Якщо держава програє Ігорю Коломойському суд щодо ПриватБанку: три сценарії краху

М’яч станом на сьогодні залишається навіть не на полі якоїсь із команд — держави чи Ігоря Коломойського, — а в руках у судді. Буквально, тобто, у прямому значенні цього слова: зараз саме судова гілка влади намагатиметься поставити крапку над «і» у дилемі — правильно чи неправильно в 2016 році ПриватБанк перейшов у руки держави. Іншими словами, чи виводив олігарх Коломойський кошти з «Привату», а потім фінустанову і справді рятували цілою громадою, чи все виглядало якось по-іншому.

 

Пікантності ситуації додає факт перемоги на президентських виборах Володимира Зеленського, якого, як відомо, вважають людиною Ігоря Коломойського. І хоча сам Зеленський категорично відхрещується від нібито планів сприяти у поверненні ПриватБанку його першому власникові, судові перипетії навколо фінустанови почали складатися у доволі цікаву картину.

 

Суд почав активно підтримувати усі клопотання позивача — команди юристів Ігоря Коломойського. Причому якщо попервах судове засідання було призначене на вчора: тобто, на наступний день після виборів (!), то потім Феміда вирішила змінити свої плани і почала розгляд раніше. Як ствер­джують скептично налаштовані експерти, з огляду на політичний рейтинг пана Зеленського.

 

Сам Ігор Коломойський перед другим туром виборів в одному зі своїх інтерв’ю заявив, що хотів би отримати від держави Україна «компенсацію» за приватизований банк у розмірі близько 2 мільярдів доларів. 

У четвер 18 квітня Окружний адміністративний суд Києва ухвалив мегасенсаційне рішення, яке деякі політологи оцінили навіть як розхитування ситуації напередодні виборів штабом Петра Порошенка: задовольнив позов Ігоря Коломойського до Національного банку і Кабінету Міністрів щодо націоналізації ПриватБанку.

 

Таким чином суд визнав протиправним і скасував рішення про виведення неплатоспроможного ПриватБанку з ринку за участі держави. А також визнав нечинним із моменту укладення договір купівлі-продажу державою акцій банку. На думку суддів, процедура виведення ПриватБанку з ринку порушувала норми чинного законодавства.

 

А якщо точніше, то столична Феміда вважає: НБУ відніс ПАТ «КБ ПриватБанк» до категорії неплатоспроможних несправедливо. Тобто, не навів достатньо доказів своїх дій. «Таким чином, процедура націоналізації ПАТ «КБ ПриватБанк» була визнана судом безпідставною та такою, що здійснена з численними порушенням діючого на той момент законодавства, наслідком чого стало неправомірне втручання держави у право акціонерів банку, у тому числі позивача, мирно володіти належним їм майном, що є порушенням як вимог національного законодавства, в тому числі Конституції України, так і положень міжнародних стандартів у цій сфері», — заявили люди в мантіях. 

 

А вже наступного дня сумніви недовірливих, буцімто «Порошенко хоче «покласти» «Приват» задля перемоги на виборах» розвіялися: минулої п’ятниці, коли вся країна готувалася до дебатів на стадіоні, на-гора видали ще одне судове рішення, яке також підтримувало позицію Ігоря Коломойського. 

 

Стало відомо, що напередодні той самий Окружний адміністративний суд повністю задовольнив позов підконтрольної колишньому акціонеру ПриватБанку кіпрської компанії Triantal Investments Ltd щодо процедури примусової конвертації акцій у капітал банку при націоналізації. Було задоволено вимоги позивача щодо скасування рішення НБУ, яким визначено перелік пов’язаних із ПриватБанком фізичних і юридичних осіб.

 

Простіше кажучи, йдеться про процедуру bail-in, яка є однією з основних у процесі виведення в грудні 2016 року неплатоспроможного ПриватБанку з ринку за участі держави. Процедура полягає в обміні коштів пов’язаних із банком осіб на акції банку з подальшим продажем Міністерству фінансів. Ігор Коломойський іще два роки тому висловив публічне невдоволення процедурою bail-in і подав позовну заяву до суду, але рішення на його користь з’явилося тільки тоді, коли Володимир Зеленський набрав достатній рейтинг, аби стати главою держави. 

А напередодні виборів, у день тиші, тобто у суботу, 20 квітня, стало відомо про ще одне судове рішення щодо ПриватБанку. Печерський районний суд Києва заявив про необхідність розірвання договору особистої поруки Ігоря Коломойського за кредитами рефінансування ПриватБанку, отриманими до входження держави в капітал.

Національний банк України, принаймні наразі, планує оскаржувати неправомірні, на його думку, рішення. «У 2015 році Коломойський, який на той момент був співвласником ПриватБанку, уклав із Нацбанком договори особистої поруки про погашення п’яти кредитів рефінансування ПриватБанку, отриманих за період 2008—2014 років», — заявили в НБУ. Тобто, фактично він узяв на себе особисті зобов’язання за погашення заборгованості банку перед НБУ, яка на сьогодні становить 9,2 млрд. гривень.

 

«Коломойський  продемонстрував небажання виконувати взяті на себе зобов’язання добровільно, незважаючи на важкі наслідки, які Українська держава змушена понести внаслідок його дій, — цитують начальника управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту НБУ Віктора Григорчука. — Задля уникнення солідарної відповідальності у вересні 2017 року він звернувся до суду з вимогою розірвати зазначені договори поруки. Сьогоднішнє судове рішення на користь Коломойського не набрало законної сили і, безумовно, буде оскаржено в апеляційному порядку».

 

У НБУ заявили, що вони надзвичайно занепокоєні результатами розгляду судових справ у судах першої інстанції, адже за останні три дні з’явилося вже три аналогічні рішення: на користь швейцарсько-ізраїльського бізнесмена, власника бізнесу в Україні. «Чергове рішення суду створює правову невизначеність, а отже, і потенційні ризики для фінансової стабільності в Україні у майбутньому. Це рішення суду також ускладнює захист інтересів держави у судових процесах в інших юрисдикціях щодо відшкодування збитків, завданих колишніми власниками банку», — додав Григорчук.

Незалежні експерти та розслідувані при цьому наголошують: Ігор Коломойський таки виводив кошти зі свого банку. І при цьому задля порятунку «Привату» — а оскільки це був найбільший банк у державі, то від нього залежала стабільність усієї фінансової системи України — держава витратила 155 млрд. гривень. А детективна агенція «Кролль» за результатами власного дослідження встановила: фінустанова до грудня 2016 року була об’єктом масштабних зловживань, навіть шахрайських дій, що призвели до збитків на суму щонайменше 5,5 млрд. доларів.

 

Дослідження «Кролль» стали відомими ще на початку минулого року, але якихось дій за цією інформацією вчинено не було. Нещодавно ж механізм виведення з ПриватБанку коштів іще раз описав Центр дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP), який побудував свої висновки саме на аудиті компанії «Кролль».

 

«Ця схема дозволяла приховувати факт зникнення грошей, оскільки Національний банк України розглядав кіпрську філію ПриватБанку так само, як і його національні філії. Чиновники не виявили, що гроші, переведені на Кіпр, залишають Україну», — стверджують розслідувачі, зазначаючи, що кіпрські регулятори також діяли не кращим чином: вони або не змогли виявити, що різні банківські перекази на загальну суму 5,5 млрд. доларів були підкріплені фіктивними контрактами, або не вжили необхідних заходів, щоб зупинити їх.

 

Тим часом наші фінансові донори, зокрема Міжнародний валютний фонд, уважно стежать за подіями навколо ПриватБанку і застерігають: помилки у цій справі можуть дуже дорого коштувати Україні. Як порушенням фінансової стабільності і «просідання» курсу гривні, так і погіршення стосунків із МВФ. Від якого, втім, напряму залежить і курс, і стабільність.

 

«У 2016 році міжнародні партнери України підтримали рішення уряду та Національного банку України націоналізувати ПриватБанк, оскільки це був єдиний ефективний засіб захистити вкладників банку — українських фізичних і юридичних осіб — і стабільність фінансової системи, — зробив заяву постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман. — І хоча це рішення потребувало майже 160 мільярдів гривень українських платників податків на відновлення плато­спроможності банку, воно забезпечило життєздатність ПриватБанку на довгу перспективу, врятувало кошти мільйонів українських громадян і зміцнило економічне самопочуття країни».

 

Представник кредитора м’яко, але наполегливо натякнув: він не дозволить чіпати найбільший український банк і таким чином наражатися на фінансові проблеми. А тому, мовляв, МВФ продовжить підтримувати зусилля НБУ з реформування фінансового сектору України, включно із запровадженням принципів пруденційного корпоративного врядування, так само, як і зусилля Міністерства фінансів, спрямовані на реформування корпоративного врядування у державних банках. 

Достатньо прозорий натяк пролунав і з уст посла Франції в Україні Ізабель Дюмон. Дипломат заявила, що трансформація ПриватБанку була одним із ключових маркерів оздоровлення банківського сектору України. «Оздоровлення банківського сектору є одним із досягнень реформ в Україні. Продовження реформ має ключове значення для економічної стабільності та розвитку України», — повідомила вона. 

 

Цікавляться нашим «Приватом» і в США. Нині діючий Президент України Петро Порошенко навіть провів телефонну розмову з держсекретарем США Майком Помпео, в ході якої співрозмовники обговорили загрози ренаціоналізації ПриватБанку і необхідність збереження макрофінансової стабільності України. 

 

Тим часом експерти намагаються зрозуміти, як може розвиватися ситуація далі. З урахуванням усім виборчих нюансів. Фінансовий аналітик Сергій Фурса у своєму блозі описав три можливі сценарії можливого розвитку подій. Перший, на його думку, — це коли вердикт окружного суду підтвердять всі інші інстанції. У такому випадку, на думку експерта, за цим рішенням настане ліквідація всієї фінансової установи. «У такому випадку держава повертає собі ОВЗГ на суму 156 мільярдів гривень і водночас повертає вкладникам близько 132 мільярдів гривень. Також не виключений варіант і з виплатою компенсації Ігорю Коломойському. Крім того, держава втрачає можливість отримати компенсацію від колишніх власників ПриватБанку, адже суд Лондона буде змушений закрити відповідну справу. Також Україна втрачає підтримку МВФ та інших кредиторів», — написав він. 

 

Другий варіант, на думку Фурси, — мирова угода. «З ініціативи бізнесмена закриваються справи в українських судах, а Україна, в свою чергу, відкликає позов із суду Лондона. В такому випадку банк залишається у власності держави, однак платникам податків уже ніхто не компенсує 5,5 мільярда доларів, витрачених на порятунок фінустанови. Цей варіант також загрожує негативною реакцією з боку міжнародних партнерів», — вважає він.

 

І нарешті третій варіант — держава виграє апеляції в українських судах, а суд Лондона виносить вердикт про перехід активів Коломойського і Боголюбова у власність України. Це означає, що ПриватБанк продовжує нормально працювати, тоді як держава стає власником активів на суму приблизно 2 мільярди доларів.

 

«Найцікавіше, що рік тому цей же суд, але за позовом іншої людини, визнав, що націоналізація ПриватБанку була законною, — каже Фурса. — Втім цей суд уже так багато всього визнавав і застосовував, що нічого не дивує... Нинішнє рішення не призведе до наслідків, якщо не брати до уваги сигналу інвесторам, не дуже доброго сигналу… Якщо це рішення набуде чинності після апеляції, то це буде дуже дорого коштувати українському бюджету, фактично відправить ПриватБанк на ліквідацію і зруйнує співпрацю з МВФ і нашими західними друзями. А це вже призведе до такого курсу гривні, який може змагатися з рейтингом Зеленського», — резюмував Фурса.