«Амністована» Росія може повернутися до ПАРЄ

Цього тижня Комітет міністрів Ради Європи ухвалив на засіданні у Страсбурзі попереднє рішення, що може призвести до повернення Росії до Ради Європи без виконання санкційних вимог — виведення військ з українського Донбасу й деокупації Криму. Ключовий керівний орган Ради Європи фактично розробив дорожню карту зняття санкцій iз Росії без виконання вимог, за які ці санкції були накладені.

 

 

39 iз 47 країн-членів підтримали проект міністерського рішення.

 

 

У п’ятницю, 17 травня, на засіданні на рівні міністрів у Гельсінкі це рішення має бути схвалене остаточно, без змін і без обговорення. Єдиний позитив для України у цьому негативі — це те, що Комітет міністрів РЄ не став брати на себе повноваження інших органів РЄ, зокрема, Парламентської асамблеї, хоча Росія в бажанні отримати реванш повністю і негайно на цьому категорично наполягала. 

 

 

Як розповів постійний представник України в Раді Європи Дмитро Кулеба, попередньо ухвалене у Страсбурзі рішення дає Росії право повернутися до ПАРЄ посеред року, хоча ця норма суперечить статуту Ради Європи. «Другий пункт, при його «творчому прочитанні», може стати поштовхом для зняття санкцій iз росіян», — пише «Європейська правда».

 

 

При цьому в ухваленому документі немає жодної згадки слова «Росія», а головна ідея полягає в тому, щоб запровадити новий тип санкційної процедури проти держав-порушниць. При цьому новий санкційний механізм «доповнюватиме механізм санкцій, а не замінить його», зазначив Кулеба.

 

 

Після голосування в Гельсінкі «амністія росіян» ще має бути підтримана регламентним комітетом ПАРЄ та, можливо, голосуванням депутатів Парламентської асамблеї Ради Європи на сесії в червні.

 

 

«Якщо рішення призведе до безумовного повернення Росії, то Україна суттєво перегляне обсяг своєї співпраці з Радою Європи як інституцією, яка втратила довіру до себе», — пише «Європейська правда» iз посиланням на українських дипломатів і парламентаріїв.

 

 

Міністр закордонних справ Павло Клімкін під час перебування на святкуванні 10-річчя програми ЄС «Східне партнерство» вийшов до журналістів та несподівано заявив, що через дії кількох європейських держав Мінські угоди можуть бути вбиті. Він пояснив, що Київ відмовиться від дотримання Мінських угод, якщо країни ЄС доб’ються зняття санкційного тиску з Росії в Раді Європи. 

 

 

Уже два роки поспіль Росія систематично шантажує РЄ фінансово (росіяни припинили платити внески до бюджету РЄ) та політично (погрожуючи вийти зі складу організації). Вимога росіян категорична: Рада Європи має скасувати санкційний тиск без жодних передумов на адресу Москви.

 

 

Офіційно — за вимогами, записаними у документах, — санкції з росіян знімати не можна, доки Росія не залишить Донбас та не припинить окупацію Криму. А оскільки мало хто вірить, що виконання обох вимог є можливим, у документах передбачено можливість, що ПАРЄ піде на поступки навіть за часткового виконання вимог.

 

 

«Якщо Росія повернеться до ПАРЄ без виконання хоча б частини вимог, то Україна втратить довіру до Ради Європи, і буде втрачена довіра у відносинах з Німеччиною. Крім того, «Мінськ» матиме дуже погані перспективи», — заявила євродепутат Ребекка Хармс.

 

 

В українському МЗС наполягають, що заяви міністра — не шантаж, а констатація проблеми. Мовляв, це не Україна вийде з Мінських угод, а вони самі припинять існування. Але ніхто не заперечує того факту, що у битві за Раду Європи та у тиску на своїх партнерів Клімкін пустив у хід найпотужніші висловлювання. По суті, йдеться про ультиматум.

 

 

Голосування у Страсбурзі показало те, що і раніше неформально було відомо. Головними лобістами інтересів Росії виступили Німеччина, Франція та Нідерланди. «Основним локомотивом повернення Російської Федерації є Німеччина, хоча, на щастя, звідти є сигнали, які свідчать, що повної єдності щодо повернення Росії без виконання нею умов немає», — розповів депутат Верховної Ради та керівник української делегації у ПАРЄ і член регламентного комітету ПАРЄ Володимир Ар’єв.

 

 

На жаль, не на користь Україні грає те, що у цю битву поки не включається новообраний Президент, у якого досі просто не сформована зовнішньополітична команда. Лишається сподіватися, що це станеться якнайшвидше. Але сподівання не найоптимістичніші. Оскільки за Зеленського висловлюються члени його «команди», які обіцяють, що першим у відставку пiде Павло Клімкін. Тим самим буде втрачено вже напрацьований курс та здобуті позиції. 

 

 

«Якщо ви підете (на зняття санкційного тиску), як хочуть декілька країн, я того ж дня вийду і скажу, що «Мінська» у нас відтепер немає, і його вбила не тільки Росія, його вбили також ви». Першою на цю заяву Клімкіна відреагував Париж. Франція закликала Київ не пов’язувати Мінські угоди з ситуацією в Раді Європи. Про це заявив представник МЗС Франції на щоденному брифінгу. «Зобов’язання сторін щодо виконання Мінських угод повинні дотримуватися. Вони не можуть бути пов’язані з ситуацією в Раді Європи», — заявив він. Представник МЗС Франції при цьому нагадав слова президента Еммануеля Макрона, який  виступає за знаходження рішення, яке дозволило б зберегти Росію в рамках Ради Європи з усіма правами та обов’язками, пов’язаними з цим. n