Наша держава продовжує виплачувати зовнішній борг — ті самі максимальні, пікові значення, до яких готувалася попередні роки.
Обсяги міжнародних золотовалютних резервів при цьому знижуються, втім, до критичних показників, які могли би мати вплив на вартість національної валюти чи, скажімо, призвели би до реалізації песимістичного «дефолтного» сценарію, справа, на щастя, не доходить.
Тим часом головний «борговий» показник — співвідношення держборгу до ВВП — поліпшується і давно вже вийшов за критичні межі.
Як відомо, у нинішньому році Україні доведеться направити на погашення зовнішніх боргів чверть державного бюджету, що становить близько 417 млрд. Увагу до цієї цифри нещодавно загострив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
«Держбюджет України становить 1,3 трлн. грн. Тобто, четверту частину ми повинні віддати на погашення тих боргів, які ми не робили», — зазначив Гройсман.
Виплати, які сьогодні здійснює наша держава, обслуговуючи свої борги, — величезні. Лише платежі з обслуговування та погашення держборгу у січні 2019 року становили 883,9 млн. доларів.
Найсуттєвіші платежі з обслуговування зовнішнього боргу цьогоріч передбачаються у березні та у вересні — по 500 млн. доларів за євробондами, які були випущені в результаті реструктуризації нашого боргу в 2015 році, що її пов’язують із екс-очільницею Мінфіну Наталією Яресько.
Та попри це державний борг України станом на 31 грудня 2018 року становив 2 168,63 млрд. гривень. За даними Мінфіну, упродовж минулого року сума боргу зросла на 26,94 млрд. гривень.
Як пояснюють експерти, — через черговий транш кредиту МВФ, який ми отримали перед новим роком.
Міністерство також повідомило, що основна сума держборгу, а це близько 43,58%, номінована в доларах США.
Майже третина, а якщо точніше, то ще 29,43% — в гривні, 16,73% — у спеціальних правах запозичення, 9,15% — у євро.
Крім того, менше 1% держборгу номіновано в канадських доларах і японських ієнах.
Втім вже у лютому Україна продовжила активно виплачувати свої боргові зобов’язання: у минулому місяці ми повернули кредиторам 1 285,4 млн. доларів. Через це відповідно наша держава зменшила свої міжнародні валютні резерви.
Так, лише 837,8 млн. доларів було направлено на обслуговування і погашення облігацій внутрішньої державної позики та інших зобов’язань в іноземній валюті.
Крім того, уряд і НБУ повернули нашому головному кредитору — Міжнародному валютному фонду — 447,6 млн. доларів
. Ці витрати були частково компенсовані надходженнями від розміщення ОВДП в іноземній валюті, що становили 302,7 млн. доларів.
Нацбанку у цій ситуації допоміг курс валют та загалом сприятлива тенденція на фінансовому ринку: в останні місяці, за винятком кількох останніх днів, курс гривні тільки укріплювався.
Що дозволило Нацбанку виходити на міжбанківський ринок і без ризику для курсу національної валюти купувати долар. Відтак завдяки цим операціям резерви вдалося поповнити на 326,5 млн. доларів.
«У лютому, як і в січні, пропозиція валюти була вищою за попит завдяки стабільним надходженням валютної виручки експортерів, чистого продажу населенням валюти банкам, а також вкладень нерезидентів у гривневі державні цінні папери», — повідомив регулятор.
Проте, незважаючи на весь позитив, станом на 1 березня розмір міжнародних резервів знизився на 2,9%, тобто на 599,4 млн. доларів, — і становив 20 220,3 млн. доларів.
Тим часом співвідношення рівня державного та гарантованого державою боргу до ВВП України стрімко поліпшується: за підсумками минулого року, воно становило 60,9%.
Це майже на 11% менше, ніж було зафіксовано у 2017 році. Тоді, як відомо, це співвідношення становило 71,8%. За словами міністра фінансів Оксани Маркарової, відповідно до стратегії Мінфіну через два роки ця цифра не має перевищувати 50%.
А ТИМ ЧАСОМ...
Перечекати два місяці
У Нацбанку очікують, що у нинішньому році Україна отримає від Міжнародного валютного фонду два транші на загальну суму близько 2,5 млрд. доларів: уся сума надійде двома платежами — рівними частками в травні і листопаді.
При цьому НБУ не бачить підстав для скасування траншу від МВФ через визнання неконституційною статті кримінального кодексу про незаконне збагачення.
Технічна команда у складі кількох фахівців Міжнародного валютного фонду, що прибула до Києва 5 березня і закінчила роботу 13 березня, не виявила фактів, які могли би спричинити зрив двосторонніх перемовин між Києвом та МВФ.
Втім головна штаб-квартира Фонду традиційно порадила нашій державі продовжувати реформування, зауваживши, що зміни у державі мають бути глибокими і структурними.
На думку наших урядовців, Україна до кінця березня виконає більшість умов для отримання чергового траншу кредиту в рамках чинної програми з Міжнародним валютним фондом.
«Більшість умов, які повинні бути виконані до кінця березня, на сьогодні виконані або перебувають у процесі виконання і повинні бути виконані найближчим часом», — сказала міністр фінансів Оксана Маркарова, зауваживши, що чинна програма з МВФ досить реалістична і Мінфін не бачить жодних проблем з її виконанням.
НАШІ ГРОШІ
«Діра» у кошторисі
Державний бюджет України за підсумками січня-лютого 2019 року було зведено з дефіцитом 13,6 млрд. грн.
«Дефіцит був профінансований за рахунок внутрішніх запозичень, — йдеться в макроекономічному огляді Міністерства фінансів. — У січні-лютому Мінфін розмістив ОВДП на суму, еквівалентну 60,1 млрд. грн., з них у національній валюті — 34,8 млрд. грн., у валюті — 886 млн. доларів і 33 млн. євро».
Доходи держбюджету за цей період склали 124,8 млрд. грн., що становить 99,2% від плану. Втім, якщо дивитися на ситуацію з іншого боку, то це на 13,3 млрд. грн., або на 12%, більше за аналогічний період 2018 року.
Мала приватизація, на яку уряд покладав стільки сподівань, додала до держбюджету всього лише 154,6 млн. грн. Водночас витрати держбюджету в січні-лютому виросли на 22,3% в порівнянні з січнем-лютим 2018 року: до 138,4 млрд. грн.
