Мова як оборонний рубіж: у Києві презентували «Словник української мови VІ століття»

17.05.2019
Мова як оборонний рубіж: у Києві презентували «Словник української мови VІ століття»

Іван Ющук — автор понад тридцяти підручників і посібників з української мови для середньої школи та вищих навчальних закладів, низки мовознавчих і літературознавчих статей, перекладів художніх творів із сербської, хорватської, словенської, чеської, македонської, верхньолужицької мов — зібрав і підготував «Словник української мови VІ століття». Його презентували у Товаристві «Знання» України.
 
«Іван Пилипович Ющук, кандидат філологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, відмінник освіти України, присвятив свою книгу пам’яті предків, які століттями творили й свято берегли рідну українську мову, передаючи її з покоління в покоління, — так представив гостям автора Василь Кушерець, голова правління товариства «Знання». — У глухі століття нашої бездержавності українська мова лишалася єдиним рубежем української оборони. Ще у 1882 році Пантелеймон Куліш, звертаючись до співвітчизників, писав: «Єдиний в тебе скарб — прапращурівське слово, //Закляв його Боян від кражі й чудоядства: //Одно воно твого життя міцна основа, //Певніша над усі потуги і багатства».
 
Зрештою, очевидно: якби Україна в мовно-культурному аспекті була простором цілковито україномовним, то російські «гради» до нас би ніколи не дійшли. Тож битва за мову — це битва за Україну, битва, яку ми програти не маємо права.
 
Іван Ющук зібрав у словнику понад 13 тисяч слів української мови слов’янського походження, які повністю або частково звучанням і значенням збігаються зі словами верхньолужицької (7,5 тисячі слів), чеської (10,8 тисячі слів), словенської (9,3 тисячі слів), (сербської і хорватської мов (10,2 тисячі слів), території яких не межують з Україною. Ці слова є переконливим свідченням про побут, звичаї й життєві турботи наших далеких предків.
«Словник української мови VI століття» Івана Ющука — це той документ, який розбиває всі вигадки про неповноцінність, вторинність чи штучність нашої мови», — написав у передмові Юрій Сиротюк, директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень».
 
«Можливо, вчені люди заперечать, що, мовляв, словник не можна назвати українським, бо в VІ столітті казали не корова, а корва; не теля, а телен, — розмірковує укладач. — Може, й так. Але якщо моя мама казала курова, тилє, гукно (вікно) чи на півночі Чернігівщини кажуть курінь, піеч — то це хіба не українська мова? Українська, тільки в діалектичному звучанні. Тож ніяк інакше не можна назвати й ту мову, якою розмовляли наші предки півтори тисячі років тому, — тільки українською, яка постійно вдосконалювалася й збагачувалася і яку наші діди й прадіди передавали нам». 
 
«Поява «Словника української мови VІ століття» – це явина не рядової філологічної книжки, а могутнє доповнення до нашої духовної та збройної боротьби проти путінського фашизму за невмирущість України», — так відгукнувся про нове видання Герой України, письменник Дмитро Павличко.