оскільки бджоли можуть летіти на квітки будь-якої квітучої культури. Дану обставину визнали у судовому засіданні сторони та підтвердили свідки, у тому числі головний агроном ТОВ «Урожайна країна». Тому позов пасічника частково задовольнили. Частково, бо пасічник мав усього 50 документально підтверджених вуликів, а не 100.
Олександр Стетюха визнав, що мав оформити збільшення бджолосімей. Тож суд зменшив суму шкоди. При цьому зазначив, що власник пасіки зобов’язаний вживати заходів щодо збереження свого майна і, за наявності попереджувальних табличок, розміщених відповідачем на отруєному полі, повинен був дізнатися про можливість несприятливих для свого майна наслідків і вжити заходів щодо його збереження.
Тому суд вирішив, що вина у спричиненні збитків на 65% ТОВ «Урожайна країна» і на 35 % — самого позивача і присудив ТОВ «Урожайна країни» компенсувати пасічнику 91 тисячу 260 грн.
Бджіл почали страхувати
Застрахувати корисних комах в Україні на сьогодні можна від таких ризиків: захворювання, крадіжка з проникненням, пожежа, вплив стихійних явищ, раптове отруєння. Одна зі страхових компаній Києва ще в лютому оголосила, що впроваджує новий страховий продукт — добровільне страхування бджолосімей, яке надає страховий захист родинам бджіл у вуликах від вищевказаних ризиків. Вартість страхування визначають та узгоджують у процесі переговорів залежно від об’єкта страхування, від обраної групи страхових ризиків, максимальної суми відшкодування страхових збитків, страхового покриття, франшизи та інших факторів. При страхуванні бджолосімей тариф становить від 0,3 до 7%, із франшизою 2%.
Додаткові ризики
Тим часом, окрім хімікатів, на бджіл негативно впливає також мобільний зв’язок, повідомили індійські вчені. За їхнiми словами, електромагнітні хвилі, які випромінюють вишки стільникового зв’язку і самі мобільні телефони, вкрай негативно впливають на «навігаційні навички» робочих бджіл. Зокрема, коли мобільний телефон лежить поблизу вулика, робочі бджоли не можуть повернутися додому. У результаті вулики залишаються з однiєю королевою-маткою і яйцекладкою, а рій гине впродовж 10 днів.
Експеримент, проведений у південному штаті Керала в Індії, показав, що раптове падіння популяції бджіл викликано вишками, що встановлюють по всьому штату компанії мобільного зв’язку, які розширюють свою мережу.
Комахи вимирають вдвічі швидше, ніж хребетні, і швидкість їх зникнення перевищує швидкість зникнення ссавців, птахів і рептилій у 8 разів. Це призведе до ланцюгової реакції: безліч птахів, рептилій, земноводних залишаться без їжі вимруть від голоду. Щоб уповільнити і розвернути нинішні тенденції, вчені закликають використовувати більш екологічні способи ведення сільського господарства.
Захистити від людини
Стало відомо, що Морган Фріман, всесвітньо відомий актор, режисер і меценат, тепер став ще й рятівником бджіл, перетворивши своє ранчо в Міссісіпі розміром 50 гектарів на бджолиний заповідник, пише Forbes. Фрімен зацікавився бджільництвом ще у 2014 році. Актор вважає, що збереження диких бджіл є ключовим питанням у екології.
На своєму ранчо він розмістив 26 вуликів, забезпечує їх харчем і водою, допомагає висаджувати квітучі дерева і рослини — магнолію, лаванду, конюшину... Фрімен, до речі, стверджує, що ніколи не одягає захисний костюм чи капелюх, і бджоли жодного разу його не вжалили. Він тільки годує їх і не збирається збирати мед чи руйнувати вулики.
Дослідження, опубліковане в журналі Science, основними факторами скорочення чисельності бджіл називає поєднання впливу паразитів, пестицидів і втрати місць проживання — розорювання степів і луків.
