Протягом 1984—2016 років фахівці проекту WWF Україна «Лісова Варта» за фінансової підтримки Міжнародного відділу Лісової служби США проводили дослідження змін лісового покриву екорегіону українських Карпат у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях.
За мету ставили виявити тенденції та причини порушень лісового покриву.
Адже масштабне відмирання дерев унаслідок пожеж, діяльності шкідників, сильних вітрів, підтоплень або лісозаготівлі можуть призвести до порушення сталої динаміки змін лісового середовища, породного складу лісів, їх структури та функціональності.
Що показали супутники
Для дослідження, підсумки якого днями оприлюднено, експерти проаналізували зображення карпатських лісів, відзняті супутниками NASA Landsat із застосуванням засобу візуалізації TimeSync.
На основі статистичної вибірки двох тисяч випадкових точок було виявлено та оцінено щорічні зміни 290 ділянок лісу. Дослідники враховували як природні, так і антропогенні порушення.
Для достовірності отриманих результатів спочатку оцінювали ділянки величиною в один піксель. Фахівці також розглядали прилеглі території та історію змін лісового покриву. Таким чином вдалося зафіксувати як земляний покрив, так і різні типи землекористування із поділом на «ліс» та «не ліс».
Під типом «ліс» експерти мали на увазі території, що вкриті деревами не менше як на 50 відсотків. Це листяні, хвойні чи змішані типи лісів та лісові водно-болотні угіддя. Крім того, дерева повинні покривати площу, як мінімум, 0,5 гектара, а їх висота має бути щонайменше 20 метрів.
За цією системою усі інші типи землекористування, наприклад, сільськогосподарські угіддя чи міська місцевість, були віднесені до типу «не ліс».
Результати проведеного дослідження засвідчили, що постійна середня лісистість екорегіону за останні 30 років була близькою до 65,5 відсотка. Зафіксовано значне збільшення обсягів лісозаготівлі в українських Карпатах
. Виявлений тренд змін лісового покриву вказує на зростання пошкоджень лісового намету.
Найбільша їх кількість спричинена саме суцільними та вибірковими вирубками, які загалом становлять близько 92 відсоткiв і лише 8 відсотків — це природні пошкодження.
Щорічна величина вирубок (останніми роками вона підвищується) перевищує 1 відсоток вкритої лісом площі Карпат.
Санітарні вирубки браконьєрів
«Слід зауважити, що виявлені дані станом на 2016 рік не свідчать про інтенсивне лісокористування, з точки зору оцінки всієї площі, що залишає можливість сталого розвитку лісового сектору Карпат. Але якщо взяти до уваги значну площу лісу, що виконує переважно екологічні та природоохоронні функції і не є часткою планового (головного) лісокористування, то варто зазначити, що подальше вирубування лісів, масово сконцентрованих у басейнах окремих рік, може становити загрозу екологічній стабільності цілого регіону», — застерігає координатор проекту «Лісова варта» Дмитро Карабчук.
Насамперед, за словами експерта, це стосується значних порушень лісового покриву, що пов’язані із застосуванням так званих суцільних санітарних рубок на значних (понад 10 гектарів) територіях гірського лісу, що стали масовими в останні роки.
Виявлений тренд змін лісового покриву потребує уваги, як з точки зору прогнозування вразливості лісів до кліматичних змін, так і у розрізі впливу соціально-економічної ситуації в країні на появу масштабних вирубок лісів у певних регіонах Карпат. Простіше кажучи, несанкціоноване вирубування лісу для власних потреб чи заробітку на деревині, по суті, вкраденій під шумок санітарних вирубок.
Порахувати і зберегти
У рамках проекту «Лісова варта» WWF в Україні ще восени обговорили доцільність впровадження загальної системи електронного обліку деревини, аби знизити її незаконний оборот при транспортуванні. Вводять її конфіскацію разом із транспортом при виявленні деревини без відповідних супровідних документів.
Якщо всі дії лісокористувачів будуть відразу відображатися у мережевій базі даних, це, звісно, значно зменшить простір для зловживань та порушень.
Єдину державну систему електронного обліку деревини ще з 2009 року запровадило Державне агентство лісових ресурсів України. Держпідприємство «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» фіксує визначення лісосік, видачу дозволів на рубки, відновлення лісостанів, перевезення деревини та вносить у відкриту базу даних в інтернеті.
Але все це — лише щодо підприємств Державного агентства, інші лісокористувачі досі цього робити не зобов’язані. Близько третини лісосіки лишається поза обліком.
Обговорювали запровадження системи, яка б стосувалася всіх лісокористувачів і давала б дієві механізми для громадського контролю на всіх рівнях лісозаготівлі.
«Лісова варта» представила тоді проект спеціальної гарячої лінії для активістів, яка б могла пришвидшити процес перевірки легальності деревини. Перевезення деревини з територій усіх лісокористувачів України повинно відразу відображатися у мережевій базі даних, до якої б мали доступ оператори спеціальних колл-центрів поліції — гарячої лінії.
Відповідно, будь-хто з громадян міг би подзвонити туди й уточнити дані щодо будь-якого лісовоза, який курсує дорогами країни. Якщо даних щодо конкретного транспорту в оператора немає, він скеровував би найближчий патруль для його затримання.
Проект розробив консультант «Варти» Євгеній Хань. Підвести правову базу під створення універсальної системи обліку має законопроект, ініційований народним депутатом Остапом Єднаком.
Головні пропозиції законопроекту: забезпечити належне юридичне обґрунтування механізму державного та громадського моніторингу за перевезенням необробленої деревини; поширити електронний облік на усіх постійних лісокористувачів; об’єднати всі діючі та запропоновані механізми електронного обліку та громадського контролю в єдиному веб-порталі; запровадити жорсткі санкції та штрафи за виявлені у процесі обліку та моніторингу порушення.
Об’єднана і юридично грамотна система контролю, на думку активістів, дозволить перевести громадський контроль у цивілізоване русло, аби все відбувалося з належним обґрунтуванням, за належною процедурою, а не у формі «робінгудських» наскоків.
