Новообраний український Президент отримав свій перший виклик, із яким доведеться боротися одразу після інавгурації.
Уряд Росії заборонив експорт в Україну російської нафти і нафтопродуктів.
З 1 червня деякі категорії товарів, у тому числі вугілля, нафту і нафтопродукти, можна буде вивозити в Україну тільки на підставі окремих дозволів.
Російський прем’єр Дмитро Медведєв назвав такий крок відповіддю на «недружні заходи» України, але суть навіть не в цьому, а у діях у відповідь, яких чекають від першої особи.
У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України зазначили, що нові обмеження були очікуваними і що вживуть заходів для мінімізації можливих негативних наслідків.
Такої ж думки і голова підкомітету нафтової, нафтотранспортної галузі Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Верховної Ради Тарас Батенко. На його думку, все, що робить Російська Федерація проти нашої країни, тільки зміцнює Україну і її можливості в конкурентному світі.
«Головне, щоб ми правильно реагували на ці речі, робили швидкі висновки і не допускали помилок. Диверсифікація в поставках нафтової сировини почалася в Україні кілька років тому, коли стали танкерами через Чорне море, через порт Одеси поставляти сиру нафту, замінивши російську азербайджанською. Сьогодні Кременчуцький нафтопереробний завод на 25% закриває потреби країни в нафтопродуктах, а міг би — близько 75%. Він може переробляти до 6 мільйонів тонн сирої нафти на рік. Решту можемо поставляти або через нафтопереробний завод у Мозирі, в Білорусі, або з Польщі, Литви, Румунії. Ми сьогодні фактично і не імпортуємо сиру нафту з Росії», — заявив нардеп.
Утім Білорусь, цілком ймовірно, не стане нашим прихистком. Нещодавно стало відомо, що білоруський концерн «Бєлнєфтєхім» обмежив експорт нафтопродуктів у зв’язку з погіршенням якості нафти, яку він отримує з РФ.
«З урахуванням проведення посівної кампанії, наявних ризиків із переробки сировини з погіршеною якістю, ми вирішили тимчасово обмежити поставки нафтопродуктів по експортних напрямках», — заявив заступник голови концерну Володимир Сізов. Ідеться про конфлікт, коли деякі проби сировини, що її взяли на «Бєлнєфтєхімі», показували перевищення допустимої норми хлоридів у 100 разів.
Наразі конфлікт між білоруськими нафтопереробниками та російськими нафтовиками триває, і цей фактор може зіграти проти нас, враховуючи залежність України від імпорту нафтопродуктів.
Тим часом наша держава активно імпортує з РФ значні обсяги дизельного палива, скрапленого газу, а також бітум, мазут, масла і нафтохімічну сировину. Якщо українські компанії швидко не знайдуть іншого постачальника, ці види пального на вітчизняному ринку можуть суттєво подорожчати.
А тому більшість експертів стверджує: чиновники просто роблять хорошу міну при непевній грі. Насправді ж Росія давно готувала тиск на нового Президента України, хоч би хто ним став. І якщо він виявиться «недоговороздатним», проти нього використають усі можливі прийоми. Іншими словами, Володимира Зеленського хочуть перевірити на здатність тримати удар. Якщо він не складе цей іспит, наслідки для української енергетики, аграрного господарства і промисловості можуть виявитися руйнівними.
А ТИМ ЧАСОМ...
Чекаємо дорогу нафту?
Ситуацію з паливом у нашій державі додатково ускладнює той факт, що ціни на нафту еталонних марок у світі розпочали тиждень потужним зростанням. Червневі ф’ючерси на нафту марки Brent на лондонській біржі подорожчали на 1,73 долара, тобто на 2,4%: до 73,7 долара за барель.
Головною причиною цього, як вважають експерти, є рішення Держдепартаменту США оголосити про припинення дії з 2 травня тимчасового звільнення від санкцій для низки країн, які є імпортерами іранської нафти.
Як відомо, Вашингтон, запроваджуючи санкції проти керівництва ісламської республіки у листопаді минулого року, пішов на компроміс: дозволив восьми державам продовжувати закупівлю іранської нафти ще півроку, але за умови, що вони поступово скорочуватимуть імпорт іранської сировини. Дата Х — 2 травня 2019 року.
У число цих країн увійшли Китай, Індія, Італія, Греція, Японія, Південна Корея і Тайвань. При цьому три з восьми держав — Греція, Італія і Тайвань — уже скоротили імпорт іранської нафти до нуля.
Президент Дональд Трамп ухвалив таке рішення в рамках кампанії «максимального тиску» адміністрації на Іран, яка спрямована на ліквідацію всіх його доходів від експорту нафти. Адже Тегеран, за словами очільника США, фінансує дестабілізуючу діяльність на Близькому Сході і за його межами.
«Це рішення покликане звести експорт нафти Ірану до нуля, позбавивши режим його основного джерела доходів», — ідеться у заяві Білого дому.
