Сенсація від Дмитра Крючкова: ДБР розслідує інформацію про хабар директору НАБУ

Державне бюро розслідувань проводить досудове розслідування за фактом надання неправомірної вигоди колишнім нардепом, екс-головою правління ПрАТ «ХК «Енергомережа» Дмитром Крючковим директору НАБУ Артему Ситнику.

 

Підозрюваний у розкраданні коштів в енергетиці Крючков, якого на цьому тижні екстрадiювали в Україну з Німеччини, вже 17 квітня у Солом’янському райсуді Києва розповів про оборудки в енергетичному комплексі та хабарі, які він нібито давав посадовцям. 

 

Оскільки саме детективи НАБУ підозрюють пана Крючкова у махінаціях та розкраданні коштів «Запоріжжяобленерго», він нібито ще раніше «залагоджував» це питання сумою в розмірі 500 тисяч доларів, яку передав пану Ситнику.

 

Про що й розповів у Німеччині напередодні екстрадиції. Як повідомила речник Генпрокурора Лариса Сарган, наразі розслідування проводиться у кримінальному провадженні від 16.04.2019 за фактом надання Крючковим Д. В. та іншими невстановленими особами неправомірної вигоди Ситнику.

 

Пані Сарган також додає, що ДБР розслідує факт одержання директором НАБУ хабара в особливо великому розмірі від Крючкова Д.В. та інших невстановлених осіб, із використанням наданої влади чи службового становища (за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України). Процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях здійснюється Генеральною прокуратурою України.

 

За словами ж директора ДБР Романа Труби, директор НАБУ Артем Ситник сам надав матеріали щодо цього правопорушення. Ці матеріали детективи НАБУ отримали з власного досудового розслідування і на цій підставі у ДБР зареєстрували кримінальне провадження. В самому ж НАБУ поки відмовляються коментувати цю ситуацію.

 

Днями Солом’янський райсуд Києва арештував Дмитра Крючкова, йому призначено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою протягом 45 днів iз правом внесення застави у розмірі 7 млн. грн.

 

Тоді як прокуратура наполягала на триманні Крючкова під вартою через прецедент із його втечею за кордон та просила заставу у 346 млн. грн. Наразі сторона обвинувачення  визначається, чи оскаржуватиме вищевказане рішення суду після того, як ознайомиться з повним текстом ухвали, зокрема мотивувальною частиною.