У понеділок, 6 травня, в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі була представлена коротка версія на 40 сторінках звіту Міжурядової науково-політичної платформи з біорізноманітності та екологічних систем (IPBES).
Це головні тези з масштабної глобальної оцінки стану природи на 1 тис. 800 сторінках та з 15 тисячами посилань, над яким упродовж трьох років працювали 145 вчених із 50 країн світу.
«Євроньюс» наголошує, що цей звіт став найвичерпнiшим за останні 15 років.
Потребуємо забагато їжі й енергії
Звіт є останнім попередженням людству, що воно прямує до самознищення. У документі йдеться про те, що хоча Земля завжди страждала від діяльності людини, проте за останні 50 років ці дії стали просто-таки руйнівними.
Кількість природних екосистем у світі знизилася в середньому на 47% у порівнянні з попередніми оцінками. Дослідники попереджають, що три чверті суші і дві третини морського середовища зазнали значних змін унаслідок антропогенного впливу.
Починаючи з 1970 року втричі зросло виробництво продовольчих культур, як наслідок — через виснаження земель знизилась їх родючість на чверті території планети. Дослідження демонструє, що ґрунти деградують як ніколи раніше.
Автори доповіді стверджують, що існує низка прямих причин занепаду планети, з яких первинним є зміна землекористування. Це, по суті, означає заміну пасовищ інтенсивним вирощуванням сільськогосподарських культур або заміну древніх лісів лісовими насадженнями, або ж розчищення лісів для вирощування культур. Це відбувається в багатьох частинах світу, особливо в тропіках. Починаючи з 1980 року більше половини приросту сільського господарства відбувалися за рахунок знищення лісів.
«Землекористування зараз є основним фактором колапсу біорізноманіття, причому 70% сільського господарства пов’язане з виробництвом м’яса, — сказав Ян Ларан з IDDRI, французького інституту досліджень політики. — Пора переглянути частку промислово вирощеного м’яса і молочних продуктів у нашому раціоні».
Схожа історія й на морі. Лише 3% світових океанів вважалися вільними від людського впливу станом на 2014 рік. На 2015 рік 33% рибних запасів людство отримувало з невідновлюваних джерел. Багато видів риб занепадають через надмірний вилов, iдеться у дослідженні.
Третина ресурсів морської риби виловлюється нераціонально. Кількість живих коралів у рифах скоротилася вдвічі за останні 150 років. Ситуацію погіршує подальше зростання потреб населення світу в харчах, і, зокрема, все більшого апетиту до м’яса і риби.
За останні півстоліття на 45% збільшилося виробництво деревини. Наші невгамовні апетити продукують гори відходів. Рівень забруднення пластиком зріс у десять разів із 1980 року. Щороку ми скидаємо 300-400 мільйонів тонн важких металів, розчинників, токсичних матеріалів та інших відходів у води планети.
Природні зони скрізь зменшуються з досі небаченою швидкістю, а наша потреба в їжі та енергії є головною причиною цього. З 1970 року населення світу подвоїлося, глобальна економіка зросла в чотири рази, а міжнародна торгівля збільшилася в 10 разів.
Аби прогодувати, одягнути й дати енергію цьому світу, ліси вирубують неймовірними темпами, особливо в тропічних районах. У період між 1980 і 2000 роками 100 мільйонів гектарів тропічних лісів знищили (переважно для пасовищ великої рогатої худоби в Південній Америці й плантацій пальмової олії в Південно-Східній Азії).
Ще гіршою, ніж із лісами, є ситуація з водно-болотними угіддями. На 2000 рік збереглося лише 13% тих територій, що були в 1700 році. Наші міста швидко розростаються, з 1992 року площа міст подвоїлась.
Дати природі шанс
Уся ця людська діяльність шаленими темпами вбиває тваринний і рослинний світ. Згідно з глобальною оцінкою, в середньому близько 25% тварин і рослин перебувають під загрозою зникнення.
Глобальні тенденції в популяціях комах невідомі, але стрімке зменшення їхньої кількості в деяких районах також задокументоване. Все це свідчить про те, що майже мільйону видів загрожує вимирання протягом кількох десятиліть, темп знищення у десятки й сотні разів вищий за середні показники останніх десяти мільйонів років.
«Ми задокументували дійсно безпрецедентне зниження біорізноманіття та природи, це значно відрізняється від усього, що ми бачили за історію людства з точки зору темпів зниження і масштабу загрози», — сказала доктор Кейт Брауман з Університету Міннесоти, яка координувала підготовку звіту.
Ці згубні для людства тенденції можна змінити, йдеться в дослідженні, але це потребуватиме «трансформативних змін» у кожному аспекті взаємодії людини з природою.
Глава IPBES Роберт Уотсон зазначив: «Втрата біорізноманіття та зміни клімату — це захист довкілля, господарська діяльність, економіка, безпека. І всі ці питання потрібно вирішувати одночасно, а це означає, що вони мають перебувати не лише в компетенції міністрів екології. Уряди мають брати більшу участь у їх вирішенні. Урядові відомства всіх країн світу повинні співпрацювати».
Роберт Уотсон наголошує: «Якщо ми не хочемо залишити нашим дітям та онукам світ, зруйнований діяльністю людини, ми повинні вживати заходи вже тепер».
Виконавчий секретар IPBES Анн Ларігодерi додає: «Ми не хочемо розчаровувати людей і говорити, що вже нічого не вдієш, що ми вже програли цю битву. Бо ми її ще не програли. Якщо дати природі шанс, то вона поверне собі свої права і восторжествує. Ми хочемо показати, що кожна людина може зробити свій внесок».
