Спати менше — працювати більше. У день президентських виборів українці мають перевести свої годинники на годину вперед.
Відбудеться це у ніч із суботи на неділю о 3-й годині ранку.
Тому тим, хто любить довше поспати, доведеться раніше лягати, щоб не вибитися з власного ж графіка, запевняють медики.
Адже у зв’язку з переведенням годинників порушується біоритм сну та ефективність праці людини.
Лікарі попереджають: щоб не нашкодити своєму організму, потрiбно добре висиплятися і харчуватися, тоді перехід на інший час буде непомітним.
Проте українці не єдині у таких змінах для сну та організму. Адже практика переведення годинника притаманна не лише нам. У світі понад 70 країн і досі живуть за літнім та зимовим часом.
Проте для 28 країн ЄС цей рік, можливо, останній з переведенням годинників. Ще минулого року у країнах ЄС активно заговорили про відмову від часових змін.
Рекомендація Єврокомісії була ухвалена за результатами онлайн-голосування, проведеного в країнах ЄС, згідно з яким, 80 відсотків жителів Євросоюзу віддали голоси за скасування переходу на зимовий чи літній час.
В Україні це питання також неодноразово порушували, проте спільного рішення досягти так і не вдалося.
Психолог Поліна Алєксєєва запевняє, що переведення годинників суттєво впливає як на фізичний стан людини, так і на психологічний: «Люди можуть ставати більш дратівливими, стомленими, знервованими, розгубленими.
Для того, щоб переведення годинників на літній час менше вплинуло на емоційний та фізичний стани, є декілька корисних порад. Наприклад: за тиждень до переведення годинників лягайте спати на декілька годин раніше від звичного режиму.
По-друге, побільше намагайтеся проводити часу на свіжому повітрі. І головне, будьте завжди на позитиві, що б у житті не сталося. Усе на світі можна пережити».
У ЄС уже розробили план переходу i планують поступово його впроваджувати. Для того, щоб перехід відбувся безпроблемно, Європейська Комісія пропонує кожній державі ЄС до квітня 2019 року повідомити Брюссель, за яким часом вона збирається жити, — літнім чи зимовим.
Згідно з пропозицією, востаннє перейти на зимовий час та чи інша країна ЄС зможе 27 жовтня 2019 року.
Після цього переведення годинників у державах ЄС має остаточно відійти у минуле. У Німеччині, де стрілки годинників стали переводити в 1980 році з метою економії електроенергії, більшість жителів, за результатами опитування видання Focus, висловили побажання залишитися на літньому часі.
Українка Анастасія Старовойт, яка вже впродовж шести років проживає в Берліні, запевняє, що такі зміни негативно впливають не лише на здоров’я, а й на роботу. Ба більше, за її словами, як тільки наближається період переведення годинників, німці починають активно це обговорювати між собою: «Я так дивувалася, коли тільки переїхала до Німеччини, що ще за три тижні до переведення годинників вони розповідали, хто коли планує спати, що їсти, дехто тренування посилював, щоб було більше енергії. І мене це дуже дивувало, бо в Україні люди так не переймаються власним здоров’ям».
Також дівчина розповідає, що попри поради свій ритм ніяк не може перевести на новий лад: «Чітко усвідомила, що після переведення годинників страждає не лише сон, а й ефективність роботи. Німці дуже пунктуальні, тому спізнення для них неприпустимі, а як тільки відбувається цей перехід , то доводиться себе повністю перелаштовувати. Та й робота, якщо не виспишся, не така вже й ефективна».
Цікаво, що серед країн колишнього СРСР від літньо-зимового часу не відмовилися в Україні, Молдові та країнах Балтії.
