Київ був одним із найзеленіших міст Європи і тримав цю пальму першості не одне століття.
На жаль, ситуація змінилася не в кращий бік, тому доводиться її виправляти. Тож як зараз місцева влада постійно дбає про «зелені легені» столиці?
Міські управління з утримання зелених насаджень докладають чимало зусиль для того, щоб столичні парки та сквери постійно поповнювалися новими деревами, та проводять благоустрій і оновлення цих зелених зон відпочинку киян.
Та й самі кияни не стоять осторонь цієї благородної справи. Чого тільки варта неординарна ініціатива керівника етно-культурного проекту Folk Ukraine Ігоря Добруцького, який узявся допомогти міській владі вирішити «пікантну» проблему з озеленням Хрещатика.
Рiч у тiм, що кілька років тому тодішнім керівникам міста спало на думку висадити вздовж головної вулиці Києва молоді каштани сорту Бріотті.
Саджанці закупили в Італії, витративши тисячі бюджетних доларів. А згодом виявилося, що замість цих стійких до впливу негативних факторів мегаполісу дерев висадили звичайні кінські каштани, які без належного догляду вже через два-три роки стали всихати, створюючи непривабливу картину середмістя столиці.
Тож пан Добруцький закупив саджанці десяти порід дерев і висадив їх уздовж Хрещатика, а також організував належний догляд, щоб визначити, які з них найбільше підходять для цих умов.
А самі кияни проголосували в розвішаних на них скриньках за те, що потрібно «поселити» на головній вулиці замість каштанів, які не прижилися.
А ще один небайдужий до озеленення міста чоловік — Олександр Білобловський — уже п’ять років вирощує каштани на власній земельній ділянці і безкоштовно дарує їх місту.
Самому лише Дніпровському району він подарував 300 саджанців, 100 з яких висадили нинішньою весною біля озера Тельбин за адресою: вул. Шумського, 1/3. Загалом же Києву пан Олександр подарував тисячу дерев.
Чоловік вважає, що виростити дерево — це «плюсик у карму», тож чим більше дерев — тим краще і йому, і всім мешканцям столиці.
Під час висаджування каштанів біля озера депутат Київради Андрій Странніков розповів: «Важко повірити, що ще три роки тому тут було бетонне сміттєзвалище — «заморожений» довгобуд. Зводити тут нічого не давали місцеві мешканці, які не хотіли, щоб біля води щось «поселили», зруйнувавши зелену зону. І забрати цю територію у забудовника не виходило.
Лише у 2015 році досягнули компромісу із забудовником, який повернув територію громаді. І міська влада разом із тутешніми жителями облаштувала тут парк. Нещодавно його й поповнили сотнею каштанів, подарованих Олександром Білобловським. А висадили дерева самі мешканці, які й будуть їх доглядати.
Проте, на жаль, не всі кияни дбають про озеленення рідного міста. Нещодавно на Троєщині невідомі вкрали аж 300 дерев, висаджених тут місцевими «зеленбудівцями». А днями вандали зламали у сквері Трудової Слави, що в Дарницькому районі, чотири молодих деревця та викопали з клумби цибульки тюльпанів, — повідомили у місцевому комунальному підприємстві з утримання зелених насаджень. Цей кричущий випадок викликав спавжній гнів у соцмережах.
«Пальці за таке треба ламати», — написав один із користувачів «Фейсбука». «І ноги теж», — додав інший.
А користувачка «Фейсбука» Natalie Kyselova написала: «Взяла декілька саджанців, коли їх роздавав Центр альтернативного озеленення Києва, посадила біля школи. І що ви думаєте — найкращі теж поцупили»... У свою чергу, заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелєєв укотре попросив мешканців міста шанувати те, що нас оточує.
У цих «зникненнях» є певна сезонна тенденція. Це помітили у КП УЗН Святошинського району.
«Перед великодніми, поминальними днями більше крадуть самшиту, ялинок — до Нового року. Щодо інших кущів, то викопують і восени, і навесні одразу після висаджування. А напередодні першого квітня «зеленбудівці» Святошина недорахувалися 120 кущів у парку «Совки», — поділився наболілим директор місцевого КП УЗН.
Чимало шкоди завдають люди зеленим насадженням і, так би мовити, без злого умислу. Скажімо, зараз, коли в ботанічних садах цвітуть магнолії, їх відвідувачі часто не усвідомлюють, як саме шкодять деревам.
«Оскільки у магнолій дуже рихла деревина, то їх дуже легко зламати, — розповів заступника директора з наукової роботи ботсаду імені Фоміна Романа Палагечі. — Діти ж частенько вилазять на дерева, а дорослі тягнуть гілки на себе і ламають їх. Тож у період цвітіння магнолій не страждають лише ті, які розташовані в науковій частині. Звичайно, ми намагаємось пильнувати за цим, робимо зауваження. Навіть поставили паркан, проте люди його перелазять. Тож щороку працівникам ботсаду доводиться відновлювати дерева. На реанімацію пошкодженої ділянки може піти все літо».
ДОВІДКА «УМ»
За словами Романа Палагечі, в ботанічному саду понад 70 видів магнолії. Вони потребують особливого догляду, зокрема правильного місця для посадки. Оскільки магнолії — це рослини з великими квітами, протяг або сильний вітер може їм зашкодити. Крім цього, рослинам потрібен додатковий полив.
«До речі, історія магнолій у ботсаду бере свій початок із 1905 року, — повідомив науковець. — Понад 100 років ми займаємося вирощуванням магнолій, і ця школа передається від покоління до покоління. У нас є рідкісні магнолії, які представлені в одному екземплярі. Найстарша магнолія виду Суланжа, якій 89 років, потрапила до нас із Берліна». Він закликав усіх киян дбайливо ставитися до зелених насаджень і не ламати їх, а вивчати і пізнавати навколишню природу в місті.
