У головах багатьох мислячих людей сум’яття, десятки, а то й сотні запитань стосовно результатів президентських виборів. Мене, безперечно, вразили цифри екзит-полів. Адже з моїх попередніх публікацій зрозуміло, що я сподівався на перемогу Петра Порошенка, хотів цього. Але, на жаль, ми, українці, дуже часто створюємо проблеми, щоби з ними, нарікаючи на когось, боротися, у клопотах розв’язувати їх.
Буде чимало аналітичних роздумів, позитивних і негативних оцінок внутрішньої і зовнішньої суспільно-політичної ситуації, від якої залежить доля України. Окрім розважливості, вже можна почути й глузливе: «Так і треба «шоколадному королеві», «Уже не буде запорошувати очі». «Аж тепер ми заживемо з достатком», — наївністю осяває обличчя в інших. І жодного слова про мову, національну культуру, Державу; як зберегти її незалежність, захистити від загарбання Московією, розбудувати, утверджувати у Європейській і Світовій цивілізації. Верх беруть шлункові забаганки, а не духовно-національні цінності.
Прошу кожного виборця ґрунтовно ознайомитися з виступом Петра Порошенка в прес-клубі після оголошення результатів екзит-полів. Я безмежно пишаюся його громадянською і державницькою позицією, мудрістю і національною гідністю. Патріотизм, порядність, професіоналізм Порошенка засяяли новою сутністю. Безперечно, Президентові було психологічно, морально важко, але він звертався до кожного з нас, від щирого серця просив кожного ніколи не здаватися, не втрачати оптимізму, сповідувати віру у справедливість, згуртуватися на засадах високої духовності, цілеспрямовано, законодавчо працювати, щоби не втратити Україну в боротьбі із зовнішніми московськими агресорами і внутрішніми ворогами, які прихованими і явними, позолоченими і улесливими методами і способами будь-що хочуть приспати, притлумити український національний дух, щоби перетворити Україну в новітню колонію Росії.
Тому насамперед рекомендую з олівцем чи з ручкою вивчати виступ Петра Порошенка Юлії Тимошенко, Анатолієві Гриценку, Руслану Кошулинському, Олегу Ляшку, Ігореві Смешку, Юрію Бойкові, Олександру Вілкулу, кожному, хто клявся у любові до України, обіцяв золоті гори виборцям, аби лише його обрали Президентом. Вибачте, але доцільно ознайомитися з роздумами П. Порошенка президентам
Л. М. Кравчуку, Л. Д. Кучмі,
В. А. Ющенку, багатьом-багатьом патріотам, громадсько-політичним діячам, до яких належить, зокрема, Андрій Садовий.
Не піддаваймося паніці, приборкуймо душевний і суспільний хаос, цілеспрямовано, наполегливо, організовано спонукаймо нового Президента
В. О. Зеленського творити разом з нами незалежну, духовно соборну українську Україну!
Василь ЛИЗАНЧУК, доктор філологічних наук, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, академік Національної академії вищої освіти України, лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка
