Фауст чи Мефістофель?

08.05.2019
Це що — знову рветься до влади братва, у якої не те що ідеології, елементарної моралі нема за душею?
 
Певно, це почалося відтоді, коли замість того, аби зібрати підписи на підтримку кандидата, стало достатнім внести грошову заставу. Наче на звільнення затриманого!
 
Хіба це не спроба підмінити політичний курс комерційним проектом? Отож і посунув до державного керма, даруйте, всілякий набрід.
 
І що нам за напасть така, щоб комедіанта з манерами Мефістофеля та обрати главою держави? Не інакше, як наслано. Свят,свят, свят... Кому-кому, а винуватцям цієї халепи справді не завадило б пройти психіатричну експертизу, а не патякати про адмінресурс.
 
То що нам тепер робити, людоньки? Сконфузилися — далі нікуди! Ой, боюся, можемо занапастити неньку Україну. Буде каяття, та не буде вороття. Знемагатимемо в неволі, гіркими сльозами вмиватимемося.
 
Нічого страшного, кажете. Прагнули ж уздріти нові обличчя. Навіть такі примарні й бліді? Як могло статися, що телевізійники, нерідко вірні слуги олігархів, підсунули нам таке інкогніто і просто-таки кота в мішку? Ми ж, розвісивши вуха, легко піддалися зомбуванню та маніпуляціям нашою свідомістю.
 
Здавалося б, законне право обирати кращу долю посіяло розбрат, сум’яття в наших душах. Йдеться ж бо не стільки про комунальні тарифи, корупційну пошесть чи навіть припинення воєнних дій. На кону — саме існування України як суверенної держави.
 
Словом, на радість ворогам обрали чи не найсумнівніший варіант. Таке, наче зовсім перевелися істинні українці, яскраві особистості, для яких національна ідея — справа честі. Взяти хоча б Кошулинського, Безсмертного — чом не достойні кандидати? Так ні! Не помічаємо.
 
Ой, недобре це все. Ми на межі національної катастрофи, петля накинута, а натягнути зашморг — справа техніки. Та все ж важко повірити, що пересічний обиватель проміняв досвідченого дипломата на лицедія. 
 
Воістину, щоб зберегти національну єдність і врятувати державу, пам’ятаймо пророчі слова славетного Кобзаря:
 
«Обніміться ж, брати мої, 
молю вас, благаю». 
Станіслав ОЛІЙНИК
с. Михнівці, Лубенський район, 
Полтавська область
  • Шляхом старої лахудри

    Мій старший колега по перу Валерій М’ятович в одній зі своїх книжок, де дія відбувається в його степовому центральноукраїнському краї >>

  • Добра справа допомоги

    «Бо наша брань не проти людей, не проти плоті й крові, а проти правителів, світодержців пітьми цього світу, проти духів злоби піднебесних», — сказано у Посланні апостола Павла до ефесян, глава 6. >>

  • Не росія, а московія; не росіяни, а москалі

    Минулого року тоді постійний представник України в ООН Сергій Кислиця запропонував офіційно іменувати країну-агресорку не росією, а повернути їй історично законну назву — московія. >>

  • Як нам відхреститися від росії

    Мабуть, захмарним цинізмом буде твердження про те, що чим більше українських дітей зачепить ця війна з росіянами, тим довшим буде той відрізок часу, якого нам повинно вистачити, щоб повністю відхреститися від росії. >>

  • Хто не втомився?

    18 жовтня 2025 прес-секретар Білого дому пані Керолайн Лівітт звернулася з відозвою, в якій є така фраза: «Президент США сказав обом сторонам: війна триває занадто довго, занадто багато невинних людей загинуло. >>