І звинувачення в корупції не завадили: Беньямін Нетаньягу може стати на чолі Ізраїлю вп'яте

Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу за результатами парламентських виборів може знову стати на чолі уряду країни.

 

 

Дострокові вибори у Кнесет 21-го скликання відбулися у вівторок, 9 квітня.

 

 

За підсумками виборів консервативна партія «Лікуд» Беньяміна Нетаньягу здобула 26,27 відсотка голосів — це 35 мандатів (на 5 більше, ніж минулого скликання).

 

 

З невеликим відривом та результатом у 25,94% голосів фініншував головний конкурент Нетаньягу блок «Синє і біле» колишнього генерала Бенні Гантца, який у підсумку отримає також 35 мандатів (на 24 більше). У Кнесеті загалом 120 місць, тому Нетаньягу може сформувати коаліцію з право-релігійними партіями.

 

Оскільки блок «Синє і біле» під час передвиборчої гонки наголошував, що не буде кооперуватися з «Лікуд», то, швидше за все, опиниться в опозиції до 

Нетаньягу. 

 

Відтак головна інтрига виборів, яка полягала в тому, чи залишиться при владі «довгожитель» Беньямін Нетаньягу, розвіяна: чинний глава уряду зможе вп’яте стати прем’єром.

 

Це є рекордом в історії Ізраїлю. Нетаньягу навіть має шанс переплюнути батька-засновника держави Ізраїль Давида Бен-Гуріона за тривалістю перебування при владі (13 років і 122 дні).

 

В Ізраїлі, який є парламентською республікою, останні 13 років iз перервами прем’єр-міністром країни є Нетаньягу й рекорд свого попередника він може перевершити вже у липні цього року. 

 

За перебігом цих виборів із цікавістю спостерігав увесь світ. Адже маленька держава, але з потужною армією, ядерним потенціалом та колосальною підтримкою з боку США, є одним з головних гравців не лише на Близькому Сході, а й у світі загалом. 

 

Головним суперником Нетаньягу був Бені Ганц, колишній голова генштабу армії оборони Ізраїлю. Очолюваний ним блок «Кахоль-Лаван» («Біло-сині») отримав назву за кольорами прапора Ізраїлю. Все своє життя Бені Ганц присвятив армії і до останнього часу політикою фактично не займався.

 

Але в Ізраїлі, де високо цінують військову службу, життєвий шлях генерала Ганца у багатьох викликав повагу, особливо у військових колах. На виборах його підтримали інші високі ізраїльські військові. 

 

Двоє головних претендентів мали різні якості, але були схожими в одному: залагодить палестинсько-ізраїльський конфлікт жодному з них не вдасться. Та вони й не ставили перед собою такої мети. Бо обох вважають яструбами, обидва замість переговорів iз палестинцями віддають перевагу силовим засобам. Останній коаліційний уряд на чолі з Нетаньягу вважався одним із найбільш правих у новітній історії Ізраїлю. Перевага Нетаньягу полягала хіба що в тому, що він постійно спілкується зі світовими лідерами, вже набрав велетенський досвід у цьо­му. А Ганц такого досвіду ще не має. 

 

На користь Нетаньягу також грала підтримка з боку Дональда Трампа та Володимира Путіна. З іншого боку, позиції Нетаньягу перед лівоцентристським суперником Ганцом перед виборами були затьмарені та послаблені серією політичних скандалів i звинувачень у корупції.

 

Особливість виборів в Ізраїлі полягає в тому, що через велику кількість партій великі партійнi утворення потребують маленьких, аби сформувати більшість у Кнесеті.

 

Питання, яке стояло перед нинішніми виборами, — чи прийдуть до влади сили радше лівоцентристського спрямування, чи вона залишиться в руках правої, національно-релігійної коаліції? Як бачимо, найвірогідніше, при владі знову залишаться праві.

 

«Хоча небо виглядає похмурим... але воно не може приховати сонця надії, яке ми дали ізраїльському народу та суспільству», — цими словами 59-річний Бені Ганц заспокоїв своїх прихильників у своєму відкритому листі.