Лісники переконують: ті 40-45 тисяч гектарів, на які щороку зменшуються українські ліси, ріжуть лише з дозволами, не більше, ніж у Європі.
Нарікають на нелегальних лісорубів. Скрушно пояснюють: щороку доводиться нищити живий ліс через санітарні рубки, захищаючись од верхівкового короїда.
Комаха ця атакує ослаблені дерева, які масово всихають через посушливий клімат.
Короїд за індульгенцію
Суцільні вирубки лісівники пояснюють так: якщо на гектарі частина насаджень уражена короїдом і всохла, їх можна забрати так званою вибірковою рубкою.
Але ті дерева, що лишаються, все одно хворітимуть і всихатимуть, стаючи житлом для шкідника.
Тому вимірюють усю уражену ділянку, зрізають її на упередження, а садять молодняк. Хоча й це зупиняє короїда ненадовго. Чи завжди мають рацію лісники, які борються з короїдом рубкою?
Те, що саджають...
Фото з сайта sumylis.gov.ua.
...і те, що рубають.
Фото з сайта snpa.in.ua.
Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, противник санітарних рубок, вважає, що ліс має жити у природному стані, і хворі дерева теж необхідні: «Санітарні заходи потрібні лісникам, адже зрубані дерева вони продають», — прокоментував він ситуацію розслідувачам інформаційно-аналітичного тижневика «Деталі».
Власне, лісники не приховують, що зрізаний санітарно ліс теж продають, якщо якість дозволяє. Кажуть: рубки призначаються за попередньою експертизою лісопатологів та погоджуються на обласному рівні. Екологи ж вказують: дозволи на вирубки виписують лісникам їхні ж колеги, тому такі перевірки вважають сумнівними.
«Санітарні рубки не мають екологічного обґрунтування. Адже акти санітарно-патологічного обстеження часто формально заповнюють навіть самі лісокористувачі. Тобто — самі рубають, самі обстежують, самі виписують необхідні для легітимізації документи», — каже еколог-активіст Анатолій Павелко.
За словами еколога Катерини Норенко, теперішнє лихо з масовим всиханням та їхнім ураженням короїдом — наслідок радянської безграмотної стратегії. Тоді все густо засаджували монокультурно — сосною, аби виросло більше кубометрів деревини.
«Як тільки з’являється шкідник, він може напасти лише на одну породу і на один вік дерев. Але якщо всі дерева — однолітки, то страждає весь ліс. Саме тому й маємо масові епідемії короїдів», — підкреслює вона.
В Іванківському лісництві Київщини, до речі, визнають прорахунки, тому останніми роками намагаються виправити помилки радянських попередників: разом із сосною висаджують ряди дубів і берез. За 70-80 років листяні дерева утворять «загородження» для короїда, захищаючи сосну.
Хронічне лісонищення
Представники Держлісагентства просять не хвилюватися стосовно масових вирубок. Кажуть, що в Європі так само ведуть боротьбу зі шкідниками, альтернативи — немає.
Наприклад, у Німеччині, за такої ж площі насаджень, рубають утричі більше. Крім того, за підрахунками Держлісагентства, в Україні щороку наростає деревини більше, ніж знищується. Тим часом обсяги нелегальних знищень таки вражають.
Представники державних служб свідчать: обсяги можуть складати до 20 тисяч кубів деревини щорічно. Це тисяча вантажівок, або понад сто гектарів.
Здебільшого нелегали ріжуть ліс не суцільно, а невеликими партіями, щоб це не було видно з повітря, — на замовлення. Потім частину деревини можна придбати у лісгоспів, аби легалізувати все зрізане.
«Частину деревини купуєте законно, частину — ні. Потім законно продаєте вироби з незаконної деревини, використовуючи документи про придбання законної сировини», — пояснює схему активіст Анатолій Павелко.
Ціни на кругляк в Україні в кілька разів нижчі за європейські. Один кубометр сосни коштує від тисячі трьохсот до тисячі семисот гривень. Удвічі дорожчий ясен. А дуб продають за п’ять і більше тисяч за один куб.
Водночас визнають, що документи не завжди є, але якщо замовнику дуже треба — то можна і зробити. Якщо порахувати середню вартість кубометра лісу в Україні як три тисячі гривень, то загальний обсяг нелегального ринку складає кілька десятків мільйонів гривень.
Навіть у заповідних лісах зрізають цілі урочища. Вирубки цінних порід карпатських листяних пралісів, зокрема дуба й бука, призводять до небезпечних наслідків — у горах починаються зсуви та повені...
«У бука ідеальна коренева система: глибока і розгалужена. Одне дерево затримує на добу до 60 літрів води. Вся надлишкова волога піде в річки, а тому виросте рівень води», — пояснює еколог, аналітик ГО «Екологія-Право-Людина» Катерина Норенко.
Та не тільки у Карпатах рідшають ліси. На Поліссі, Волині, Київщині, Чернігівщині ситуація не ліпша.
Невловимі лісоруби
Чому порушників не ловлять? У Мінекології виправдовуються: банально не вистачає технічного оснащення охорони та достатньої кількості людей.
«На кожного інспектора покладено охорону певної ділянки — 300—500 гектарів. Але він не може бути на місці цілодобово. В інспектора робочий день триває вісім годин, два вихідних у тиждень», — пояснює заступник директора департаменту природно-заповідного фонду Мінекології Сергій Матвєєв.
Тим часом упродовж останніх п’ятнадцяти років тільки масовими вирубками було винищено 800 тисяч гектарів українських лісів. Держлісагентство стверджує, що на місці вирубаного лісу висадили новий, і навіть більше, ніж зрубали. Мовляв, баланс підтримано.
Та екологи підкреслюють: на новий ліс іще треба чекати, а якість нових посадок зазвичай бажає кращого: «Найбільші скандали нещодавно були в Одеській і Волинській областях. Там зрубали старовікові дубові ліси, а насадили знову монокультуру. Тобто рубають найкраще, а садять таке собі», — свідчить аналітик ГО «Екологія-Право-Людина» Катерина Норенко.
У ситуації, коли арбітрами і суддями призначено фактичних винищувачів, українським лісам справді непереливки.
