У Департаменті освіти і науки КМДА повідомляють, що прийом заяв та документів до перших класів за гарантованим правом та правом вибору розпочався 4 квітня і триватиме до 31 травня 2019 року.
Якщо у сім’ї є майбутній першокласник, потрібно подати до школи: копію паспорта, копію свідоцтва про народження дитини, медичну довідку про стан здоров’я дитини та документ, який підтверджує місце проживання.
Право на першочергове зарахування мають рідні сестри і брати дітей, які вже є учнями конкретної школи, працівники відповідного закладу загальної середньої освіти та випускники дошкільного підрозділу цієї школи.
Для зручності громади усі школи отримали відомості з реєстру територіальної громади міста Києва, що підтверджують місце проживання потенційних першокласників.
Якщо відомості про дитину внесені до реєстру, то ніяких додаткових документів, що засвідчують місце проживання, не потрібно. У разі, якщо з певних причин особа не зареєстрована за місцем проживання, їй необхідно звернутись до центру надання адміністративних послуг району, та вже наступного дня школа отримає підтвердження про реєстрацію.
Батьки, які мають статус тимчасово переміщених осіб, до пакета вищеперерахованих документів додають витяг із довідки про реєстрацію тимчасово переміщених осіб для підтвердження місця проживання.
Якщо батьки хочуть віддати свою дитину в навчальний заклад, який не обслуговує територію, де проживає майбутній школяр, то потрібно написати заяву у вибрану школу. Однак варто знати, що її розглядатимуть, тільки якщо в школі будуть вільні місця. Батьки мають право обирати будь-яку школу та подавати туди документи.
Вільні місця можуть з’явитись у школі, коли будуть зараховані всі діти за місцем проживання. На вільні місця діти зараховуються за результатом жеребкування. У 2019 році жеребкування відбудеться з 5 по 10 червня.
Із 17 червня у школах Києва продовжиться прийом дітей до перших класів за наявності вільних місць: за місцем проживання — до 1 вересня та впродовж навчального року — у порядку надходження заяв.
Присутність дитини під час подання заяви про зарахування, жеребкування або зарахування не є обов’язковою, не може бути умовою зарахування і цього не можуть вимагати у закладі освіти.
У більшості країн Європи шкільний вік починається у шість років. У Північній Ірландії шкільне навчання починається у чотири роки, на Кіпрі та Мальті, в Англії, Шотландії, Уельсі — у п’ять років. В Болгарії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литві, Польщі, Сербії та Швеції дітей віддають до школи у сім років.
У дослідженні, опублікованому у 2015 році, було встановлено, що діти, які почали ходити до школи пізніше, були менш неуважними. Фінляндія, Польща та Естонія вважаються трьома найбільшим успішними європейськими країнами у галузі освіти.
Під час розмови з «УМ» психолог Ірина Зубрицька-Макота зазначає, що зрозуміти готовність дитини вчитись у школі можна з таких факторів — психологічна готовність, вольова і поведінкова готовність, інтелектуальна та функціональна готовність: «Психологічна готовність розкриває загальне позитивне ставлення до навчання, бажання вчитись у школі, розуміння, як це відбувається, відсутність страхів щодо школи. Вольова і поведінкова готовність дозволяють дитині концентрувати свою увагу на навчанні, можливість висидіти урок, не відволікаючись на гру, вставання, не заважати іншим дітям тощо.
Інтелектуальна готовність засвідчує певний рівень знань, необхідний для дитини шкільного віку, а також загальну обізнаність та кмітливість (дитина має орієнтуватись у просторі, знати своє ім’я та прізвище, адресу проживання, професії батьків, пори року, вміти робити узагальнення предметів, підбирати прості аналогії, складати історії за картинками, переказувати казки, рахувати в межах 10, знати фігури і кольори, малювати людину тощо). Функціональну готовність засвідчує фізична готовність руки писати букви, тобто можливість контролювати рухи руки під час письма зором. Ці складові рівноцінно важливі, бо вони дозволять дитині вчитися з радістю та інтересом. Закликаю батьків не поспішати у перший клас, навіть боячись 12-річного навчання. Повірте, якщо дитина за якоюсь зі складових не готова вчитись, то вона втратить інтерес вчитись практично назавжди.
Оптимальний вік початку навчання — 7 років, у рідкісних випадках — 6 років, за умови розвитку всіх описаних складових. Дуже важливо для молодших школярів застосовувати ігровий підхід у навчанні. Пропонувати дитині знаходити у повсякденному житті і довкіллі речі, які вона вивчає у школі. Батьки можуть заохочувати, щоб дитина розповіла щось цікаве, що вона вивчила сьогодні. Також батькам варто бути уважними і спостерігати змалечку, які інтереси і здібності мають їхні діти, розвивати їх, допомагати отримувати більше інформації у цих напрямах. Дисципліна і режим теж підвищують успішність».
Тож школи столиці чекають на майбутніх першокласників, яких у цьому році, за прогнозами, буде понад 33 тисячі.
