За звільненням Олега Гладковського можуть стояти намагання Президента Петра Порошенка відбілити свою репутацію та зрілість влади у взаємодії зі ЗМІ.
Про це Gazeta.ua розказав журналіст Павло Казарін.
«Влада вчиться реагувати на розслідування журналістів, не закриває на них очі. Це зароджує надію.
Якщо це стане не разовим, а системним явищем, то можна нас привітати.
Якщо після цієї історії станемо на крок ближче до взаємодії влади і ЗМІ, то це стане позитивним наслідком. В демократичних країнах журналістика виконує функції четвертої влади і є ланцюговим псом демократії.
Так відбувається і в США, і в Великій Британії, попри розвинуту систему правоохоронних органів. Говорять про те, що журналісти не мають брати на себе функції розслідувачів, у Росії та інших тоталітарних країнах.
Не можна говорити про одну мотивацію Порошенка. Тут є і намагання знизити ризики, які міг би понести чинний Президент і кандидат у президенти Порошенко. Можна казати і про політичну зрілість влади».
Сподіватись, що корупціонери в умовах війни зникнуть, марно, вважає журналіст.
«Корупція є навіть у багатих і демократичних країнах. У якихось країнах «корупційний податок» може складати 20%, в інших — 200%. Мотивація людей не змінюється. Можна сподіватись, що війна і масштаб викликів, які маємо, змусить дотримуватися етичних принципів. Але це було б наївно. Всюди є люди, які ставлять свої інтереси вище колективних. У тому числі колективного виживання. У нас залишаються такі навіть в умовах війни. Це сумно, але це «статус-кво», в якому ми живемо.
Систему характеризує не помилка, а реакція на неї. У цій ситуації отримали адекватну реакцію — спочатку Гладковського відсторонили, а потім звільнили із закликами вивчити розслідування журналістів. Якби Президент продовжив робити вигляд, що нічого не відбулось, така реакція мала б нас налякати. На жаль, влада не завжди реагує на журналістські розслідування, але в цьому випадку реакція адекватна».