Бути чи не бути: що заявляють кандидати у Президенти про дебати та як наказує закон

Бути чи не бути? А якщо точніше — приходити на дебати чи ні? Питання, від якого кандидатам у президенти напередодні другого туру вже нікуди не дітися.  Ще 31 березня, відразу після оголошення екзит-полів, Петро Порошенко та Володимир Зеленський відповіли, що готові зустрітися у прямому ефірі.

 

Проте, як це часто трапляється в реаліях української політики, пообіцяти — не означає прийти. Адже після опрацювання 100% електронних протоколів від ЦВК кандидат у президенти Володимир Зеленський до преси так і не вийшов.

 

Хоча, за словами журналістів провідних видань країни, неодноразово обіцяв зустрітися на інтерв’ю. Ба, більше — ні громадськість, ні преса і досі не знають його позиції щодо подальшого розвитку країни, вектора міжнародної політики та реформ.

 

Речник штабу Зеленського Дмитро Разумков заявив, що подискутувати про майбутнє країни Зеленський таки готовий, але зможе лише у випадку, якщо не матиме... запланованих концертів зі студією «Квартал 95».

 

І на цьому радники Володимира Олександровича не зупинились. Не бачив сенсу в дискусіях і колишній член Національного агентства із запобігання корупції, а зараз член передвиборчого штабу кандидата Руслан Рябошапка. 

 

Та минуло лише кiлька днiв, i сам Зеленський записав досить емоційне відео на стадіоні НСК «Олімпійський», де заявляє, що готовий зустрітися з Петром Порошенком, проте за певних умов: «Ось мої умови: чекаю на вас тут — на НСК «Олімпійський». Дебати відбудуться перед народом України.

 

Дебати зможуть транслювати всі телеканали, також мають бути присутні журналісти. Кандидати повинні обов’язково пройти медичну експертизу і довести народу, що серед них немає ні алкоголіків, ні наркоманів. Країні потрібен здоровий президент», — заявив Зеленський.

 

Проте на цьому список його умов не закінчився: перед цим пан Порошенко має звернутись до народу й заявити, що «дебати відбудуться не з маріонеткою Кремля чи Коломойського, не з ватніком, не з малоросом, не з бидлом, не з клоуном, а з кандидатом у президенти України — Володимиром Зеленським».

 

Він дав Президенту 24 години, аби відповісти на його умови. «Даю вам 24 години. Думайте!» — сказав Володимир Зеленський на відео.

24 години не знадобилось. За кiлька годин пiсля виклику в мережі з’являється відео, на якому Президент Петро Порошенко заявляє, що готовий прийняти виклик Володимира Зеленського та прийти на дебати:

 

«Володимире Олександровичу, ми з Вами дуже різні. Головна відмінність — стрілки наших геополітичних компасів показують у діаметрально протилежні сторони світу. Моя країна — це сильна європейська Україна, яка ніколи, за жодних обставин, ні перед ким не стане на коліна», — заявив Порошенко.

 

«Дебати — це не шоу. Виборча кампанія — це подія, яка визначає майбутнє країни, нації на роки і десятиліття вперед.

 

Тут не до жартів. Бути Президентом і Верховним Головнокомандувачем — це не гра, це не бажання сподобатися». За словами Президента, дебати робляться не заради видовища на стадіоні. «Дебати — це серйозна дискусія про стратегію розвитку країни, про цінності, про історичний вектор, про пріоритети, країна не просто обирає, — вона довіряє свою долю», — заявив чинний Президент.

 

«Правила дебатів прописані в законі про вибори Президента, почитайте їх, будь ласка. Вони можуть відбутися на базі Суспільного телебачення з трансляцією по всіх телеканалах для десятків мільйонів людей. Такі вже усталені правила. Але стадіон, так стадіон. Я чекаю на вас, Володимире Олександровичу», — наголосив він.

 

А що нам каже закон про вибори? 

 

І здавалося б, на цьому мали б і зійтися, забути про відео і зустрітися вже 19 квітня у прямому ефірі. Але не все так просто. Слова словами, але що нам про це каже закон?

 

А те, що проведення теледебатів напередодні другого туру є обов’язковим, а от явка кандидатів на них — ні. У випадку, якщо один із кандидатів не з’явиться на ефір, він не буде нести ніякого покарання. Його суперник просто використовуватиме весь час для агітації за самого себе і матиме передвиборчий не діалог, а монолог.

 

Важливо, що відповідно до порядку проведення дебатів, затвердженому ЦВК, теледебати між кандидатами «проводяться в студії (кімнаті) Національної суспільної телерадіокомпанії України».

 

Дебати мають право безкоштовно транслювати інші канали. Проте останнє слово не за НСТУ та стадіоном НСК «Олімпійський», а за ЦВК. Адже в положенні Центральної виборчої комісії про проведення дебатів від 2014 року зазначено, що подія має відбуватися у студії Суспільного мовника.

 

«Тому зараз — слово за ЦВК. Якщо вони приймуть нове положення, в якому виключать цю норму, тоді дебати можливі. Якщо ні — то це буде шоу або дискусія, але не дебати», — пояснюють у прес-службі мовника. Водночас очільник НСТУ Зураб Аласанія заявив, що переговори і з ЦВК, і зі стадіоном уже розпочалися: «Згода обох кандидатів є, тепер залишається ЦВК, яка все це мусить погодити та згідно із законом — оплатити з державного бюджету. Тож починаємо перемовини з усіма сторонами», — вказав Аласанія. А от чи будуть такі кошти у ЦВК: на аренду стадіону, апаратуру, проведення та організацію — поки питання відкрите. 

У свою чергу, недовго мовчало і керівництво «Олімпійського». Вони повідомили, що заявка на проведення подібного заходу до них не надходила, а ідея дебатів не узгоджувалася з графіком проведення заходів на стадіоні. «У разі надходження відповідних пропозицій адміністрація НСК «Олімпійський» буде розглядати їх у робочому порядку», — йдеться в заяві.

 

Цікаво, що за всю історію незалежності України теледебати відбувалися лише двічі. Вперше до дебатів ще у 1994 році вийшли тодішній Президент Леонід Кравчук і Прем’єр-міністр України Леонід Кучма. Уже в 1999 році, коли Леонід Кучма вирішив продовжити свій термін на посаді Президента, він проігнорував теледебати з комуністом Петром Симоненком.

 

Очевидно, що Кучма та його команда прорахували наслідки проведення такого ефіру і просто убезпечили себе від низки незручних питань та критики тодішньої влади. І недарма, бо пригадали ефект 1994 року.

 

Леонід Кучма  тоді суттєво впевненіше виглядав за Кравчука саме завдяки критиці тодішньої влади, тому вирішив не ризикувати відсотками свого електорату і просто відмовився від теледебатів із Симоненком.

 

У 2004 році на майданчику дискусії зустрілися тодішній представник влади Віктор Янукович та опозиціонер Віктор Ющенко. Майже дві години ефіру, і як результат — рейтинг Віктора Януковича, за даними соціологів, упав майже на 5%. Віктор Ющенко тоді виглядав суттєво впевненіше та аргументованіше за свого противника. 

 

Саме ці дебати стали другими і поки останніми в історії України, адже  вже протягом 15 років кандидати другого туру на теледебати не приходили. В 2010 році Янукович відмовився говорити з Тимошенко, і не дарма, адже пам’ятав той самий ефект 2004 року, коли розмова з Ющенком коштувала йому втраченої підтримки невизначеного електорату. А в 2014 році вибори Президента відбулися в один тур, тому дебати і не проводились.

 

Чи наважаться кандидати таки зустрітися 19 квітня — покаже час, але те, що українці таки чекають від претендентів на пост глави держави  конкретних відповідей на питання — це точно не підлягає сумнівам. 

В ОСТАННЮ МИТЬ

Порошенко кличе Зеленського разом здавати аналізи