Із листопада в метрополітені Києва зникнуть жетони

Кияни, а також гості столиці за понад півстоліття існування метрополітену звикли, що проїзд у ньому оплачується жетонами.

 

Раніше їх виготовляли зі спеціального металевого сплаву, а останнім часом — із пластику, який «зчитували» турнікети при вході на ескалатори.

 

Здавалося, так буде завжди, — для проїзду в підземці пасажири постійно змушені будуть купувати у касах метропоолітену різнокольорові «п’ятачки», забарвлення яких змінювалося разом iз вартістю проїзду.

 

Але електронні платежі, давно запроваджені у столицях економічно розвинених країн, теж нарешті «доїхали» до київського комунального транспорту. 

 

Замість жетонів і наші метрополітенiвці взялися поступово вводити новітні сучасні види оплати — електронні картки, які можна поповнювати на різну кількість поїздок, банківські картки, різноманітні гаджети... Зрештою, прийнято рішення про остаточну відміну жетонів. 

 

До цього КП «Київський метрополітен» готувалося майже два роки. «Судним днем» для жетонів має стати 30 жовтня, після якого проїзд за ними буде неможливий. А куди ж подіти киянам залишкові проїзні «монетки», та що з ними зроблять після вилучення?

 

Як розповіла «Україні молодій» речник столичного метрополітену Наталія Макогон, зараз на руках у пасажирів близько 1,5 мільйона жетонів. Їх потрібно обов’язково використати до зазначеної дати, бо потім жодного обміну чи повернення грошей не буде.

 

«Ми спеціально за півроку до фактичних змін повідомляємо жителям столиці про виведення жетонів з обігу, щоб люди встигли ними скористатися, — каже глава прес-служби. — Ми вже почали шукати фірми, які зможуть переробити наш пластик, який має свою специфіку, — адже там кодувалася певна інформація, яку «зчитували» турнікети. Сподіваємося, знайдуться переробники, які приймуть його на виготовлення чогось корисного — наприклад, тих же протезів для поранених бійців або хоча б на дорожне покриття. Продаж цього ресурсу має проводитися через систему Prozorro. Якщо ж не знайдеться таких покупців, то жетони просто знищать».

 

А як же пасажири зможуть обходитися без жетонів, оплачуючи свій проїзд у метро? Наталія Макогон пояснила, що для одноразової поїздки можна буде скористатися паперовими квитками зі спеціальним кодом, які продаватимуть автомати у вестибюлях метрополітену та каси.

 

Для багаторазових поїздок жителі столиці можуть застосовувати «Картку киянина», банківські картки, смартфони з відповідними додатками чи інші пристрої. Вона зазначила, що невдовзі також у метро діятимуть електронні квитки, які вже запровадили в наземному транспорті — зараз на станції «Кловська» тестують турнікети для їх зчитування. І залишаються картки метрополітену, які можна поповнювати від 1 до 100 поїздок — при цьо­му вартість поїздки становитиме лише 6,5 гривні. 

 

«Пільговики не втратять своїх прав на безплатний проїзд, — заспокоїла речник метрополітену.— Жителі столиці, а таких у нас 10 категорій, користуватимуться «Карткою киянина». Пасажири ж із загальнодержавними пільгами (їх 18 категорій) можуть їздити лише за посвідченнями. Жодні копії, навіть засвідчені нотаріально, чи інші документи права на безплатний проїзд не дають. При ­цьому його, за рішенням міської влади, мають лише учні столичних шкіл за наявності учнівських квитків, виданих київськими школами. Студенти ж є двох категорій — одним видають квитки з електронними чіпами, отриманими за договором із метрополітеном, інші користуються простими паперовими, які також надають пільгове право. Так що нікому не слід боятися відміни жетонів — ми зробимо все, щоб пасажирам було зручно користуватися метро».