У день 140-річчя всесвітньо відомого художника Казимира Малевича, 23 лютого, у столичному кінотеатрі «Ліра» на допрем’єрному показі глядачі дивилися новий україно-італійський документальний фільм «Малевич».
А вже цього тижня, з 28 лютого, повнометражний фільм Володимира Луцького виходить в український прокат.
До прем’єри у Києві було майже три роки роботи над фільмом, кілька варіантів сценарію, десятки годин зйомок: в Україні, Польщі, Білорусі, США і РФ.
Проект картини став одним із переможців Дев’ятого конкурсного відбору Держкіно.
Зрежисував фільм Володимир Луцький за участі Ігоря Малахова. Сценарій написала Тетяна Філевська, арт-менеджер, креативний директор Українського інституту і дослідник українського мистецтва ХХ століття.
Продюсерами фільму є Олег Щербина, Юлія Чернявська, Євген та Ольга Захарови, Андреа Ман’яні, Джанпаоло Сміралья, Стефано Бассо і Кіара Барбо.
Зйомки проходили в Україні, Польщі, Білорусі, США і РФ. У фільмі використані матеріали багатьох архівів та музеїв, як українських, так й іноземних.
«Тесляр» (1929 р.)
Творчий геній Казимира Малевича, який є одним із наупізнаваніших художників ХХ століття, усупереч історичним фактам, затято намагається привласнити РФ, називаючи його винятково російським і радянським.
Написав Президент України у «Фейсбуці», що фільм «Малевич» «повертає ім’я великого художника українського авангарду в національну історичну та культурну спадщину», — і російські медіа зарясніли інформаціями про те, що Петро Порошенко не знає історії.
Радянські фальсифікатори правди терором, залякуваннями і підміною митців партфункціонерами зробили так, що навіть у мистецькому навчальному закладі у Києві, де професорував Казимир Малевич, ще зовсім недавно навіть викладачі від іноземців дізнавалися, що у стінах нині Національної художньої академії творив автор знаменитого «Чорного квадрата». Власне з цього починається документальний фільм «Малевич».
У стрічці розказують про Малевичів, які були польськими дворянами і мешкали на території України, на Вінниччині, майже 300 років. Казимир був старшим із восьми дітей, які вижили у батьків, що народили дванадцятьох.
Таке велике коло рідні залишило 37 спадкоємців прізвища. Хоча фільм переважно розповідає про творчість всесвітньо відомого художника, який не раз письмово вказував за життя, що він українець.
Місце народження Казимира Малевича — Київ. Донедавна вважали, що сталося це на вулиці Бульйонній — нині це вулиця імені Казимира Малевича.
Останні дослідження засвідчують, що народився первісток Малевичів у будинку, який не зберігся, на нинішній вулиці Жилянській. У фільмі показують його комп’ютерне зображення.
Дитинство хлопця проходило серед сільських однолітків, зокрема, у Пархомівці на Слобожанщині, де зберігається оригінал однієї з лічених в Україні робіт всесвітньо відомого художника-авангардиста і засновника супрематизму.
Батько був інженером цукрового виробництва, тому сім’я часто переїжджала з одного містечка до іншого, від однієї цукроварні до іншої.
Вважають, що аматорським малюванням Казимир Малевич почав займатись у Конотопі, де його родина мешкала у 1894—1895 роках. Малювати вчився у відомого українського художника Миколи Пимоненка в Київській мистецькій школі (1895—1897).
Глядач має унікальну можливість побачити відтворений на екрані сценарій супрематичного кіно, написаний Казимиром Малевичем ще в 1930 році (оригінали сценарію знімали в Інституті Гете Центр).
А ще побачить маловідомі архівні кадри з художником, фотографії його картин із вкрапленнями комп’ютерної графіки, почує спогади родичів, а також численних істориків мистецтва, галеристів та архітекторів з України, Польщі, Нідерландів, Білорусі, Франції.
У 1927-му радянська влада відпустила Казимира Малевича з виставками робіт у Польщу і Німеччину. Але вже за кілька років не оминула заарештувати його і звинуватити у шпигунстві.
Здавалося б, нетривале перебування у застінках спричинило ранній відхід художника в іншосвіт, не стало його 15 травня 1935 року у Ленінграді, коли йому було лише 56.
У документальному фільмі «Малевич» детально аналізують його картину «Тесляр» (71x44 см), яка знаходиться у Російському музеї Санкт-Петербурга, написану 1929 року. Сталінська влада тоді вже переслідувала художника.
Мистецтвознавці вважають, що в образі Тесляра Казимир Малевич зобразив себе. Йому вже закрили рота. Професія обрана — Христа, якого розіпнуть. І сокира у руках Тесляра — жовто-блакитна, і цвях — теж жовто-блакитний...
Документальну стрічку «Малевич» можна подивитися у столичних кінотеатрах «Жовтень», «Київ», муніципальній мережі кінотеатрів «Київкінофільм» (ціна на квитки школярам і студентам — 35 грн.) та у харківському «8 1/2 ».
Із 14 березня — у чернівецькому кінотеатрі «Кінопалац Чернівці». Із 21 березня вийде в прокат у вінницькому кінотеатрі «Родина». Наразі ведуться перемовини щодо прокату стрічки в інших містах України, повідомляє Держкіно.
