Із проханням обмежити ввезення та використання на полях неонікотиноїдів до заступника міністра аграрної політики Віктора Шеремети пасічники звернулися на недавньому Форумі бджолярів «Медо&гонка».
Просять вирішити нарешті проблему застосування шкідливих речовин на законодавчому рівні.
«Фермери застосовують препарати, які шкодять українській землі, вбивають бджіл і бджільництво. За нас на рівні контролю продукції зараз взялися жорстко: офіційна реєстрація, перевірка якості меду... Хотілося б щоб держава звернула увагу і на аграріїв, які працюють у рослинництві, щоб вони не застосовували токсичні пестициди», — каже керівник Спілки пасічників Братського району Олександр Адамович.
Голова фермерського господарства «Аромат» Степан Цицик звернувся безпосередньо до присутнього на форумі заступника міністра із закликом прийняти відповідний законодавчий документ.
При цьому бджолярі цілком усвідомлюють, що простими заборонами нічого хорошого не досягнеш. Їхня пропозиція адекватно враховує інтереси всіх сторін: окрім того, що забороняти використання шкідливих препаратів, просять і передбачити компенсацію фермерам вартості дорогих біопрепаратів для захисту рослин.
Шеремета зауважує: процес завезення вказаних препаратів в Україну контролює не Мінагрополітики, а Міністерство природи та екології. А ще, на його думку, це питання варто розглядати не тільки з точки зору заборони тих чи інших препаратів, а й чітко обумовити способи і час обробітку полів аграріями.
«Ми поставимо питання про заборону. Але ж, скажімо, на ріпаку сьогодні застосовують дозволені, але небезпечні для бджіл препарати, і під час їх використання жоден пасічник нічого фермеру не каже. Ціна такого препарату вже $35 в розрахунку на гектар. Тим часом багато хто вважає, що після потрави поля можна одразу випускати бджіл, хоч цього робити не варто. Бджоли ж не можуть цілодобово сидіти у вуликах... Але після використання препаратів довготривалої дії ще тиждень вони дохнутимуть, тому тут потрібно підходити з іншого боку. Варто казати не про один вид препаратів і його заборону.
Небезпечними препаратами необхідно оброблювати культури на початку вегетації, коли до цвітіння ще зовсім далеко. А от уже по цвітінню або перед ним можна обробляти лише тими препаратами, які дозволені. Також дуже важливо, щоб обробіток проводився у вечірній та нічний час. Я на цьому завжди наголошую, але потрібно таки і на законодавчому рівні це вирішити. Бо препарат може бути сам і не шкідливий, але ж аграрії, крім інсектицидів, додають комплексно добрива, фунгіциди... і все це потрапляє на крила бджолі і вона падає навіть не від дії хімічного препарату. Тому питання треба ставити не тільки щодо заборони, а й щодо способiв і часу обробітку. Бо навіть у тому, що вас фермер попередив про потраву і ви закрили льотки, гарантії безпеки немає. Дія препарату триватиме», — наголошує Віктор Шеремета.
Нагадаємо, що після масового мору бджіл у попередні сезони наступні 5 років Україна, на думку експертів, залежатиме від імпорту бджолиного маточного матеріалу.
