Американська акторка і співачка Доріс Дей, яку вважали однією з найбільших зірок за всю історію Голлівуду, померла у віці 97 років.
Вона пішла з життя у своєму будинку в штаті Каліфорнія в понеділок, 13 травня, в оточенні кількох близьких друзів, повідомляє Бі-Бі-Сі з посиланням на поширену заяву її фонду захисту тварин.
Акторка «перебувала в доброму здоров’ї для свого віку, поки нещодавно не захворіла на пневмонію», йдеться у повідомленні.
За свою кар’єру в шоу-бізнесі Дей знялася в більш ніж 30 фільмах, зокрема «Джейн-катастрофа» та «Інтимна розмова» , і записала понад 650 пісень.
Доріс Дей була номінована на «Оскар», отримала премію «Золотий глобус», а також «Ґреммі» за визначні досягнення.
Майбутня зірка народилася у 1922 році в Цинциннаті, штат Огайо, в родині нащадків німецьких іммігрантів у США. Вона рано захопилася танцями і вже у 1930-х роках виступала у складі танцювального дуету. Але в 1937 році через травму після автомобільної аварії про танці довелося забути. Доріс почала брати уроки співу і вже незабаром виступала на сцені.
Працюючи з оркестром Барні Реппа, близько 1940 року співачка взяла собі сценічний псевдонім Дей — за назвою першої пісні, яку вона виконала з оркестром, Day After Day. Бо її керівник вважав, що справжнє прізвище Доріс — Каппельгофф — занадто довге і не запам’ятовується.
У 1945 році вона записала свій відомий хіт Sentimental Journey.
Популярність на радіо та на концертах привела її в кіно. Першим фільмом стала стрічка «Кохання на широких морях», де вона зіграла головну роль. Світовий успіх їй принесли фільми «Джейн-катастрофа» (1953 р.) та «Інтимна розмова» (1959 р.).
У 1956 році вона записала знаменитий хіт Que Sera, Sera, що вперше пролунав у фільмі Альфреда Хічкока «Людина, яка знала надто багато». Її екранне партнерство з актором Роком Хадсоном вважалося найкасовішим у 1950-ті та 1960-ті роки.
Доріс Дей так і не отримала «Оскар», хоча у 1960 році номінувалася за роль у фільмі «Інтимна розмова». Серед її нагород — Президентська медаль свободи, яку вона отримала у 2004 році, а також нагорода «Ґреммі» за визначні досягнення у 2008 році.
Із 1970-х років Доріс Дей стала активною захисницею тварин і заснувала свій фонд. Доріс Дей жодним чином не підпадала під стереотип «дурних голлівудських блондинок». Завжди елегантна, дотепна та вишукана — вона була еталоном для жінок США і світу, навіть колишнього СРСР.
Навіть радянська фірма грамзапису «Мелодія», яка зазвичай «не помічала» західних естрадних виконавців, таки видала альбом iз кращими піснями Доріс Дей.