Наша держава повільно, але таки переходить на цивілізовані умови гри у поновлюваній енергетиці. Вже найближчим часом мають стартувати «зелені аукціони», які, з одного боку, знизять ціни на генерацію, а з другого, — захистять численних інвесторів, які масово заходять на вітчизняний ринок.
Вчити матеріальну базу
Австро-італійський консорціум спільно з вітчизняним Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження запустили черговий новий проект для сталого розвитку відновлюваної енергетики. Оплачує проект Євросоюз, сума гранту — 1 мільйон євро.
«Проект Twinning спрямований на спільний розвиток законодавства щодо поновлюваних джерел енергії. Україна, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС в 2014 році, взяла на себе зобов’язання виконувати всі задекларовані цілі», — пояснив керівник Держенергоефективності Сергій Савчук, додавши, що одним із таких зобов’язань є споживання 11% енергії з відновлюваних джерел до 2020 року.
«Попереду дуже багато роботи для того, щоб імплементувати «зелені» аукціони з 2020 року, нам потрібна підзаконна база, сподіваємося, що всі питання, які виникнуть, ми зможемо вирішити за підтримки європейських фахівців, будемо готувати і подавати пропозиції до уряду і до Верховної Ради. Я впевнений, що це стосуватиметься не тільки електроенергії, а й поновлюваного тепла, і рідких видів біопалива, оскільки в Україні — проблема з нафтопродуктами, більшу частину яких ми змушені імпортувати», — додав Савчук.
З іншого боку, бум на інвесторів у проекти поновлюваної енергетики у нашій державі продовжується. Скажімо, норвезька компанія Scater Solar вже будує сонячні панелі в Черкаській області, а інша компанія з цієї держави — NBT — інвестує близько мільярда євро у вітряні парки Херсонської області.
«У вас дуже вигідні «зелені» тарифи, а той факт, що Україна обрала напрямок на інтеграцію з європейськими країнами, — все це позитивні сигнали для наших інвесторів», — сказав норвезький посол в Україні Уле Тер’є Хорпестад. За його словами, норвезький бізнес турбують корупція, відсутність незалежних судів і верховенства права в Україні. Ці фактори посол назвав стримуючими і для Пенсійного фонду Норвегії — найбільшого суверенного фонду планети з активами близько 1 трлн. доларів. Поки фонд зробив лише невеликі інвестиції в український агросектор, але планів має чимало.
«Ціна впала вдесятеро!»
Надалі тенденція привабливості українських активів відновлюваної енергетики тільки посилюватиметься. Адже, за словами експертів, сонячна та вітрова енергія сьогодні стали комерційними і більше не потребують субсидії. Втім, як вважає директор зі зростання та розвитку компанії Wartsila Energy Business Юссі Хейконен, для закріплення успіху Україна також повинна виконати свою «домашню роботу»: визначити оптимальний шлях до стовідсоткової відновлюваної енергетики майбутнього.
Інструменти такого моделювання, як заявляє експерт, існують і відомі українським фахівцям, а використання кращого світового досвіду дозволить підвищити якість стратегічних планів. Тут роль держави полягає в тому, щоб створити середовище, сприятливе для приватних інвестицій в такі технології і активи, які будуть рухати країну в напрямку надійної «зеленої» енергосистеми.
«Ще десять років тому «зелена» енергія була недешевою, але якщо зараз порівняти вартість фотоелектричних панелей тоді і зараз, різниця вражає.
Ціна впала з 2000 доларів за кіловат до 250 доларів, — констатує Хейконен. — Навіть енергетичне співтовариство здивувало таке істотне здешевлення. Це тільки одна з передумов, яка чітко дає зрозуміти: за зеленою енергетикою майбутнє. У цьому майбутньому вже зараз відкриваються нові можливості, а енергосистеми і енергокомпанії змінюються назавжди».
До ста відсотків використання поновлюваних джерел енергії станом на сьогоднішній день уже наближаються Данія і Фінляндія. «Зобов’язання генерувати винятково чисту генерацію оголосили відомі іспанські курорти Майорка, Менорка, Ібіца і Форментера, слідом за ними ще 26 європейських островів — від Хорватії до Ірландії — розробляють відповідні програми. У США до 2045 року енергетичний перехід повинні завершити Гаваї і Каліфорнія», — нагадує експерт. В Україні ж частка нетрадиційної енергетики наразі незначна, за прогнозами, потужність відновлюваної енергетики в Україні тільки в 2019 році зросте до 3,6 ГВт. Такий розвиток підтримує «Енергетична стратегія України на період до 2035 року», яка також передбачає прискорення темпів використання ВДЕ.
Що робити, коли сонце сіло?
Втім, головна технічна проблема відновлювальної енергетики полягає у тому, що ні сонце, ні вітер не генерують енергію цілодобово і цілорічно. Але світло повинно бути завжди. «Тому перед будь-енергосистемою стоїть завдання — збалансувати виробництво електроенергії з реальним попитом, уникнути можливих відключень і забезпечити надійність системи. Щоб подолати моменти нестабільної енергогенерації, в систему повинні прийти нові технології: батареї для накопичення і зберігання енергії і гнучкі динамічні потужності, здатні при необхідності за лічені хвилини включитися і швидко згенерувати потрібний обсяг електроенергії», — додає представник Wartsila Energy Business.
Чи не найкращий досвід, на його думку, демонструє Німеччина, яка, маючи не дуже гнучку енергосистему, зі значною часткою атомних і вугільних електростанцій, вже давно почала впроваджувати зелену енергетику через відповідні зелені тарифи. Ще торік загальна частка поновлюваних джерел енергії сягла 40%, але через нездатність енергосистеми впоратися з таким обсягом змінної потужності країна змушена перенаправити третину надлишкової «чистої» енергії в сусідні Нідерланди, Польщу та інші країни.
При цьому Німеччина продовжує цілеспрямовано скорочувати частку традиційних джерел, зокрема, обговорює закриття 84 вугільних станцій і вже в найближчі роки повністю відмовиться від атомної генерації.
«Кожна країна обирає свій шлях і виробляє власну модель національної енергосистеми.
Але загальна тенденція — невпинний перехід до відновлюваної енергетики для забезпечення базового рівня споживання, і ми вже бачимо поступове заміщення традиційної теплової генерації в багатьох країнах як масове явище. Яким чином буде змінюватися «решта» енергосистеми? Які види генерації збережуться або будуть побудовані для добового або сезонного балансування? Ці питання ще потребують детального аналізу. «Чиста» енергетика формує картину нового світу. Нова реальність створює нові напрямки для інвестицій. І щоб бути конкурентоспроможними і стабільними, кожна національна енергосистема, бізнес мають адаптуватися до нових викликів, про що варто задуматися вже сьогодні», — резюмував Хейконен.
Користь від аукціонів
Україна намагається пристосуватися до умов, що змінюються, — і шукає своє місце у цьому процесі. Одним з останніх документів, які підписав тепер уже екс-Президент України Петро Порошенко, став закон, який передбачає перехід від зеленого тарифу до механізму аукціонів для нових об’єктів відновлюваної енергетики з 2020 року.
Як відомо, 25 квітня нинішнього року Верховна Рада України ухвалила закон, який передбачає перехід від «зеленого» тарифу до механізму аукціонів для нових об’єктів відновлюваної енергетики з 2020 року. Необхідність прийняття документа обумовлена високим ціновим навантаженням на оптовий ринок електроенергії: обсяг виробленої «зеленої» енергії наприкінці 2017 року становив 1,5%, у той час як цінове навантаження на гуртовий ринок електроенергії становило 7,5%, а до кінця 2018 року — вже 8,2%.
Документ також знижує «зелений» тариф для сонячних електростанцій в 2020 році на 25% з подальшим зменшенням на 2,5% щорічно протягом трьох років. Завдяки вітровим електростанціям планується зменшення «зеленого» тарифу на 10% з подальшим зменшенням на 1,5% щорічно протягом трьох років. Запропонований у документі механізм передбачає участь в аукціонах вітрових електростанцій потужністю понад 20 МВт, а для інших видів поновлюваних джерел — понад 10 МВт — з 1 січня 2020 року.
З 2021—2022 років сонячні електростанції потужністю понад 5 МВт, вітрові електростанції потужністю понад 20 МВт, з 2023 року — сонячні станції потужністю понад 1 МВт та вітрові станції — понад 3 МВт також повинні будуть продавати електроенергію на аукціонах. Відмінність від поточних умов «зеленого» тарифу, який діє до 2030 року, полягає у тому, що після аукціону підтримка суб’єктів господарювання гарантується упродовж 20 років із дати введення в експлуатацію.
Відтак, як прогнозують аналітики, Україні слід очікувати зростання обсягу інвестицій з-за кордону у сферу «зеленої» енергетики, при цьому тарифи енергогенерації на вітчизняному ринку повинні знизитися. Такої думки дотримується, зокрема, депутат Верховної Ради України Юрій Чижмар.
«Прогнозую прихід системних іноземних інвесторів, які мають «дешевші» гроші і менші операційні витрати. Це дозволить, по-перше, знизити вартість «зеленої» енергетики до середньоєвропейського рівня, а це орієнтовно на 30-35%. І по-друге, забезпечить стабільне економічне зростання частки відновлюваної енергетики в загальному виробництві, що в майбутньому дозволить відмовитися від дорогої і шкідливої для довкілля теплової електрогенерації», — наголосив нардеп, додавши, що аукціони, які запроваджують в Україні, є цивілізованою формою не тільки визначення ринкової ціни на «зелену» енергію, а й засобом протидії корупції в енергетичній галузі.
«Добре, що ухвалили, але треба було раніше...»
«Адже аукціон забезпечує вільний доступ до отримання державної підтримки через відкриті торги на електронних майданчиках, через які здійснюються державні закупівлі. Ми також обмежили термін дії технічних умов на підключення, щоб не було фактів «бронювання» підключення під майбутню спекуляцію з перепродажем компанії. І нарешті, ми впроваджуємо договірну основу відносин між державою та інвестором, що ліквідує дискусію про ретроспективну форму зміни тарифів. Це були основні вимоги іноземних інвесторів і фінансових установ, які фінансують енергетичні проекти в Україні. Тому ухвалення закону має не тільки відновити фінансування, а й значно збільшити його розмір», — підсумував Чижмар.
Голова Української асоціації відновлюваної енергетики Олексій Оржель вважає, що якнайшвидше ухвалення законодавчих змін позитивно вплине на весь енергоринок. Утім, законопроект, як переконаний Оржель, необхідно було ухвалити набагато швидше, а з липня вже скорочувати тариф і переходити на аукціони. «Однак через те, що процес обговорення і проходження всіх процедур у парламенті затягнувся... В даній ситуації необхідно якомога швидше готувати вторинне законодавство, систему Prozorro для проведення аукціонів, щоби хоча б з нового року точно запустити нову систему», — заявив експерт.
Здешевлення «чистої» енергії прогнозують й інші фахівці, адже, як вважають гравці ринку та експерти, правильно організовані аукціони знизять тариф до економічно обґрунтованого рівня. Для отримання права на підтримку необхідно буде виграти частину квоти підтримки, — для цього на аукціоні треба буде запропонувати найнижчий тариф. Також «зелені» аукціони суттєво поліпшили умови для інвесторів на ринку альтернативних джерел енергії: вдалося зафіксувати розмір фінансових зобов’язань і зупинити їх безконтрольне зростання. А через три роки, за деякими прогнозами, може навіть статися обвал ринку «зелених» джерел.
