Українська економіка відновлюється: попри воєнні дії, торговельну блокаду з боку Росії, всі можливі зради і скепсис.
Упродовж 2015—2018 років зростання валового внутрішнього продукту України склало 8,4%.
При цьому, як заявив перший віце-прем’єр-міністр України, міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів, таким чином економіка України відновилася майже наполовину у порівняні з докризовим 2013 роком.
Пріоритетними напрямами діяльності уряду, за словами Кубіва, залишаються підтримка вітчизняного експорту, поліпшення бізнес-клімату, реформування сфери держзакупівель, реформа управління держвласністю, розвиток промисловості.
Зарплата виривається з тіні
Вітчизняна економіка, — і наші урядовці цього не можуть не розуміти, — входить у зону турбулентності. З одного боку, — Світовий банк, який погіршив прогноз зростання валового внутрішнього продукту України в 2019 році з 2,9% до 2,7%. Але найгірше, що проблеми очікуються не лише у нашій державі.
Так, згідно з новим економічним прогнозом Світового банку, економічне зростання в регіоні Європи і Центральної Азії сповільниться до 2,1% в 2019 році з 3,1% в минулому році. Це пов’язано з уповільненням світового зростання і невизначеними перспективами. А тому влада має грати на випередження. На основі аналізу зробленого.
«У І кварталі 2016 року ВВП відновив зростання, і ми продовжили стимулювати цей тренд у наступних періодах. Від 2016 до 2018 року реальний ВВП України показав сукупне зростання у 8,4%», — пояснив Кубів. За його словами, таких результатів вдалося досягти завдяки інструментам стимулювання ринкової економіки.
За словами міністра, це свідома позиція: українці повинні мати гідний рівень життя.
«За даними офіційної статистики, середня зарплата зросла на 170 доларів: з близько 210 доларів у грудні 2015 року до 380 доларів у грудні 2018 року. Однак сайти пошуку роботи вказують на те, що у приватному секторі середня зарплата у квітні 2019 року становить вже 431 долари, або за курсом НБУ 11700 грн. Тобто приватний сектор поліпшив свої справи і має можливість платити вищі зарплати. Але уряд не може адміністративно встановити всім високу зарплатню. Адже подібний крок змусить бізнес іти в тінь. Тому нашим баченням завжди було інше: створювати умови для розвитку бізнесу, зокрема для виробництва та експорту», — запевнив Кубів.
Ще один плюс: за словами міністра, рівень тіньової економіки скоротився з 40% ВВП у 2015 році до 32% ВВП у ІІ кварталі 2018 року. Також країна зуміла заробити трохи грошей від приватизації. Наразі — від малої.
Менше, ніж треба.
Але більше, ніж могли
Так звана «мала приватизація», яка стартувала торік, показала свої перші результати: держава отримала понад 870 млн. гривень.
«Відбулося 748 успішних аукціонів. Середнє зростання ціни на об’єкти приватизації склало 69%. Мала приватизація вже сьогодні створює нові можливості для бізнесу. У 2015 році Фонд держмайна продав 109 об’єктів колишніх так званих груп А, Д і Ж приватизації на суму понад 45 млн. грн. Водночас від серпня 2018 року, коли ми запустили ProZorro.Продажі, тобто за 8 місяців Фонд держмайна спромігся продати 366 таких же не дуже привабливих об’єктів на загальну суму 376 млн. грн.», — розповів Кубів, уточнивши, що найбільше успішних аукціонів провели Львівська міська рада, селище Ланна Полтавської області та Покровська міська рада Дніпропетровської області.
Втім плани щодо масового роздержавлення привабливих і не дуже привабливих об’єктів у нашій державі були значно грандіозніші. Раніше заступник міністра економічного розвитку Максим Нефьодов прогнозував, що в Україні продадуть 1300 об’єктів малої приватизації. Під ці та подібні плани і верстали Державний бюджет на нинішній рік. У якому, зокрема, було прописано надходження 17,1 млрд. гривень доходів від приватизації держпідприємств в Україні. Міністр фінансів Оксана Маркарова була впевнена, що ці плани виконати цілком реально.
Проте у Рахунковій палаті повідомили: план не виконується. Скажімо, упродовж січня-березня нинішнього року державна казна недоотримала значну частину коштів, запланованих за основними статтями доходів. У результаті недонадходження у запланованих обсягах доходів, коштів від державних запозичень, приватизації державного майна і повернення кредитів план надходжень загального фонду державного бюджету не виконано на 35 млрд. грн, або на 10,8%.
Продавати Прозорро!..
Певні сподівання урядовці покладають на систему ProZorro, яка назагал показала непогану ефективність. З 2016 року кількість компаній, які продають свої товари і послуги державі завдяки цій системі, зросла більш ніж удвічі: з 65 до 148 тис.
«Старт обов’язкового використання ProZorro став одним із найістотніших якісних змін в економіці за ці три роки. Завдяки ProZоrro торгувати з державою стало по-справжньому зручно, надійно і, що головне, вигідно. Ми бачимо, що бізнес переконався в перевагах роботи через цю систему», — додав Кубів.
За його словами, рівень економії при здійсненні державних закупівель в ProZorro в 2016 році склав понад 12 млрд. грн. А вже через два роки цей показник досяг рівня понад 29 млрд. грн. Також у 2016 році в системі було зареєстровано близько 20 тис. організаторів торгів. Через два роки цей показник становив уже майже 28 тис. структур.
На думку Кубіва, система електронних державних закупівель ProZorro вже неодноразово зарекомендувала себе як дієва, добре налагоджена платформа, з високорозвиненим аналітичним інструментарієм, яка може бути швидко адаптована та ефективно використана в різних сферах економіки, навіть у найбільш технологічно і інноваційно складних.
Таким чином ефективність наповнення державного бюджету — при її подальшому впровадженні у практику— буде суттєво вищою.
ВВП для ВПК
Однак головним чином плюс, отриманий завдяки зростанню економіки, наша держава витрачає на оборону. За словами Кубіва, Україна збільшила фінансування оборонно-промислового комплексу у понад 100 разів! Тобто, із 30 млн. грн. в 2016 році до 3,2 млрд. грн. в 2018 році.
«З 2014 року армія і силові структури отримали близько 26 тис. одиниць озброєння, зброї і військової техніки. При цьому 7 тис. одиниць із них — абсолютно нові і модернізовані зразки. Завдяки цим коштам підприємства військово-промислового комплексу запровадили понад 200 розробок новітнього озброєння і військової техніки», — наголосив міністр, зазначивши, що запуск нового виробництва в середньому триває від 2 до 4 років, проте вже можна говорити про конкретні результати.
«Ми завершили створення серійного виробництва за проектом «Вільха» і комплексів «Нептун», створили виробничі потужності для серійного виготовлення патронів для стрілецької зброї, що дозволить забезпечити патронами відповідного калібру весь силовий блок України. Ми також почали створення виробництва корпусів для боєприпасів калібрів від 100 до 155 міліметрів за унікальними технологіями, які зараз є тільки у США, Туреччини, Китаю, Південної Кореї і відтепер у України», — уточнив міністр.
За його словами, створюються також умови для розвитку підприємств бронетанкової галузі. «Ми розширили виготовлення дизельних двигунів для бронетехніки, в тому числі танків «Оплот», а також бронетранспортерів БТР-4 і БТР-3. Усе це підвищує обороноздатність української армії і докорінно модернізує технічне оснащення наших військових, що особливо важливо в період збройної агресії Росії на сході України», — додав віце-прем’єр.
Подалі від Москви
Україна тим часом нарощує свій експорт. Але насамперед до Європи, оминаючи Російську Федерацію. Сьогодні частка Російської Федерації в експорті українських товарів і послуг становить 7,7%.
«Величезним досягненням було укладення угоди про вільну торгівлю з ЄС. Це елемент, який переорієнтував та диверсифікував, створив конкурентні можливості для наших товарів», — зазначив міністр економіки Степан Кубів.
За його словами, Євросоюз — це правильний вектор, куди продовжує рухатись Україна, втративши російський ринок. Станом на сьогодні, повідомив Кубів, частка ЄС в експорті товарів і послуг складає 42,6%.
«Якщо взяти 2013 рік, на ЄС припадало 26,5% експорту товарів — це 16,8 млрд. доларів. А в 2018 ми говоримо про 20,2 млрд. На Росію у 2013 році припадало 23,7%. Зараз частка РФ складає 7,7%», — сказав він.
При цьому експорт, за словами Кубіва, формує близько 50% ВВП, а його розвиток є ключовим пріоритетом для України.
«За кілька років ми змогли: укласти три угоди про вільну торгівлю з 2014 року з ЄС, Канадою та Ізраїлем. Переорієнтувати експорт, щоб 42,6% направити в ЄС і суттєво зменшити частку експорту на російський ринок. Розробити й ухвалити чітку експортну стратегію України і значно посилити торгівлю з такими важливими торговельними партнерами, як Туреччина, Китай, Індія, Єгипет, США», — пояснив міністр.
Він також зазначив, що протягом останніх років Україна була успішно презентована на міжнародних експортних виставках в китайському Шанхаї; створено вражаючий національний стенд для «Експо-2020» в Дубаї; забезпечено отримання членства України в регіональній Конвенції, що допомогає розвитку бізнесу.
Також, за його словами, було проведено 65 міжурядових комісій із торговельно-економічного співробітництва за три роки, включаючи абсолютно нові, як із державою Катар, а також відновлено роботу таких, які не збиралися 4-6 років.
Крім цього, забезпечено підтримку українських виробників сільгосптехніки за програмою часткової компенсації вартості такої техніки. Це сприяє розвитку агроіндустрії, яка є одним із найпотужніших секторів економіки України.
А ТИМ ЧАСОМ...
Рейтинги у плюсі
Хоча вже і зараз прозора оренда державного та комунального майна здатна поліпшити бізнес-рейтинги України. «Ми розуміємо, що для того, щоб вивести країну в ТОП-50 легкості ведення бізнесу, нам потрібно запустити прозору оренду державного комунального майна і продати близько 15 тисяч об’єктів малої приватизації», — сказав міністр.
Сьогодні, як відомо, у цьому рейтингу Україна посіла 71-ше місце серед 190 країн, — це на п’ять позицій вище, ніж торік. Кабінет Міністрів поставив за мету, щоб Україна до 2020 року піднялася щонайменше на 10 пунктів угору.
НОРМИ ЗАКОНУ
Кожному фермеру — по дотації
У 2019 році уряд країни виділить на розвиток фермерства 5,9 мільярда гривень. За словами Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, Україна увійшла в топ-5 експортерів до ЄС і топ-10 світових експортерів. Однак український АПК ще має величезний потенціал для розвитку.
«Я б дуже хотів, щоб у нашій країні було не десятки тисяч, а сотні тисяч малих та середніх фермерів. Для цього наш уряд розширює підтримку агросектору», — написав Прем’єр, уточнивши, що у нинішньому році з уже названих 5,9 млрд. грн. 1800 грн. отримає агропідприємство на утримання кожної корови. Також 2500 грн. отримає невеликий фермер для вирощування кожного теляти.
Також держава компенсує 30% вартості будівництва ферм, 80% вартості посадкового матеріалу для закладення молодих садів, виноградників та ягідників, 25% вартості української сільгосптехніки і обладнання, 30% вартості об’єктів зі зберігання та переробки зерна.
Гройсман уточнив, що програму вперше запровадять саме цьогоріч і що, закликавши «купувати українське», ми таким чином «підтримаємо нашого виробника та зробимо свій внесок у розвиток економіки».
