Минуло 70 років iз моменту створення Організації Північноатлантичного договору (НАТО).
Нагадаємо, 4 квітня 1949-го 12 європейських держав та США утворили блок НАТО, погодившись таким чином виступити на захист одна одної в разі нападу на будь-яку з них.
Напередодні «дня народження», 3 квітня, Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ виступив з нагоди ювілею в Конгресі США.
«Щоб залишатися сильним, НАТО має бути справедливим альянсом. В ідеальному світі нам не потрібно було б витрачати гроші на оборону. Але ми не живемо в ідеальному світі. Свобода має ворогів, і їх потрібно стримувати. І якщо стримування не вдається, з ними потрібно боротися. Гітлера не можна було зупинити мирним протестом. Сталін не міг бути стриманий словами. «Ісламська держава» не могла бути переможена діалогом», — наголосив Генсекретар.
Однією з проблем НАТО у своєму виступі Столтенберґ назвав розрив Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності між Росією і США.
Генеральний секретар знову закликав Москву повернутися до дотримання угоди. Столтенберґ нагадав, що НАТО не буде розгортати ракети наземного базування в Європі у відповідь на вихід Росії з договору.
«Ми не хочемо нової «холодної війни», — наголосив очільник НАТО.
Оскільки раніше президент США Дональд Трамп пригрозив виходом Сполучених Штатів з НАТО в разі, якщо інші члени союзу не збільшать розмір платежів на оборону, то і Єнс Столтенберґ у своєму виступі перед обома палатами Конгресу США висловився на користь збільшення оборонного бюджету.
Передбачається, що тепер союзники будуть витрачати на оборону два відсотки від ВВП своїх країн. На такий крок, зокрема, вже погодилися США, Велика Британія, Польща, країни Балтії, Греція і Румунія.
А у четвер у Вашингтоні розпочався саміт глав МЗС країн НАТО з нагоди 70-річчя. Під час першої сесії міністри мали зосередиться на загрозі з боку Росії, друга була присвячена ситуації в Афганістані. Під час робочого обіду міністри обговорили питання збільшення витрат на оборону країн-членів НАТО. Також мала відбутися вечірка з нагоди ювілею Альянсу.
Після завершення «холодної війни» багато хто більше не бачив у НАТО сенсу. Альянс це пережив і нині знову є оплотом на противагу Росії. Через це потреба в спільному захисті існуватиме й надалі.
«Ніхто не дасть гарантії, що Трансатлантичний альянс існуватиме вічно», — сказав торік Генсек НАТО Єнс Столтенберґ, але й закликав залишатися оптимістами: «І раніше між нами виникали розбіжності. Але історія підказує, що ми щоразу уміли їх долати».
Ще 20 років тому НАТО багато хто вважав світовим поліцейським. Сьогодні ця ситуація принципово змінилася. Нині на першому місці порядку денного Альянсу знову стоїть захист тилу й територіальна оборона.
НАТО створив своїм європейським членам захист за допомогою так званої «атомної парасольки» США, яка сягає через Атлантичний океан.
Ефект відлякування, який вона спричиняє, до сьогодні є незамінним стабілізуючим фактором. Саме він забезпечив блокові економічно потужних і орієнтованих на Захід держав перемогу в «холодній війні» над радянською диктатурою та її державами-сателітами.
При цьому не всі 29 країн-членів НАТО весь час були демократіями. У випадку Португалії, Іспанії, Греції та Туреччини в окремі періоди йшлося про справжні військові диктатури.
На сьогодні всі країни-члени, окрім Туреччини за правління автократа Ердогана, розвинулися до демократій. НАТО дедалі більше перетворювався і на блок політичних цінностей. Через це до нього прагнуть вступити дедалі більше нових країн: Північна Македонія, Боснія і Герцеговина, Грузія та Україна, зазначає у своєму коментарі «Німецька хвиля».
Сьогодні НАТО пропонує захист від Росії, яка за президента Путіна стає все агресивнішою. До речі, того самого Путіна, який ще 2001 року не виключав і членства Росії в НАТО. Він вибрав інший шлях. На жаль, НАТО й Росія сьогодні знову вбачають одне в одному ворогів, а не стратегічних партнерів, як було ще під час відзначення 50-річчя Альянсу.
