Із першого квітня у 22 областях України почала діяти нерестова заборона на вилов водних біоресурсів.
Ідеться про Вінницьку, Волинську, Донецьку, Дніпропетровську, Житомирську, Івано-Франківську, Запорізьку, Луганську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Кіровоградську, Полтавську, Рівненську, Сумську, Тернопільську, Харківську, Херсонську, Хмельницьку, Чернівецьку, Черкаську та Чернігівську області.
У Київській області та м. Києві така заборона почне діяти з 29 квітня, а у Закарпатській області вона стартувала ще 25 березня. Терміни заборони відрізняються залежно від областей та водойм.
З детальною інформацією можна ознайомитися у наказах відповідних територіальних управлінь. Також із першого квітня встановлено заборону на вилов раків у Вінницькій, Волинській, Донецькій, Житомирській, Кіровоградській, Луганській, Полтавській, Сумській, Рівненській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій та Чернігівській областях.
На Запоріжжі заборона діє з 1 квітня на Дніпровському водосховищі, а з 10 квітня — на Каховському водосховищі.
У Дніпропетровській області — з 1 квітня на Дніпровському і Кам’янському водосховищах та з 10 квітня — на Каховському водосховищі. На Одещині — з 25 лютого. У Закарпатській області — з 25 березня на річках, притоках і озерах та з 1 квітня — на водосховищах.
На Івано-Франківщині, Миколаївщині та Київщині заборону продовжено до 30 червня 2019 року.
Нагадуємо, що з 15 лютого по 30 квітня 2019 року також заборонений будь-який вилов камбали (глоси) у північно-західній частині Чорного моря, причорноморських лиманах, Шаболатському лимані та на ділянці Сухого лиману, в межах Овідіопольського району.
Заборону встановлено, щоб зберегти чисельність цього виду водних біоресурсів під час нересту. Відповідні накази видали Чорноморський та Одеський рибоохоронні патрулі.
Як відомо, основними передумовами, що дають «команду» до нересту, є температурний чинник, кисневий режим, наявність субстрату для відкладання статевих продуктів та партнера. Однак, не вся риба одразу йде на нерест.
Першими нерестують щука та окунь (у березні). Далі впродовж квітня в нерестовий процес поступово входить переважна більшість видів іхтіофауни. Останніми відкладають ікру короп, лин та сом (з середини до кінця травня).
Ікрометання буває одноразовим, коли риби метають ікру впродовж декількох хвилин (щука, окунь, плітка та ін.), або порційним, коли риби метають ікру окремими порціями з інтервалами від декількох днів до 2-3 тижнів (лин, плоскирка, карась та інші).
Відповідно до Правил любительського та спортивного рибальства, під час нересту дозволяється винятково любительське рибальство однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом.
Рибалити можна з берега в межах населеного пункту у дозволених місцях, за межами нерестовищ (межі визначені у наказах). Забороняється здійснення будь-якого іншого способу вилову, в тому числі з перевищенням дозволеної добової норми вилову — три кілограми
. Заборонено пересування плавучих засобів (човнів), організацію змагань з рибальства та проведення підводного полювання.
У Держрибагентстві наголошують, що під час нересту також забороняється проведення вибухових та інших видів робіт, добування будівельних матеріалів (видобування піщано-гравійної суміші, розчистка русел річок, днопоглиблення, берегоукріплення тощо).
Крім того, відповідно до Правил промислового рибальства у рибогосподарських водних об’єктах України, забороняється добування водних живих ресурсів у даний період.
Порушення правил рибальства карається як накладенням штрафів, так і притягненням до кримінальної відповідальності. Сума штрафів за порушення правил рибальства згідно з КУпАП, становить від 34 до 680 гривень.
За незаконний рибний промисел, який завдав істотної шкоди, передбачена кримінальна відповідальність відповідно до ст. 249 ККУ. Штраф — від 1 тисячі 700 до 3 тисяч 400 гривень або обмеження волі на строк до трьох років із конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.
Повідомити про порушення або отримати додаткову інформацію про нерестову заборону можна за телефоном «гарячої лінії» Держрибагентства:
0 (800) 50-52-50.
