В Україні з початку року з громадян, які заборгували аліментні виплати, стягнено 1,2 мільярда гривень.
Про це повідомив міністр юстиції Павло Петренко у Facebook.
«Лише за 3 місяці цього року вже стягнено 1,2 млрд. грн. аліментів», — написав очільник відомства.
Він також нагадав, що з початку дії ініціативи «Чужих дітей не буває» з боржників загалом стягнули 5,8 млрд. грн. аліментів.
Аліментами, відповідно до чинного законодавства, називаються кошти, котрі виплачуються дитині одним із батьків. Їх можуть перераховувати в добровільному порядку, а можуть — за рішенням суду. Одним із способів захисту інтересів дитини є її фінансове утримання після розлучення батьків.
Аліментні зобов’язання виникають із моменту народження дітей — до їх повноліття (18 років). Але часто цей термін подовжують до 23 років, наприклад, якщо дитина вчиться у ВНЗ. Сімейним кодексом передбачена можливість зменшення та збільшення розміру аліментів.
Законний представник дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, має право розпоряджатися грошима тільки в інтересах дитини. При цьому сама дитина має право теж брати участь у розпорядженні фінансами. Більшість українців переконані, що мінімальний розмір недостатній для забезпечення нормального життя дитині, тому просять парламентаріїв переглянути ці норми.
У 2019 році набрав чинності новий закон про аліменти в Україні, мета якого — посилити відповідальність за несплату грошової допомоги особи своїм дітям. Тепер боржників можуть обмежувати в таких правах, як: вільний виїзд за кордон (навіть якщо це відрядження), керування транспортним засобом, використання зброї. Такі обмеження будуть діяти, аж поки один із батьків не погасить борг.
У коментарі «УМ» юристка Марина Кіптіла дала поради, як розпочати стягнення аліментів.
«Існують три способи. Перший — це мирні домовленості між батьками, які укладають у нотаріуса договір, в якому визначено розмір та строки виплати аліментів. Якщо ж один із батьків відмовляється сплачувати гроші, тоді виплати можуть стягувати на підставі виконавчого напису нотаріуса, як додаткового інструменту впливу на несумлінного аліментника. По-друге, один із батьків може подати заяву за місцем роботи (навчання, до Пенсійного фонду) про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії. По-третє, можна «відкупитися» від аліментів, переписавши на дитину нерухоме майно. І останнє — аліменти можуть бути стягнені за рішенням суду», — наголошує фахівець.
Із початку цього року у зв’язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для дітей збільшився і мінімальний гарантований розмір аліментів, який не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (до липня 2017 року було 30 %).
Отже, для дитини віком дo 6 років із 1 січня дo 30 червня 2019 року прожитковий мінімум складає 1 тис. 626 гривень, із 1 липня дo 30 листопада — 1 тис. 699 гривень, з 1 грудня — 1 тис. 779 гривень.
Для дітей вікoм вiд 6 дo 18 рокiв із 1 січня дo 30 червня поточного року прожитковий мінімум становить 2 тис. 27 гривень, із 1 липня дo 30 листопада — 2 тис. 118 гривень, а з 1 грудня — 2 тис. 218 гривень.
Окрім того, варто знати, що вся заборгованість батьків з аліментів, яка становить один рік, автоматично збільшується на користь дитини. Тобто якщо такий борг не погашають більше одного року, то боржник змушений буде заплатити штраф у розмірі 20%, якщо ж такий борг розтягнувся на два роки — 30%, а три роки і більше — 50%.
Під час розмови з «УМ» Марина Кіптіла каже, що розмір аліментів встановлює суд і він залежить від розміру прибутків одного з батьків. Це може бути часткою доходів або фіксованою сумою. При цьому суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність інших дітей, непрацездатних родичів, права власності на майно тощо.
При цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, аніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
«Якщо через несплату аліментів виникла заборгованість понад півроку — це тягне за собою покаранняня у вигляді суспільно корисних робіт від 120 до 240 годин. У такому разі державний виконавець складає протокол та надсилає його до суду. Якщо ж порушник ухиляється від робіт, то покаранням буде адміністративний арешт строком до 15 діб.
Також боржнику з шестимісячним «стажем» загрожують неприємності у вигляді тимчасового обмеження виїзду за кордон, права керувати транспортом, користуватись зброєю та полювати. Лише якщо боржник доведе, що керування транспортом — це його єдине джерело доходів, що він має інвалідність, служить у війську чи хоче зробити відстрочку платежу — тоді водійські права не заберуть. В Україні встановлена кримінальна відповідальність за злісне ухиляння від сплати аліментів. Санкція статті передбачає громадські роботи або арешт до трьох місяців і навіть обмеження волі до двох років», — додає юристка.
Нагадаємо, в уряді презентували публічний реєстр боржників аліментів. Цей сервіс буде служити «дошкою ганьби», куди потрапить кожен, на кого відкрито судове провадження через несплату аліментів більше трьох місяців.
