Сума матеріальних збитків, які були завдані протестами «жовтих желетів» у Франції, за попередніми оцінками, становить близько 200 млн. євро.
Ця цифра ще уточнюватиметься, хоча вже зараз зрозуміло — Париж дорого заплатив за «мирний» (а почасти і не дуже) протест невдоволених діями влади громадян.
Нині цей протестний рух пішов на спад. За даними МВС Франції, в суботу, 6 квітня, в акціях «жовтих жилетів» по всій країні взяли участь 22 тисячі 300 осіб.
Це найнижчий результат з часу початку протестних акцій. Тому влада сподівається, що ця акція була останньою і ситуація в країні нарешті стабілізується.
Задля цього минулого тижня уряд Франції підбив результати «великих дебатів», покликаних понизити рівень соціальної напруги і повернути довіру між владою та народом. Але це, схоже, не входить у плани організаторів акцій: 5 квітня вони зібралися в Сен-Назаре, великому портовому місті на узбережжі Атлантичного океану, на «асамблею» з метою знайти шляхи та методи підживлення та розбурхування полум’я, котре вже почало гаснути.
Вони обговорювали можливість структурної організації стихійного народного руху. Це, на думку організаторів, дозволить висунути нові вимоги та надасть можливість приєднатися до руху свіжим учасникам.
Нагадаємо, протести «жовтих жилетів», викликані підвищенням цін на пальне та зростанням податків на нього, розпочалися в суботу, 17 листопада 2018 року. Тоді на вулиці французьких міст вийшли 282 тисячі протестувальників. Відтоді цей рекордний показник так і не був перевершений. Перша акція залишається наймасовiшою за майже п’ять місяців протестів.
5 грудня під тиском протестувальників французький уряд цілковито відмовився від наміру підвищити акцизи на пальне. Урядовці підрахували, що податкові пільги та інші фіскальні заходи, які президент країни Емманюель Макрон оголосив для заспокоєння демонстрантів, коштуватимуть бюджету країни 10 мільярдів євро.
За оцінкою економістів, ця цифра становить 15 мільярдів євро. Однак, попри поступки з боку влади, підбадьорені перемогою «жовті жилети» вирішили продовжувати протести, вже «проти всього».
Після погромів на Єлисейських полях, якими увінчалася акція 16 березня, в країні надалі діє заборона на демонстрації на центральних вулицях та площах окремих міст. Минулого тижня Конституційний суд відмінив статтю нового закону, яку найбільше критикують і згідно з якою в адміністративному порядку можна було заборонити вихід на демонстрацію будь-якій особі, яка «становить особливу небезпеку для громадського порядку».
Але водночас Конституційна рада схвалила дві інші статті, які дозволяють правоохоронним органам обшукувати сумки демонстрантів та автомобілі, що припарковані неподалік місця проведення акцій. Порушенням закону також вважається навмисне приховування обличчя.
Нагадаємо, 29 березня в Парижі суд iз розгляду кримінальних справ засудив одного з лідерів протестного руху «жовтих жилетів» до штрафу у розмірі 1500 євро. 34-річному Еріку Друе інкримінували організацію демонстрацій, на проведення яких владою була накладена заборона.
З початку демонстрацій «жовтих жилетів» за звинуваченнями в пошкодженні майна та застосуванні сили проти поліції були затримані близько дев’яти тисяч осіб. Щодо двох тисяч затриманих винесено обвинувальні вироки.
