Сьогодні до України приїжджає місія Міжнародного валютного фонду.
Команда наразі технічна: кілька працівників, які перебуватимуть у нашій країні тиждень.
Назагал, це звична практика: спочатку стан справ у країні вивчає технічна місія, яка потім доповідає про побачене своєму керівництву, а вже вони готують ухвалення рішення.
«Установи є, боротьби немає...»
Іншими словами, нічого надзвичайного, враховуючи можливість надання нашій країні чергового траншу кредиту стенд-бай, — якщо би не одне «але».
Нещодавно Конституційний Суд України визнав такими, що суперечать нашій Конституції, антикорупційні закони. А боротьба з корупцією, як відомо, є одним із головних зобов’язань України перед міжнародними кредиторами.
Про те, що МВФ і справді може бути невдоволеним позицією КС щодо боротьби з корупцією, свідчить легкий натяк постійного представника МВФ в Україні Йости Люнгмана.
«Технічна команда у складі кількох фахівців МВФ відвідає Київ упродовж 5-13 березня 2019 року для обговорення подій в економічній сфері та прогресу в напрямі запровадження реформаторських заходів, передбачених програмою stand-by з Україною», — сказав представник МВФ.
Сказане виглядає особливо значуще на тлі нещодавніх заяв того ж Йости Люнгмана про те, що наша держава мусить запровадити ще велику кількість реформ, окрім уже зробленого.
І головне, що Міжнародний валютний фонд поки не побачив справді відчутної боротьби з корупцією в Україні.
«Ми поки не побачили радикальних змін у рівні корупції. Хоча були створені установи, які допоможуть боротися з корупцією», — сказав постійний представник МВФ у Києві.
За його словами, в Україні багато чого було зроблено за останні п’ять років для усунення дисбалансу в економіці, але перелік необхідних реформ залишається значним.
У цьому переліку — земельна реформа, приватизація держпідприємств, скасування контролю цін на газ, реформа податкової та митної служб.
Інші структури, як, наприклад Transparency International, уже попередили: рішення Конституційного Суду України про скасування однієї з антикорупційних норм може призвести до скасування безвізового режиму з ЄС і припинення підтримки з боку МВФ: українські громадяни можуть позбутися можливості відвідувати країни ЄС без віз, а офіційний Київ ризикує залишитися без фінансової підтримки з боку Міжнародного валютного фонду.
«Якщо рішення не буде знайдено, є ймовірність, що безвізовий режим країни з ЄС і фінансова допомога МВФ будуть заморожені, що буде перешкоджати економічному розвитку держави», — наголосили в організації і закликали Кабмін України взяти під свій контроль і відповідальність ті справи, які раніше були закриті слідчими органами в результаті скасування правової норми про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
Побоювання правозахисників iз приводу неправомірності рішення Конституційного Суду України поділяють і в Євросоюзі. Так, одразу ж після оприлюднення цього рішення офіційний представник Єврокомісії Карлос Мартін Руїс де Гордехуела заявив, що Єврокомісія проведе детальний аналіз постанови Конституційного Суду України.
Можемо втратити 2,5 млрд. доларів.
І не тільки...
Україна намагалася запевнити Захід, що тримає антикорупційні дії під контролем: коли того ж дня єврокомісар iз політики сусідства та переговорів iз розширення Йоханнес Хан провів зустріч із заступником Прем’єр-міністра України Геннадієм Зубком, український чиновник запевнив європейських партнерів, що незаконне збагачення залишиться кримінальним злочином.
Утім, як ми бачимо, Міжнародному валютному фонду одних запевнень виявилося мало. Таким чином, правильні дії наших чиновників можуть відкрити шлях Україні до отримання чергового траншу кредиту.
Саме того, який ще 18 грудня минулого року ухвалила Рада директорів Міжнародного валютного фонду МВФ: на суму 3,9 млрд. доларів. Програма розрахована на 14 місяців, а перший внесок у сумі 1,4 млрд. доларів ми отримали ще перед Новим роком.
Чи вдасться владі домовитися про чергові фінансові надходження, наразі незрозуміло. Розривати співпрацю з МВФ сьогодні було би, м’яко кажучи, невигідно: сама програма завершується у березі нинішнього року, а ключ до грошей залишається у Києві. Тобто, на кону — 2,5 млрд. доларів, які вкрай необхідні для здійснення виплат за нашими міжнародними зобов’язаннями.
Крім того, варто розуміти, що саме на найближчий час очікуються максимальні виплати за нашим зовнішнім боргом, а у державі розпочинається активна передвиборча фаза. Псувати за таких обставин свої стосунки з МВФ було би не надто обачно. Навіть якщо комусь дуже вже не хочеться протидіяти корупції.
А ТИМ ЧАСОМ...
Ще півмільярда на реформи
Україна залучила кредит у розмірі 529 мільйонів євро на підтримку державної політики у сфері економічного зростання та фіскально стійких послуг від Міжнародного банку реконструкції та розвитку.
Кредит надано Deutsche Bank під гарантію Міжнародного банку реконструкції та розвитку.
Позику ми отримаємо двома траншами: траншем A у розмірі 240 млн. євро з терміном погашення 4 роки і траншем B у розмірі 289 млн. євро — на 10 років.
Таким чином, ми використали другу частину гарантії МБРР на 750 млн. доларів. Раніше Deutsche Bank надав нам 349,3 мільйона євро — під гарантію Світового банку.
