Ефект децентралізації: як у Щербанівській ОТГ на Полтавщині успішно розв’язують давні проблеми

Найперше намагаємося дізнатися в голови Щербанівської ОТГ Ігоря Процика, наскільки за рік існування громади зріс її бюджет. Та Ігор Степанович спершу ухиляється від прямої відповіді. 

 

— Коли ваша журналістська братія цікавиться розміром бюджетного кошика, завжди відповідаю: грошей нема, — хитро мружить очі чоловік. А згодом таки зізнається, що бюджет громади збільшився приблизно втричі: становив 28 мільйонів гривень, нині ж сягнув 78 мільйонів, а разом із державною субвенцією — 112 мільйонів. — Водночас грошей завжди не вистачає. На жаль, маємо державне недофінансування. Я вам так скажу: дайте нам мільярдний бюджет — ми і його освоїмо. Адже вирiшуємо проблеми, які накопичувалися десятиріччями. І якщо порівняти те, що нам дісталося у спадок, із тим, що вже зроблено, то це як небо й земля. От ми полюбляємо говорити, що десь у світі люди живуть краще. Але ж ніхто за нас самих якості нашого життя не поліпшить. 

 

«Першачки» тепер навчаються в яскравих відремонтованих класних кімнатах.

 

У Щербанівській ОТГ насамперед узялися за створення комфортних умов для проживання людей. Причому, як зауважує голова об’єднаної громади, стараються рівною мірою розвивати всі села, відновлюючи в них інфраструктуру, впроваджуючи соціально значущі проекти. Скажімо, в cелі Щербані провели централізований водогін, до якого тепер може підключитися кожен охочий.

 

Сільська рада бере на себе навіть обслуговування газових мереж. За якийсь рік перекрили дахи, що протікали десятиріччями, будинків культури в Розсошенцях, Щербанях (до того ж тут зробили капітальний ремонт усього приміщення, до якого раніше не хотілося навіть заходити), центру дозвілля «Водограй» у Нижніх Млинах.

 

Провели вуличне освітлення на території колишньої Тростянецької сільської ради (встановивши понад 1,5 тисячі ліхтарів), бо до цього воно було лише у Великому Тростянці, та й то не на всіх вулицях. За словами Ігоря Процика, проблем додали школи, які об’єднана громада прийняла в незадовільному стані.

 

Минулого року фактично в усіх навчальних закладах устигли поміняти вікна на металопластикові. Завдяки тісній співпраці з Полтавською облдержадміністрацією та обласною радою утеплили приміщення Розсошенської гімназії, а також зробили тут двоскатний дах.

 

Водночас у 47-річній будівлі Тростянецької школи дах досі протікає, тож його збираються перекрити першочергово — для цього вже виготовлено проектно-кошторисну документацію, оголошено тендер.

 

Згідно з проектом, цьогоріч візьмуться й за капітальні ремонти приміщень Тростянецької та Щербанівської шкіл, а також лівого крила Розсошенської гімназії. 

 

— Пріоритет роботи сільської ради — підтримка дітей і соціально незахищених верств населення, — наголошує голова Щербанівської ОТГ. — Скажімо, минулого року тільки на оздоровлення дітей шкільного віку спрямували 600 тисяч гривень. Започаткували програму «Дай руку, першокласнику» й ухвалили її на сесії. Згідно з нею, повністю зробили ремонт класних кімнат 9 перших класів усіх середніх навчальних закладів громади, придбали меблі, навчальне обладнання. Тепер «першачкам» батьки не купують ні підручників, ні канцелярського приладдя, ні навіть ранців. 

 

— Завдяки Міністерству освіти й науки, а також Щербанівській сільській раді у нас на всі сто відсотків укомплектована матеріально-технічна база для першого класу нової української школи, від мультимедійної дошки до демонстраційного й роздаткового матеріалу, — хвалиться й директор Тростянецького навчально-виховного комплексу Наталія Драч. 

 

Першокласникам і справді пощастило: вони навчаються в яскравих класних кімнатах в ігровій формі, під час уроку, як того вимагає концепція нової української школи, можуть рухатися, переміщатися. Щоправда, в першому класі Тростянецької школи лише 11 учнів, а у випускному 11-му — узагалі 5.

 

Тож уже відомо, що наступного року ця школа стане філією опорного навчального закладу й матиме не 11, а 9 класів. Ми поцікавилися в цьогорічних випускників, хто з них бачить своє майбутнє в Україні. Єдиний у класі хлопець — Микола Веселов — відверто зізнався, що в будь-якому разі чкурне за кордон.

 

У середніх навчальних закладах об’єднаної громади вводиться в практику безготівковий розрахунок за обіди в їдальні.

 

«Я щойно заплатив за два тижні харчування платіжною карткою «Юніор» від «ПриватБанку», кошти на яку скинули батьки, — пояснив журналістам дев’ятикласник Розсошенської гімназії Максим Гриценко, здійснюючи оплату через термінал IBox. — Це дуже зручно, адже не потрібно щодня брати з собою готівку». Окрім усього, в об’єднаній громаді дійшли висновку, що шкільні заклади повинні мати  якісне харчування, а тому зовсім відмовилися від послуг посередників. 

 

Минулого року Щербанівська ОТГ стала найкращою спортивною громадою України, виборовши перше місце у всеукраїнському турнірі, що відбувся в Береговому на Закарпатті.

 

Це не випадковість, зазначає голова ОТГ, адже сільська рада не шкодує зусиль для розвитку фізкультури і спорту.

 

— Нам потрібна здорова нація, тож залучаємо найперше дітей до активного способу життя. Це не просто слова. За рік на території об’єднаної громади облаштували 35 спортивних майданчиків. Уже завезли штучне покриття на футбольне поле в Щербанях, — констатує Ігор Процик. — У Розсошенцях приблизно за 200 тисяч гривень відремонтували орендоване приміщення й відкрили в ньому танцювальний клас, який не пустує й хвилини — настільки затребуваний. І діти тут навчаються безкоштовно, бо достаток нині в кожної сім’ї різний. На щастя, маємо можливість усіх урівнювати, спрямовуючи кошти на подібні соціальні програми (вважаю це одним із наших досягнень). 

Поряд із будівлею Розсошенської гімназії за рахунок коштів місцевого бюджету та Державного фонду регіонального розвитку Мінрегіонбуду зводять критий басейн, який буде з’єднаний із нею переходом.

 

Точніше, басейнів буде аж два, і діти, а також соціально незахищені категорії населення, за словами Ігоря Степановича, займатимуться тут плаванням знову ж таки безкоштовно, водночас будуть і «комерційні» години.

 

Завершити будівництво планують уже цього року. Розглядають і питання про встановлення на дахах гімназії й критого басейну сонячних панелей, аби опалювати й освітлювати їх від енергії світила. Це альтернатива дорогим видам палива.

 

У планах іще один амбітний проект — на межі між Щербанями й Розсошенцями, а саме навпроти склозаводу, має вирости потужний спортивний комплекс із льодовою ареною. Щоправда, голова Щербанівської ОТГ говорить про нього неохоче, оскільки поки що проект усе ж таки віртуальний. 

 

— Чому живемо так погано? Тому що не звикли думати, — розмірковує Ігор Процик. — Свого часу приміщення дошкільних закладів передавали судам, прокуратурам тощо. А тепер молоді батьки мають головний біль через нестачу місць у дитсадках. Тож сподіваємося, що сучасний дитсадок у Розсошенцях, розрахований на 140 малюків, — єдиний новозбудований дошкільний заклад у нашій області — хоча б частково розв’яже в нашій громаді цю проблему. Звичайно, порозумітися із забудовником, якому важливіше побудувати житло, було не так легко, проте ми все ж знайшли спільну мову. Зараз завершуємо оснащення дитсадка, утрясаємо всі питання з облгазом, водоканалом, обленерго й невдовзі готові будемо запустити туди групи дітей.

 

У зв’язку зі значним подорожчанням енергоресурсів нагальним, за словами голови ОТГ, стало питання про перехід на індивідуальне опалення. Це необхідність, вважає Ігор Процик, бо тариф на централізоване теплопостачання — непосильний тягар для більшості людей.

 

Тож минулоріч депутати Щербанівської сільської ради ухвалили програму, згідно з якою планують спрямувати частину коштів на те, аби елементарно забезпечити членів громади теплом. 

 

— Соціально незахищеним категоріям населення допоможемо не лише придбати індивідуальні газові котли, а й встановити їх, — обіцяє Ігор Степанович. — Щодо інших існує домовленість про кредитування на придбання котлів за програмою «Теплі кредити». При цьому сільська рада оплачуватиме відсоткову ставку. Нині робимо все, щоб прискорити процес проектування і встановлення газових котлів. Загалом хочемо за два роки у своїй громаді зовсім відмовитися від дорогого централізованого опалення.

 

Давня й болюча проблема — дороги. Нагадуємо Ігорю Процику, що не так давно селяни на знак протесту перекривали дорогу в районі Великого Тростянця, після чого таки зробили ямковий ремонт асфальтного по­криття. 

 

— Ми будуємо тротуари, нові дороги, робимо їхні поточні ремонти. Водночас існує розмежування повноважень, і від цього нікуди не дінешся. Дорога, про яку ви говорите, перебуває в підпорядкуванні Державного агентства місцевих доріг Полтавської області. Розумієте? Тож запитання про те, чому її перекривали люди, треба адресувати керівнику цього відом­ства, — радить голова ОТГ. — Ми порушували питання про те, аби громаді передали хоча б тупикові дороги обласного значення, — у такому разі могли б зробити їхній ремонт. От у мене запитують: чому така погана дорога на Буланове, а ще гірша — на Гору? Кажу, як є: ці дороги підпорядковані Державному агентству місцевих доріг, а отже, сільська рада не має права їх ремонтувати. Не можемо вирішити й елементарне питання про встановлення світлофора, уже куди тільки не зверталися. Після року листування маємо відповідь від Служби автомобільних доріг у Полтавській області про те, що ультрасучасний світлофор обійдеться громаді в мільйон гривень. Це при тому, що дорога Кременчук — Олександрія та її обслуговування — у віданні цієї служби. І потім, за що маємо викласти мільйон? Та за ці гроші можна ще кілька класних кімнат відремонтувати! Кошти потрібно рахувати.

 

Голова ОТГ мріє про розвиток рекреаційних, паркових зон, створення велосипедних доріжок. Тож, можливо, невдовзі все це в Щербанівській ОТГ стане реальністю.