Упродовж минулого тижня у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова відбувалися події, приурочені Тижню філософії та Дням науки в Україні. Відомі науковці, ректори провідних країн Європи з’їхались до столичного вишу, аби обговорити концептуальні питання майбутнього філософської освіти в Європі, виклики, які постають перед суспільством і сучасною системою освіти та перспективи філософії у цьому контексті, у формуванні духовного єднання Європи.
Розпочався тиждень з презентації книги ректора університету Віктора Андрущенка «Проста розмова про вічне», сторінки якої пронизані філософією дружби, яку вибудовував автор протягом свого життєвого шляху, характеризуючи своїх друзів і колег, поряд і у взаємодії з якими він був від народження і до ректорства в університеті. Від філософії дружби до філософії єднання народів і націй — таким переходом розпочався «круглий стіл» «Філософія у формуванні духовної єдності Європи», який відкрили доповіді доктора економічних наук, віце-президента НАН України Сергія Пирожкова та доктора філософських наук, президента НАПН України Василя Кременя.
У своєму виступі «Сучасний світ: виклики та філософські відповіді» Сергій Іванович закцентував увагу на цивілізаційному виборі, який стоїть перед кожною країною, тобто виборі способу життя і цінностей, які є продуктивними для розвитку країни та її громадян. Саме на його основі мають обиратися зовнішньополітичні партнери, союзи та блоки. «Іншими словами, цивілізаційний вибір — це не вибір місця у світі, а вибір парадигми і стратегії реалізації власного курсу країни у світі. Але він не повинен вступати у суперечність з архетипами та особливостями ментальності населення країни», — зауважив науковець.
Президент НАПН України Василь Кремень, проаналізувавши філософські засади розвитку освіти України в епоху інноваційного типу прогресу, виділив кілька основних, зокрема: дитиноцентризм; формування людини з інноваційним типом мислення; формування суспільства знань, «знаннєвої» людини, для якої знання є методологією життя, поведінки й діяльності; формування людини цифрового суспільства і у зв’язку з цим підвищення ролі математики і природничих дисциплін у навчанні; саморозвиток студентів на основі їхніх здібностей і життєвих планів тощо.
До дискусії долучилися директор Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України Анатолій Єрмоленко, який відзначив просвітництво як одну з основних функцій філософії сьогодні, а також декан філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Анатолій Конверський та професор Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України і НПУ імені М. П. Драгоманова Назіп Хамітов.
Свої думки щодо майбутнього філософії у Європі висловили й іноземні колеги. Зокрема, Анатолій Зеленков, професор та завідувач кафедри Білоруського державного університету, висловив ідею, що університет нині має виконувати важливу просвітницьку функцію, втілення якої полягає у вираженні глибинної основи національної культури і виховання, формування особистості студента як справжнього патріота і громадянина своєї країни, підкресливши особливо глибинну роль у цьому просвітницькому завданні саме філософії, розглядаючи її з погляду функціонального навантаження у суспільному просторі, необхідності її як раціонально-критичної форми рефлексії у соціальному діалозі народу і влади. А ректор Білоруського державного університету імені Максима Танка Олександр Жук представив реалізацію філософії освіти у закладі, який він очолює. До дискусії приєдналися і представники Німеччини, Греції, Польщі Молдови та Румунії.
Ректор НПУ імені М. П. Драгоманова Віктор Андрущенко наголосив, що студент є основою будь-якого університету, а тому розвиток філософії у напрямку духовного єднання народів залежить від того, як ми сформуємо його особистість, проте хоч де б він навчався, філософія його освіти і філософія його життя має ґрунтуватися на тих принципах і засадах, які спонукатимуть до продуктивного розвитку країн європейського, а зрештою, і всього світового простору. n
