Резонансу тема покарань неповнолітніх набула на початку цього року.
Коли у столиці, біля метро, група підлітків напала на чоловіка і почала його бити, завдаючи сильних травм потерпілому.
У результаті, за словами правоохоронців і медиків, підлітки скоїли злочин.
Аргументувати свої садистські дії вони не змогли, пояснивши вже в поліції, що це була помста за те, що невідомий вдарив дівчину.
Проте, за словами очевидців, конфлікту між чоловіком та підлітками не було, вони масово набігли і зі сміхом почали його бити.
Варто визнати, що це далеко не поодинокий випадок, коли діти вдаються до жорстокості.
Про цю ситуацію вдалося дізнатися тільки завдяки очевидцям, які написали про неї у соціальних мережах.
Як розповідають правоохоронці, значний відсоток випадків залишається не розголошеним.
Таким чином, на думку психологів, безкарність ще більше спонукає дітей до таких діянь.
Про що свiдчать цифри?
На початку 2019 року з’явилися дані поліції, де чітко окреслено, що українські підлітки щороку скоюють близько 6-7 тисяч кримінальних злочинів. Статистика свідчить, що за 2018 рік неповнолітні вчинили 6 639 таких правопорушень.
У 2017 році ця цифра була 6 780. І це лише зареєстровані правоохоронцями випадки. Адже значний відсоток людей боїться або ж не хоче звертатися до поліції, розповідає юрист Артем Майстренко: «Коли злочин вчиняє підліток, у більшості ситуацій люди не звертаються до правоохоронців.
На питання «чому?» вони зазначають «Це ж діти». Але коли я намагаюся пояснити, що, не покаравши винних зараз, ви дасте їм підстави знову на вас напасти і розв’яжете їм руки, люди все збивають на вік — «молоді, юні, недосвідчені».
Я ж всебічно переконую: у будь-яких випадках треба йти до правоохоронців, консультуватися з юристами й однозначно карати за такі діяння, незважаючи на юний вік».
Що ж пропонує ГПУ та Міністерство юстиції?
Генпрокуратура та Міністерство юстиції пропонують запровадити програму, що передбачає можливість не притягувати неповнолітніх до кримінальної відповідальності за нетяжкі злочини.
У відомствах зауважують, що ця програма є пілотним проектом iз виконання гуманістичних правил Організації Об’єднаних Націй.
За яких же умов неповнолітні зможуть уникнути кримінального покарання? Має бути наявність потерпілої сторони, вчинення неповнолітнім уперше злочину невеликої або середньої тяжкості, визнання неповнолітнім факту скоєння злочину, згода неповнолітнього і потерпілого на участь у програмі.
«Якщо йти по сьогоднішній процедурі через повний судовий розгляд, цей неповнолітній, який уперше скоїв правопорушення, може отримати до трьох років тюремного ув’язнення. Якщо ж іти за програмою, котру ми хочемо реалізувати, за згоди потерпілого і правопорушника, кримінальне провадження, скоєне вперше, дієвим розкаянням та примиренням сторін буде закрито. Підліток відшкодує завдану шкоду потерпілому, примириться з ним, а фахівці після цього будуть ще деякий час проводити профілактичну роботу для корекції його поведінки», — зазначив Юрій Луценко.
Завдяки цій програмі правоохоронці очікують на різке зменшення рецидивів правопорушень і підвищення гуманізації правоохоронної та судової практики, адже у 70% випадках неповнолітній правопорушник, який сів за ґрати на термін більше року, потрапляє до в’язниці повторно.
Що думають психологи та юристи?
У свою чергу, дитячий психолог i викладачка столичної школи Поліна Алєксєєва розповідає, що такі нововведення, навпаки, можуть мати зворотну реакцію.
«Підлітки бувають напрочуд жорстокими до своїх однолітків, а ще легше вони ведуться на вмовляння або, як це ще модно, «на спір» вчинити щось протизаконне для того, щоб показати, що ти нібито дуже крутий. Якщо ж неповнолітні відчують волю, ніби їм усе дозволено — тоді, навпаки, можуть виникнути ускладнення, що нетяжкі злочини стануть передумовою дуже важких злочинів. Таким чином у них розв’яжуться руки і взагалі може зникнути страх бути за свій злочин покараними», — аргументує фахівець.
Тому пані Поліна радить, перш за все, приділяти час дітям і говорити з ними: «Найкраще — це профілактика девіантної поведінки. На ранній стадії прояву відхилень від нормальної стандартної поведінки легше запобігти злочинності».
Погоджується із психологом і юрист, з яким поспілкувалася «УМ», адже пан Артем уже понад 10 років працює з проблемами дитячої злочинності й не вірить у дієвість даної програми.
«Я з власного досвіду можу сказати: це не зменшить відсоток підлітків, які будуть бити, красти. У нас значний відсоток дітей-сиріт, яких залишають батьки ще в пологових будинках. Згодом діти потрапляють у дитячі будинки і середовище, де нормально красти, обманювати і пропагувати насилля. Звичайно, не в усіх дитячих будинках така ситуація, але будемо чесними — у більшості. Тому перед тим, як пропонувати пілотні програми, необхідно робити щось із тим, щоб батьки не лишали дітей на виховання державі», — коментує юрист.
Він запевняє, що у таких випадках, коли підлітки вчиняють злочини, діє саме каральна система. Адже такі діти досить часто підбурюють інших із благополучних родин на злочини. У результаті маємо найгіршу статистику з кримінальних злочинів у Європі серед неповнолітніх», — додає юрист.
На чому будуть економити?
Проте, за словами чиновників, завдяки таким нововведенням вдасться не лише скоротити кількість підліткових злочинів, а й зменшити витрати бюджетних коштів на судовий процес, мінімізувати спілкування юного злочинця iз судом, а це зменшить вплив на його психіку.
«Ми зараз говоримо про те, щоб та дитина, яка через багато життєвих обставин порушила закон, отримала можливість і шанс повернутися до нормального життя. Щоб та дитина, яка є підозрюваною, менше спілкувалася з правоохоронцями і слідчими і більше — з адвокатом і психологом», — зазначив міністр юстиції Павло Петренко.
Але деякі юристи та психологи вже розкритикували цю ініціативу. Запевняють, що дана програма лише розв’яже руки тим, хто вчинив злочин.
«У цій ситуації страшно те, що діти, які не вчиняли таких правопорушень, усвідомлюватимуть, що навіть якщо щось трапиться — вони зможуть відкупитися за свою провину. Це більше нагадує індульгенції, коли вчинив гріх, але з часом його можеш відкупити. От така ситуація буде і з підлітками», — коментує юрист Іван Можевій.
Також правники не відкидають, що це може спровокувати корупційні ризики вирішення проблеми.
В Україні ж, за статистикою, найпоширенішим злочином серед підлітків є такi вчинки: крадіжки, пограбування, вимагання або шахрайство — у групі підлітків 16-17 років на них припадає приблизно 3/4 усіх випадків порушення закону, а в групі підлітків від 14 до 15 років — переважна більшість злочинів — саме проти чужого майна.
