Україна — це ми Всі, це — Ви, це — Він, це — Вона, це — Ти, це Я

 

Господи Боже, осіни і просвіти дер­жавницькою мудрістю кожного з нас, українських громадян, коли 31 березня цього року будемо обирати Президента України. Зніми брехливу полуду з очей, очисти серце від навіяної московськими ворогами ненависті та наповни його великою любов’ю до рідної хати, села, містечка, міста, краю, згорьованої віками України.

Мати-Україна стає на коліна перед кожним із нас, просить порятувати її від зовнішніх та внутрішніх ворогів, які різними способами і методами підступно втручаються у виборчий процес, щоби гетьманську булаву захопив новітній Іван Брюховецький, який танцюватиме під зловісну мелодію московсько-рашистської балалайки і запродасть Україну в російське ярмо.

Подивімося на Україну з найвищих Карпатських гір і побачимо, відчуймо, почуймо її молитву: всупереч справжнім і надуманим недругами недолікам, прорахункам, упущенням Президента, які спеціально розвіяні по світу, щоби викликати недовіру до України, найбільше серед претендентів на пост Президента України підходить Петро Порошенко. Він володіє найпотрібнішими, найголовнішими якостями, які потрібні нині під час генеральної битви за Україну в гібридній російсько-українській війні.

Кожен з нас, якщо захоче, якщо не зовсім отруєний блекотою маніпулятивної пропаганди, що брудними ріками розливається по Україні, то серед мотлоху потужної брехні (чого тільки варта глибоко продумана антиукраїнська, антипорошенківська спецоперація з Укр­оборонпромом!), то знайде дуже багато здорових зерен, які проростають в економічній, військовій, соціальній, науковій, освітній, інформаційній та інших сферах і дадуть хороший урожай на українській землі, що народила кожного з нас, грішного. Переконаний, що Порошенко також розуміє, що він не ангел, не святий. Але прозріймо, одумаймось, не обкидаймо найбруднішим брудом Президента України, щоби він не потонув у безодні отрути. Якщо Президентом стане хтось інший, а не Петро Олексійович, то втратимо Україну на втіху Москві та іншим ворогам.

Безперечно, своя сорочка ближча до нашого грішного тіла, якому потрібна добра зарплата і висока пенсія, низькі комунальні тарифи разом із дешевими ліками, належна стипендія і доступна плата за навчання і ще, і ще... У кожного з нас є багато потреб. Але розплющимо очі, прочистимо вуха, щоби всім своїм єством відчути, зрозуміти: якщо не буде незалежної, демократичної, правової, соціальної, духовної соборної України, то ні ми, ні наші діти, ні онуки, ні правнуки не зможемо здійснити свої природні потреби і добрі наміри. Нині ж ситуація така: або захистимо, врятуємо Україну від московського поневолення, або втопимо її у жовчній, отруйній брехні, ненависті, облудності, які заповзають у наші душі з усіх щілин.

Осінімо себе виваженістю думки, дер­жавницьким духом і зрозуміймо, що в нинішніх умовах найпотужнішого наступу «руского міра» на український світ тільки Петра Порошенка треба обирати Президентом України, бо в нього україноцентричне мислення, україноцентрична позиція, україноцентричні вчинки, спрямовані на захист і утвердження нашої незалежної Української держави. Коли оберемо Порошенка Президентом, тоді всім громадянським суспільством із чистими помислами будемо спонукати його та всіх інших очільників держави працювати сумлінно, доброчесно для української людини, родини, українського суспільства.

Вибачте, але наголошую, що Доля кожної людини, родини, народу залежить і від влади, і від кожного з нас. Україна — це Я, це — Ти, це — Ви. Що і як робить, як діє, як творить, як чинить, з якою метою ступає по землі кожен Я, кожний Ти, кожний Ви, разом Усі, що носимо в серці своїм, яким зерном засіваємо життєве середовище (добродійності, патріотизму чи зловорожості, заздрісності, аморальності), як ставимося один до одного, як дбаємо про українське — такою є нинішня Україна, такою буде майбутня Україна.